Постанова № 15838918, 18.05.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2011 року Справа № 10/71-09(А23/222)

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: судді Науменка І.М. (доповідача)

суддів: Голяшкіна О.В., Мороза В.Ф.,

при секретарі судового засідання: Заболотній О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №28912/10/10-039 від 08.11.10;

від третьої особи 2: ОСОБА_2. представник, довіреність № 010-00/6942 від 18.10.10;

від відповідача 2: ОСОБА_3. представник, довіреність № 042.07/23 від 22.04.11;

від третьої особи 1, 3 представники в судове засідання не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

від відповідача 1 представник в судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу Української аграрної біржі, м.Київ, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2011р. у справі №10/71-09(А23/222)

за позовом державної податкової інспекції в Амур-Нижньождніпровському районі

м.Дніпропетровська

третя особа 1 міністерство фінансів України, м.Київ

без самостійних вимог на предмет

спору на стороні позивача

третя особа 2 відкрите акціонерне товариство “Державний експортно-імпортний банк

України”, м.Київ

третя особа 3 державне казначейство України, м.Київ

до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Агро",

м.Дніпропетровськ

відповідача-2: Української аграрної біржі, м.Київ

про солідарне звернення стягнення на активи відповідачів суми простроченої

заборгованості перед державою в сумі 88 163,56 доларів США та

42 453,37 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2011р. (суддя Кощеєв І.М.) у справі №10/71-09(А23/222) позовні вимоги ДПІ в Амур-Нижньождніпровському районі м.Дніпропетровська задоволено повністю. Солідарно стягнуто визначені в поданнях органу державного казначейства суми простроченої заборгованості перед (бюджетом) державою з ТОВ "Арсенал-Агро" (м.Дніпропетровськ) та Української аграрної біржі (м.Київ) у розмірі 920100 грн. 95 коп.

Солідарно стягнуто з ТОВ "Арсенал-Агро" (м.Дніпропетровськ) та Української аграрної біржі (м.Київ) в доход Державного бюджету України, в особі управління Держказначейства у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління державного казначейства України в Дніпропетровській області (49027, м.Дніпропетровськ, пл.Шевченка, 7, рахунок 31118095700005 в УДКУ в Дніпропетровській області, код ЗКПО 242 467 86, МФО 805012) витрати по сплаті державного мита у розмірі 9 201 грн. 01 коп.

Солідарно стягнуто з ТОВ "Арсенал-Агро" (м.Дніпропетровськ) та Української аграрної біржі (м.Київ) в доход Державного бюджету України, в особі Управління Державного казначейства у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного Державного казначейства у Дніпропетровській області (49027, м.Дніпропетровськ, пл.Шевченка, 7, рахунок 31211259700005 в УДКУ в Дніпропетровській області, ЗКПО 242 467 86, МФО 805012, призначення платежу: ККД 22050000 оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах ) 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з вищезгаданим рішенням, скаржник (відповідач-2 у справі) звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій наполягає на порушенні господарським судом першої інстанції при прийнятті даного рішення норм матеріального та процесуального права, у звязку з чим просить оскаржуване рішення скасувати частково, припинивши провадження в частині стягнення заборгованості з Української аграрної біржі, м.Київ.

Зокрема, в апеляційній скарзі апелянт /Українська аграрна біржа/ наполягає на наявності судового рішення, що набрало законної сили, за яким з Української аграрної біржі вже стягнуто заборгованість перед державним бюджетом за його видатками, спрямованими на виконання гарантійних зобов'язань держави на виконання функцій гаранта за іноземними кредитами, які, в свою чергу, залучались для фінансування закупівлі Українською аграрною біржею сільськогосподарської техніки іноземного виробництва. Так, постановою Київського апеляційного господарського суду від 13 квітня 2009 року у справі №33/310, що залишена в силі постановою Вищого господарського від 29.07.2009р. у даній справі, стягнуто з Української аграрної біржі на користь Державного бюджету України 182 946 850,53 гривень основного боргу за кредитною угодою №18/063-149 від 24.07.1997р., частина заборгованості за якою реструктурована Угодою про реструктурування №130-04/190 від 31.12.2003р. /а.с.40-46 том 4/. Наведене вище, на думку скаржника, є підставою припинення провадження у справі відносно Української аграрної біржі, з огляду на наявність рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

