Постанова № 15838865, 24.05.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2011 року Справа № 5005/419/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Соловйовій О.І.

за участю представників:

прокурора: Дидюк Н.О. посвідчення №32 від 10.03.2009 року;

позивача: ОСОБА_1. предст., дов. №42-мр від 24.01.2011 року;

відповідача: ОСОБА_2- предст., дов.№10/016-юр від 06.01.2011 року;

ОСОБА_3.- предст., дов.№12/016-юр від 23.03.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Баглійського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2011р. у справі №5005/419/2011

за позовом: прокурора Баглійського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області)

до: публічного акціонерного товариства «ДніпроАзот»(м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області)

про: внесення змін до договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2011р. з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог у справі №5005/419/2011 (суддя Дубінін І.Ю.) відмовлено у позові прокурора Баглійського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) до відкритого акціонерного товариства "ДніпроАзот" (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) про внесення змін до п. 4.1 договору оренди земельної ділянки від 29.12.2006р. шляхом викладення його в такій редакції: “4.1. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Податкового кодексу України у розмірі трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України».

Прокурор Баглійського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2011 року по справі №5005/419/2011 та задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга обґрунтована змінами внесеними до земельного законодавства. Зокрема, з 01.01.2011р. втратив чинність Закон України «Про плату за землю», яким визначався розмір орендної плати та вступив в силу Податковий кодекс України, який на цей час регулює питання орендної плати за землю.

Дніпродзержинська міська рада (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) позивач, відзив на апеляційну скаргу не надав, представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи прокурора викладені в апеляційній скарзі і вважає рішення таким, що прийнято з порушенням норм матеріального права.

Публічне акціонерне товариства «ДніпроАзот»(м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) відповідач у відзиву на апеляційну скаргу і представник у судовому засіданні вказав, що позивачем не дотримано досудового порядку внесення змін до укладеного договору. В порушення умов п. 12.1 спірного договору та вимог ст.ст. 651, 652 ЦК України, ст. 188 ГК України, прокурор звернувся до суду шляхом вчинення прямого позову про внесення змін до договору.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухавши представників сторін і прокурора, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що між Дніпродзержинською міською радою (орендодавець) і відкритим акціонерним товариством «ДніпроАзот»(орендар) 29.12.2006 року був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, що знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Горобця, 1 згідно з планом земельної ділянки, що додається. Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення Дніпродзержинської міської ради від 23.03.2006р. №697-21/ІV. В оренду передана земельна ділянка загальною площею 4,1765 га, із яких: 2,0978 га фактичне розміщення незавершеної будівництвом бази механізації, майданчик 1; 0,9425 га фактичне розміщення цеху КВП; 0,4891 га фактичне розміщення зелених насаджень; 0,6471 га під проходами, проїздами, площадками. (пункти 1.1, 1.2, 2.1 договору).

Договір зареєстрований 16.01.2007р. за №04065.

Відповідно до п. 3.1 договір укладений на строк до 23.03.2011 року.

Пунктом 4.1 договору сторони встановили, що орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі в розмірі: 54745,20 грн. без ПДВ, на рік, що становить 4562,10 грн., без ПДВ, на місяць і вноситься на рахунок місцевого бюджету...

Сторони дійшли згоди, що розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів ставки земельного податку; підвищення цін і тарифів; зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках передбачених законодавчими актами України (п.4.4).

За умовами договору орендодавець має право вимагати від орендаря збільшення розмірів орендної плати у разі збільшення відповідно до законодавства розмірів земельного податку та інших мотивів, визначених у пункті 4.4 цього договору (п. 9.2.3).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№309-VI від 03.06.2008 року в Закон України «Про оренду землі»були внесені зміни, зокрема, ч. ч. 4 та 5 ст. 21 викладені в наступній редакції: «Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю». Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині». Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування з 04.06.2008 року.

В звязку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011р. (від 02.12.2010 N 2755-VI) Закон України „Про плату за землю” втратив чинність згідно ч. 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 року регулюється виключно Податковим кодексом України.

Згідно із статтею 287 Податкового кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з вимогами ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, а також не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки (ст.ст. 288.5-288.5.2 Податкового кодексу України).

З метою вдосконалення земельних відносин у сфері оренди землі, встановлення економічно обґрунтованої орендної плати, приведення діючих договорів оренди землі у відповідність до вимог чинного законодавства, міською радою було прийнято рішення №60-04/VІ від 28.01.2011р. «Про внесення змін до договорів оренди землі», яким доручено управлінню земельних відносин міської ради проводити роботу з орендарями земельних ділянок щодо приведення діючих договорів оренди землі у відповідність до вимог статті 288 Податкового кодексу України (п.1.1.).

Відповідно ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. До розмежування земель державної і комунальної власності, повноваженнями з розпорядження ними в межах населених пунктів, тобто функціями виконавчої влади, наділені міські ради (Розділ Х Перехідні положення, п.12 Земельного кодексу України).

Частина 2 ст. 19 Конституції України зобовязує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. п.3.4.7 Рекомендації Президії ВГСУ від 02.02.2010 р. № 04-06/15 “Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства”

Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

У листі Вищого господарського суду України від 06.08.2008 р. № 01-8/471 “Про деякі питання практики застосування у вирішенні окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України)”, зокрема, зазначено: відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Як зазначено в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. За таких обставин недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору, у разі виникнення такої необхідності, не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання оспорюваного договору. Крім того, слід враховувати, що в силу ст.4 ГК України земельні відносини не є предметом регулювання цього Кодексу.

З огляду на те, що сторонами була передбачена можливість зміни розміру орендної плати (п.4.4 договору) та враховуючи зміни в земельному законодавстві, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позову та зміни пункту 4.1 договору оренди земельної ділянки від 29.12.2006 року в редакції, запропонованою прокурором.

Місцевий господарський суд зазначені обставини не врахував, що призвело до прийняття неправомірного рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу прокурора Баглійського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15 лютого 2011 року по справі №5005/419/2011 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити.

Змінити п. 4.1 договору оренди земельної ділянки, укладеного 29.12.2006 року між Дніпродзержинською міською радою та публічним акціонерним товариством «ДніпроАзот»(м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області), виклавши його в наступній редакції: «п.4.1. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Податкового кодексу України у розмірі трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України».

Стягнути з публічного акціонерного товариства «ДніпроАзот»(51909, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Горобця, буд. 1, код ЄДРПОУ 05761620) на користь державного бюджету 127 грн. 50 коп. державного мита (у тому числі за перегляд судового рішення в апеляційному порядку) та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зобовязати господарський суд Дніпропетровської області видати накази відповідно до вимог ст.ст. 116, 117 ГПК України.

Головуючий суддя: О.С.Євстигнеєв

Судді: Л.О. Лотоцька

Р.М. Бахмат

(постанова виготовлена у повному обсязі 25.05.2011 року)