Рішення № 15838484, 17.05.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" травня 2011 р. Справа № 5019/747/11

За позовом Фізична особа - підприємець ОСОБА_2

до відповідача Фізична особа - підприємець ОСОБА_3

про стягнення 16 359 грн. 09 коп.

Суддя Войтюк В.Р.

В засіданні приймали участь:

Від позивача : ОСОБА_4 (дов. №732 від 18.04.2011року)

Від відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (надалі Позивач) звернувся в господарський суд Рівненської області з позовною заявою в якій просить стягнути з підприємця ОСОБА_3 (надалі Відповідач) 16359,09грн. заборгованості по орендній платі з урахуванням пені, відсотків річних та втрат від інфляції.

Представник Позивача в судовому засіданні подав заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені, а саме періодом нарахування пені уточнює з 07.07.2010року по 31.12.2010року. В решті підтримує позовні вимоги в повному обсязі з підстав вказаних у позовній заяві

Представник Відповідача в судове засідання не з"явився. Про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №3515400001201.

Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення. При цьому господарський суд Рівненської області виходив з такого.

Судом встановлено, що 15 лютого 2010 року між Позивачем та Відповідачем укладено договір оренди нежитлового приміщення №1 (надалі Договір), згідно розділу 1 якого Позивач передав, а Відповідач прийняв в орендне користування нежитлове офісне приміщення, загальною площею 75 метрів квадратних, за адресою АДРЕСА_3.

Пунктами 2.1 Договору встановлено, що: приміщення надається в оренду на строк, перебіг якого починається з дати підписання Договору та закінчується 15.01.2013року. На момент розгляду справи - Договір є чинним.

Згідно пункту 3.1, 3.2, 3.3 Договору: орендна плата за користування Приміщенням сплачується Орендарем щомісяця і складає 3000,00грн., сплачується у безготівковій формі на розрахунковий рахунок Орендодавця в зазначеній ним банківській установі або вноситься готівкою авансом, не пізніше першого числа кожного місяця за поточний місяць.

Однак в порушення прийнятих на себе зобов'язань Відповідач в повному обсязі не вніс орендну плату за період з липня по листопад 2010 року, згідно наданих розрахунків та вимог Позивача, тим самим порушуючи умови договору оренди нежитлового приміщення.

Згідно ст. 193 Господарського Кодексу України «Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться».

Відповідно до ст.230 Господарського Кодексу України: «Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання».

Згідно п.6.2. договору: «За несвоєчасну сплату орендної плати, а також за спожиту електроенергію, водопостачання, теплопостачання та телефонний зв"язок, Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу». Проте, врахувавши норми чинного законодавства, Позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Відповідно до п.1 ст.526 Цивільного кодексу України «Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.»

Згідно п.2 ч.2 ст.625 Цивільного Кодексу України: «Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом».

Згідно ч.1 ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.(чч.1, 5 ст.762 ЦК України).

Станом на дату вирішення спору:

основна заборгованість Відповідача - становить 14000,00 грн.;

нарахування пені становить - 746,40 грн.;

нарахування 3% річних становить - 253,19 гривень;

інфляційні нарахування становлять - 800,65 гривень;

Всього: 15800,24 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст.525 цього ж Кодексу, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Статтею 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача згідно ст.49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 49,82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2. Стягнути з Підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ІПННОМЕР_1) на користь Підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ІПННОМЕР_2) - 14000,00 грн. заборгованості, 253,19 грн. 3% річних, 746,40 грн. пені, 800,65 грн. інфляційних нарахувань на суму боргу, витрати на державне мито в сумі 158,00 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового розгляду справи.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Войтюк В.Р.

Повний текст рішення складений: "20" травня 2011 року.