звертає увагу судової колегії на наявність рішення господарського суду у справі №37/424, що також набрало чинності, яким взагалі встановлено, що за кредитною угодою від 24.07.1997р. Українська аграрна біржа має зобов'язання лише перед Укрексімбанком, як позичальником, гарантії Уряду надавалися лише Укрексімбанку щодо виконання ним свої зобов'язань перед іноземними кредиторами, а також, встановлено, що постановами КМУ обов'язок розрахунків за сільськогосподарську техніку покладено на сільськогосподарських товаровиробників та інших суб'єктів господарювання, а не суб'єктів, що виконують агентські функції, зокрема: Українську аграрну біржу. На думку суду, оскільки Кредитором за кредитною угодою від 24.07.97 №18/03-149 виступав ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»(далі - Укрексімбанк) то і стороною Угоди про реструктуризацію мав виступати саме Укрексімбанк, а не Міністерство фінансів. В свою чергу, докази на підтвердження припинення повноважень Укрексімбанку за кредитною угодою від 24.07.97 №18/03-149 або відступлення права вимоги Укрексімбанком, як юридичної особи-кредитора за кредитною угодою №18/03-149, на користь Міністерства фінансів, як іншої юридичної особи, яка до укладення угод про реструктурування не була пов'язана за договірними відносинами з Українською аграрною біржею за кредитною угодою №18/03-149, в матеріалах справи - відсутні. Таким чином, відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності Міністерства фінансів України при укладенні Угоди про реструктурування, що, згідно з пунктом 1 статті 215 Цивільного кодексу України, є підставою для визнання правочину недійсним, є приводом для визнання господарським судом з власною ініціативи вищезгаданої Угоди про реструктурування недійсною з посиланням на частину першу статті 83 ГПК України;

стверджує, що підстави для стягнення заборгованості з Української аграрної біржі не відповідають пункту 3 Постанови КМУ від 17 липня 2003 року №1070 «Про укладення угод про реструктурування простроченої станом на 1 січня 2003р. заборгованості юридичних осіб за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками», адже, за вимогами вищезгаданого нормативного акту, державна податкова інспекція забезпечує стягнення заборгованості у встановленому порядку виключно за поданням органів державного казначейства. В той же час, у поданнях №45 від 16.12.2004, №50, 51 від 04.08.2005 Відділення державного казначейства України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська та в поданнях №10, 11, 12 від 28.04.2009 Управління державного казначейства України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська зазначено іншу юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Агро»(код за ЄДРПОУ 31401923);

наполягає на порушенні господарським судом першої інстанції вимог статті 591 ЦК України та статей 21, 24 Закону України «Про заставу», адже спірну суму заборгованості було стягнуто не з ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України», як майнового поручителя за договором застави №130-04/184/023 від 28.05.2004р., а з ТОВ «Арсенал-Агро», як поручителя за Угодою про реструктурування №130-04/190 від 31.12.2003р.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, дослідивши викладені в апеляційній скарзі доводи, а також, заперечення на неї, колегія суддів вважає за можливе апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду змінити, припинивши провадження у справі стосовно Української аграрної біржі.

Як видно із матеріалів справи, на умовах Кредитної угоди від 24.07.1997р. №18/03-149, укладеної між Державним експортно-імпортним банком України від імені Кабінету Міністрів України та Українською аграрною біржею ( Відповідач-2 ), на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.1997р. №753 „Про надання гарантій Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів щодо забезпечення погашення кредитів", які залучаються для фінансування закупівлі Українською аграрною біржею зернозбиральних комбайнів і тракторів, Відповідачу - 2 було надано кредит в сумі 66,3 млн. дол. США шляхом оплати 85 % вартості зовнішньоторговельного контракту купівлі-продажу №6/3076 ІЖК. від 08.05.1996р., укладеного між Українською аграрною біржею та компанією "Кейс Корпорейшн" на поставку сільгосптехніки на суму 72,3 млн. дол. США, 85 % комісії за надання кредиту та комісій за зобов'язання, 100 % страхових платежів Експортно-імпортного банку США.

