Постанова № 15838901, 24.05.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2011 року Справа № 5005/2395/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чимбар Л.О. (доповідач)

суддів:Чохи Л.В., Антонік С.Г.

секретар судового засідання Заболотна О.В.

представники сторін в судове засідання не з’явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Стройекспорт” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2011 року у справі №5005/2395/2011

за позовом: відкритого акціонерного товариства “Запорізький асфальто-бетонний завод”, м.Запоріжжя

до: товариства з обмеженою відповідальністю “Стройекспорт”, м.Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за договором оренди техніки у розмірі 7161грн. 99 коп.,

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство "Запорізький асфальто-бетонний завод" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Стройекспорт" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди техніки від 18.06.2009р. у загальному розмірі 7 161, 99 грн.

Рішенням господарського суду від 22.03.2011р. у справі №5005/2395/2011 позов відкритого акціонерного товариства (далі-ВАТ) “Запорізький асфальто-бетонний завод” задоволено частково, з товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) “Стройекспорт” на користь позивача стягнуто 4823грн.54коп. інфляційних втрат та 1750грн.21коп. трьох процентів річних, в решті в прозові відмовлено;

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та не повне з’ясування обставин справи, просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В апеляційній скарзі скаржник посилається на погашення існуючого боргу 20.01.2011р., про що свідчить наявна у матеріалах справи копія банківської виписки. Вказує, що з прийняттям господарським судом Дніпропетровської області рішення від 02.11.2010 р. у справі №6/6-10 про стягнення суми основного боргу, зобов»язання між сторонами були припинені, а тому відсутні підстави для стягнення інфляційних втрат та 3% річних. Незважаючи на наявність обґрунтованого клопотання про відкладення розгляду справи, господарським судом прийнято рішення без участі представника скаржника, чим позбавлено процесуальної можливості особистого відстоювання своїх прав. Порушено принцип змагальності сторін, закріплений ст.4-3 ГПК України.

Враховуючи те, що наявні в справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю “Стройекспорт” не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першою та апеляційною інстанцією, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2010 року по справі № 6/6-10 задоволено позов ВАТ "Запорізький асфальтобетонний завод" до ТОВ "Стройекспорт" про стягнення 58 823,71 грн. - основного боргу, 1 182,36 грн. - індексу інфляції, 415,79 грн. - 3% річних, 604,22 грн. - держмита, 312,50 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Вказана заборгованість відповідача утворилась внаслідок порушення умов договору договору оренди техніки від 18.06.2009р. На виконання вказаного рішення 24.11.10р. видано наказ про примусове виконання.

Відповідач погасив борг у загальному розмірі 61 338,58 грн., згідно наказу господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2010р. - 20.01.2011р. Вказаний факт підтверджується банківською випискою, копія якої знаходиться в матеріалах справи.

У зв’язку із вказаними обставинами, внаслідок інфляційних процесів інфляційні втрати відповідача за період з січня 2010року по листопад 2010 року складають 4823грн.54коп., розмір 3% річних за період з 24.12.2009р. по 20.12.2010р. - 1 750,21 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Враховуючи встановлення факту прострочення грошового зобов’язання відповідачем, перша інстанція дійшла правильного висновку щодо задоволення вимог про стягнення збитків від інфляції та 3% річних.

Згідно зі статтею 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За приписами ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Рішення суду не віднесено законодавцем до підстав припинення зобов’язань, а тому судом правомірно стягнено з відповідача 3 відсотки на суму боргу та інфляційні втрати.

Як зазначено в п. 3.6. рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" з подальшими змінами, господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

З врахуванням викладеного доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області області як правильне, законне та обгрунтоване належить залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Стройекспорт” залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2011 року у справі №5005/2395/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Л.О. Чимбар

Суддя Л.В. Чоха

Суддя С.Г. Антонік