Отримана за контрактом сільгосптехніка була передана Відповідачем-2, як державним агентом, сільгосптоваровиробникам та іншим суб'єктам господарювання шляхом укладення з ними договорів фінансового лізингу терміном на п'ять років. Надходження від цих операцій мали бути джерелом погашення кредитів, наданих Відповідачу-2.

Так, на умовах договору фінансового лізингу від 26.03.2001р. №120, укладеного між Українською аграрною біржею та ТОВ „Арсенал-Агро" (Відповідач-1), останньому була передана сільгосптехніка на суму 109 419 дол. США. У зв'язку з невиконанням Відповідачем-1 зобов'язань за згаданим договором фінансового лізингу у підприємства станом на 27.06.2003р. ( згідно акту звірки розрахунків №120/6 від 20.12.2003р. до договору фінансового лізингу) утворилась прострочена заборгованість перед Відповідачем-2 у сумі 85 712,19 дол. США.

У підсумку, неналежне виконання сільгосптоваровиробниками, в тому числі і Відповідачем-1, умов договорів фінансового лізингу спричинило несвоєчасність проведення Відповідачем-2 розрахунків за кредитами, отриманими під державні гарантії.

Згідно ст.16 Закону України „Про Державний бюджет України на 2003 рік", в 2003 році Міністерству фінансів України надано право реструктурувати прострочену заборгованість станом на 01.01.2003р. перед державною за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками шляхом укладання з юридичними особами - позичальниками відповідних угод у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Виконання зобов'язань позичальника, що випливають з угоди про реструктурування, забезпечується заставою чи порукою, або в інший спосіб, відповідно до якого платоспроможні треті особи приймають на себе солідарні зобов'язання щодо виконання таких зобов'язань позичальника. Після повного виконання зобов'язань за угодами про реструктуризацію, сума пені, що нарахована внаслідок несвоєчасного виконання позичальником зобов'язань за кредитом та/або бюджетною позичкою та не реструктуризована за угодою про реструктурування, списується.

Згідно ч.4 ст.16 Закону України „Про Державний бюджет України на 2003 рік", у разі невиконання позичальником зобов'язань за угодою про реструктурування та/або зобов'язань щодо здійснення платежів за кредитом або бюджетною позичкою в частині, що не реструктурується, в термін, що перевищує три місяці від встановленого відповідними угодами, реструктуризована заборгованість у повному обсязі визнається простроченою та стягується органами державної податкової служби у встановленому порядку. 22.10.2003р. Українською аграрною біржею було подано заяву щодо укладення угоди про реструктурування та пакет документів відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1070 "Про укладення угод про реструктурування простроченої станом на 01.01.2003р. заборгованості юридичних осіб за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками".

З метою реструктурування простроченої заборгованості Відповідача-2 у сумі 85 712,19 доларів США, між Міністерством фінансів України, Українською аграрною біржею (Боржником за угодою) та ТОВ „Арсенал-Агро" (як Поручителем за зобов'язаннями Боржника) було укладено Угоду про реструктурування від 31.12.2003р. №130-04/184, відповідно до якої була реструктурована частина заборгованості Відповідача-2 за кредитною угодою від 24.07.1997р. №18/03-149. Угода про реструктурування набрала чинності після підписання договору застави від 28.05.2004р. №130-04/184/023, адже відповідно до п.18 Угоди, остання набирає чинності одночасно з набранням чинності договору застави.

Згідно з п.9 Угоди про реструктурування, Відповідач-2 мав погашати заборгованість шляхом перерахування коштів на дату здійснення платежу в строки та обсягах, що встановлені графіком, наведеним у цьому ж пункті Угоди, згідно з яким платіж мав бути здійснений 30.04.2004 р. в сумі погашення основного боргу 6 122,30 дол. США та нарахованих відсотків за користування кредитом згідно п.10 Угоди про реструктурування, але здійснений не був (доказів не надано). Датою спливу 90 днів з дати нездійсненого планового платежу є 27.08.2004р.

Відповідно до п. 4 Порядку та умов укладення угод про реструктурування, простроченої станом на 01.01.2003 р. заборгованості юридичних осіб за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2006р. №1070, повернення реструктурованої суми провадиться у валюті кредиту та/або бюджетної позички, заборгованість за якими реструктурується, або в національній валюті за офіційними обмінним курсом Національного банку на дату внесення платежу. Ці самі положення передбачені і в Угоді про реструктурування ( пункти 6.2 та 6.3 ).

Пунктом 4 Угоди про реструктурування передбачає обов”язок Міністерства фінансів надати інформацію відповідним органам виконавчої влади про зменшення у боржника простроченої заборгованості; повідомити про реквізити рахунків Державного казначейства, відкритих для зарахування коштів в рахунок погашення заборгованості за цією угодою. 14.06.2004р. міністерством фінансів України було надіслано лист до Державного казначейства України за №31-05120-02-13/10325 та 30.07.2004р. за №31-05120-11-10/13758 до Української аграрної біржі з повідомленням про набрання чинності угодою про реструктурування від 31.12.2003р. №130-04/184. Окрім того, до Української аграрної біржі міністерством фінансів було листи від 19.05.2004р. №31-05610-103-10/8630, від 07.10.2004 р. № 31-05120-11-10/18305 з реквізитами рахунків Державного казначейства, відкритих для зарахування коштів в рахунок погашення заборгованості за угодами про реструктурування, в тому числі і за зазначеною угодою; листи з зазначенням суми відсотків, що підлягають сплаті боржником за угодою про реструктурування від 28.04.2004р. за №31-05120-211-10/7319, від 10.12.2004р. №31-05120-11-10/22732, від 27.01.2005р. №31-05120-11-10/1306 та від 24.05.2005р. №31-05120-11-10/10126.

На виконання п.8 Угоди про реструктурування, листом від 28.04.2004р. №31-05120-211-10/7319 міністерство фінансів звернулося до Відповідача-2 /апелянт/ з пропозицією здійснити черговий платіж. Проте, дана вимога була залишена апелянтом без задоволення, у звязку з чим Міністерство фінансів було змушено звернутись листом від 21.08.2004р. №31-05120-11-16/15419 до Відповідача-1, як до поручителя, з письмовою вимогою сплатити за зобов'язаннями Відповідача-2, як боржника, визначеними цією угодою, включаючи пеню, протягом трьох банківських днів з дати отримання зазначеної вимоги.

Відповідно до п. 5 Угоди про реструктурування, Міністерство фінансів має право, у разі невиконання Відповідачем-2 умов цієї угоди понад 90 днів, оголосити суми заборгованості та/або відсотків такими, що підлягають достроковому поверненню Відповідачем-2 в повному обсязі разом із сумою нарахованої пені. При цьому, оголошення зазначених сум такими, що мають бути достроково повернені є правом Міністерства фінансів, а не обов'язком. Форма оголошення вищезгаданою угодою не визначена, таким чином, підписавши Угоду про реструктурування, сторони погодились з будь-якою його формою.

Апеляційний господарський суд погоджується із судом першої інстанції, що в якості доказів обґрунтування сум простроченої заборгованості перед державою за кредитами слід вважати подання відділенням державного казначейства України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська №12, №13, №14 від 03.03.2005р., в яких зазначалось про застосування до ТОВ "Арсенал-Агро" безспірного списання простроченої реструкторизованої заборгованості за іноземними кредитами. Станом на 13.04.2005р. вищезгадана заборгованість за іноземними кредитами склала 85 712,19 дол. США; відсотками за іноземними кредитами в сумі 1 954,32 дол. США; пенею за іноземними кредитами в сумі 16319 грн. 24 коп.

В свою чергу, наданими позивачем доказами підтверджено надходження 29.04.2009р. до ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська подання відділення державного казначейства України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська за №10, №11, №12 від 28.04.2009р., в яких йшлося про застосування до ТОВ "Арсенал-Агро" безспірного стягнення простроченої реструкторизованої заборгованості за іноземними кредитами.

Отже, з наведеного вище вбачається висновок господарського суду першої інстанції, що заборгованість Української аграрної біржі /відповідач-1 у даній справі/ перед бюджетом станом на 28.04.2009р. дорівнює 659983 грн. 86 коп. за іноземними кредитами; 18875 грн. 55 коп. відсотків за іноземними кредитам; 241241 грн. 54 коп. пені за іноземними кредитами, на яку може бути звернуто стягнення.

Проте, з таким висновком господарського суду апеляційна інстанція повністю погодитись не може, з огляду на наступне:

Відповідно до ст.101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно ч.2 ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, рішенням господарського суду м.Києва від 14.10.2008р., постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2009р. у справі №37/424, що залишені без змін постановою Вищого господарського суду від 12.04.2010р., встановлено, що п.12.1.1 внутрішньої кредитної угоди передбачено, що Укрексімбанк зобовязується надати позичальнику кредит відповідно до зовнішньої кредитної угоди та внутрішньої кредитної угоди, а Українська аграрна біржа зобов'язувалась здійснити погашення кредиту 10-ма рівними піврічними платежами, починаючи з 1998 року по 2002 рік, а також, відшкодувати витрати, повязані з обслуговуванням кредиту, згідно з Порядком (затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1997р. №753) відповідно до п.п.7-9, 11 внутрішньої кредитної угоди.

Відповідно до п.12.1.2 кредитної угоди №18/03-149 від 24.07.1997р., облік заборгованості по кредиту, відсотках, комісії та інших платежах, які повязані з обслуговуванням кредиту, веде ВАТ "Державний експортно-імпортний банк". Належні докази того, що Українська аграрна біржа має сплачувати будь-які грошові внески іншим субєктам, окрім самого кредитора (Укрексімбанку), у тому числі на користь державного бюджету, - відсутні. Гарантійною структурною угодою від 10.05.1995р. Кабінет Міністрів України на суму кредиту 66,3 млн. доларів США виступив гарантом на користь Експортно-імпортного банку США, а отже, надана державою гарантія є законною підставою для стягнення на користь кредитора (держави) простроченої заборгованості за залученими під державні гарантії кредитами в силу ст.9 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік", ст.17 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" та ст.16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" і має доказове значення виключно до грошових зобовязань Укрексімбанку, а не до внутрішньої кредитної угоди та зобовязань Української аграрної біржі.

При цьому відповідно до ч.1 ст.569 ЦК України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірними вищезгадані висновки господарських судів всіх інстанцій та також вважає, що відповідач-1 не є юридичною особою, зобовязання якої гарантовані державою через надані гарантії, а тому Українська аграрна біржа не порушує права та інтереси держави. Належне ж чи неналежне виконання біржею зобовязань за внутрішньою кредитною угодою не має відношення до предмету спору у даній справі №10/71-09(А23/222), адже за внутрішньою кредитною угодою відповідач може порушувати лише права та обовязки Укрексімбанку, а не права інших осіб, у тому числі держави. /а.с.51-63/.

Крім того, постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2009р. у справі №33/310 за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва до Української аграрної біржі, треті особи на стороні позивача Міністерство фінансів України, Державне казначейство України та ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України", за участю Прокурора Голосіївського району міста Києва про стягнення 371 668 258,95 грн. позовні вимоги ДПІ у Голосіївському районі м.Києва задоволено частково, стягнуто з Української аграрної біржі на користь Державного бюджету України 182 946 850,53 грн. основного боргу, 25 500 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині позову відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 29.07.2009 р. у справі №33/310 (05-5-33/5060) постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.04.200 р. залишено без змін. Ухвалою Верховного Суду України від 24.09.2009 р. у справі №33/310 (05-5-33/5060) відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 29.07.2009 р. /а.с.47-50 том 4/.

Відповідно до ч.1 п.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

За таких обставин, на думку колегії суддів, наведене вище є підставою припинення провадження у справі відносно Української аграрної біржі, з огляду на наявність рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Решта доводів апеляційної скарги не спростовують викладені вище факти та, відповідно, в іншій частині оскаржуваного рішення не впливають на правильність та повноту надання господарським судом першої інстанції правової оцінки наявним у справі матеріалам.

У підсумку, відповідно до вимог ст.49 ГПК України, з огляду на задоволення апеляційної скарги, витрати на апеляційне оскарження слід покласти на позивача. При цьому, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Української аграрної біржі, м.Київ, - задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2011р. у справі №10/71-09(А23/222) змінити, припинивши провадження у справі в частині стягнення заборгованості з Української аграрної біржі.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з державної податкової інспекції в Амур-Нижньождніпровському районі, на користь Української аграрної біржі, м.Київ, 4 600,51 грн. витрат на апеляційне оскарження.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у двадцятиденний строк.

Головуючий І.М. Науменко

Суддя О.В. Голяшкін

Суддя В.Ф. Мороз