Рішення № 15837763, 24.05.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.05.11 р. Справа № 38/59

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянувши матеріали справи за позовом: Відкритого акціонерного товариства Українська страхова компанія „Дженералі Гарант”, м.Київ в особі Донецької філії ВАТ „УСК ”Дженералі Гарант”, м.Донецьк

до відповідача: Закритого акціонерного товариства Українська інноваційна страхова компанія “Інвестсервіс” м.Київ в особі Донецької філії ЗАТ УІСК “Інвестсервіс” м.Донецьк

про стягнення суми страхового відшкодування, сплаченої страховиком за матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної події у розмірі 3274,66грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

Суть спору:

Позивач, Відкритого акціонерного товариства Українська страхова компанія „Дженералі Гарант”, м.Київ в особі Донецької філії ВАТ „УСК ”Дженералі Гарант”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Закритого акціонерного товариства українська інноваційна страхова компанія “Інвестсервіс” м.Київ в особі Донецької філії ЗАТ УІСК “Інвестсервіс” м.Донецьк про стягнення суми страхового відшкодування, сплаченої страховиком за матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної події у розмірі 3274,66грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір страхування №19G-0246476 від 22.10.2008р., заяву про виплату страхового відшкодування від 28.09.2009р., копію довідки ДАІ №1697 від 05.10.2009р., копію страхового акту №91659 від 15.03.2010р., постанову Амвросіївського районного суду м.Донецька від 30.09.2009р. по справі №3-1580/2009р., копію видаткового касового ордеру від 25.03.2010р., звіт про автотоварознавче дослідження №1943/09-10 від 20.10.2009р., правовстановлюючі документи тощо.

27.04.2011р. позивач надав суду супровідний лист, в якому просить суд залучити до матеріалів справи копії правовстановлюючих документів та картку рахунку №3611. Лист та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

17.05.2011р. на запит господарського суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла відповідь №9922/7-3-11 від 10.05.2010р., з якої вбачається, що в період з 18.04.2009р. до 17.04.2010р. цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 (автомобіль “ЗАЗ 110307” реєстраційний номер НОМЕР_1) була застрахована ЗАТ „УІСК „Інвестсервіс” - поліс № ВС3028440.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не представив, про час, дату і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджено відміткою канцелярії суду та наявним в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи, а також неявка належним чином повідомлених представників відповідача у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Розгляд справи відкладався, у звязку з неявкою відповідача та необхідністю представлення додаткових документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

26 вересня 2009р. у місті Амвросіївка Донецької області сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля “ЗАЗ 110307” (реєстраційний номер НОМЕР_1), який належить ОСОБА_1, під його керуванням та автомобіля “ВАЗ 211040” (реєстраційний номер - НОМЕР_2), який належить ОСОБА_2, під його керуванням, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль “ВАЗ 211040” (реєстраційний номер - НОМЕР_2), який був застрахований у ВАТ Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”.

Дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 пункту 12.1 Правил дорожнього руху. Дані факти засвідчені в довідці відділення ДАІ № 1697 від 05.10.2009р.

Постановою Амвросіївського районного суду Донецької області від 30 вересня 2009 року відносно ОСОБА_1 на підставі ст.124 КУпАП застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00грн. У постанові суду зазначено, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.

В результаті зіткнення, автомобілю “ВАЗ 211040” (реєстраційний номер - НОМЕР_2), були нанесені механічні ушкодження, а власнику автомобілю, заподіяно матеріальну шкоду.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частини 2 та 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України закріплюють, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Пункт 1) частини 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлює, шкода, заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, заподіяна одній особі з вини другої особи, відшкодовується винною особою.

Тобто, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Як вбачається з матеріалів справи, особою, винною в ДТП, визнаний ОСОБА_1

У звязку з настанням страхової події „збиток внаслідок ДТП”, на виконання умов договору страхування наземного транспорту №19C-0246476 від 22.10.2008р., на підставі заяви страхувальника ОСОБА_2, страховиком (позивачем) був складений страховий акт №91689 від 15.03.2010р., зроблений розрахунок виплати страхового відшкодування та прийнято рішення про виплату.

Згідно умов договору №19G-0246476 від 22.10.2008р., акту автотоварознавчого дослідження від 20.10.2009р. та розрахунку страхового відшкодування, сума страхового відшкодування складає 3 274,66грн.

Страхове відшкодування сплачено в повному обсязі, про що свідчить копія видаткового касового ордеру від 25.03.2010р.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ЗАТ Українська інноваційна страхова компанія “Інвестсервіс” (Поліс ВС/3028440 від 18.04.2009р.).

Згідно Полісу ВС/3028440 від 18.04.2009р. ліміт відповідальності за шкоду заподіяну життю та здоровю складає 51000,00грн., за шкоду заподіюну майну 25500,00грн., франшиза 510,00грн.

Тобто, на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність особи винної в скоєнні ДТП була застрахована відповідачем.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

Аналогічне положення встановлено ст. 27 Закону України “Про страхування”. Так, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таке ж положення містить ст. 1191 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 28 вказаного Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу, тощо.

Статтею 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” визначено витирати, які відшкодовуються страховиком у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу, а саме: витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, з урахуванням приписів зазначених статей Цивільного кодексу України, Закону України „Про страхування” та Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення в порядку регресу суми страхового відшкодування, сплаченого страховиком за завдану матеріальну шкоду в результаті дорожньо-транспортної події у розмірі 3 274,66грн.

Відповідно до Договору обовязкового страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс ВС/3028440 від 18.04.2009р.), укладеного між відповідачем та ОСОБА_1, безумовна франшиза складає 510,00грн.

У розумінні п.12.1 ст. 12 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи, що відповідно до Договору обовязкового страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс ВС/3028440 від 18.04.2009р.), безумовна франшиза встановлена у розмірі 510,00грн. суд приходить до висновку, що франшиза у розмірі 510,00грн. не підлягає стягненню з відповідача.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3 274,66 грн. - суми страхового відшкодування, сплаченого страховиком за завдану матеріальну шкоду в результаті дорожньо-транспортної події суд задовольняє частково в розмірі 2764,66грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 25, 27 Закону України „Про страхування” від 07.03.1996 № 85/96-ВР, ст. 22, 28, 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” від 01.07.2004 № 1961-IV, керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 27, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” м.Київ в особі Донецької філії Відкритого акціонерного товариства Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” м. Донецьк до Закритого акціонерного товариства Українська інноваційна страхова компанія “Інвестсервіс” м.Київ в особі Донецької філії ЗАТ УІСК “Інвестсервіс” м.Донецьк про стягнення суми страхового відшкодування, сплаченої страховиком за матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної події у розмірі 3274,66грн., задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства Українська інноваційна страхова компанія “Інвестсервіс” м.Київ (04053, м.Київ, Кудрявський узвіз, 5-б, оф.208, ЄДРПОУ 23498273) в особі Донецької філії ЗАТ УІСК “Інвестсервіс” м.Донецьк (83017, м.Донецьк, б.Шевченко,25, оф.110) на користь Відкритого акціонерного товариства Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”, м.Київ (01042, м.Київ, пр.Новопечерський,19/3, ЄДРПОУ 16467237) в особі Донецької філії ВАТ Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” м.Донецьк (83086, м.Донецьк, вул.Челюскінців, 55-в, п/р 2650601518338 в філії ВАТ “Укрексімбанк” м.Донецьк, МФО 334817, ЄДРПОУ 24812547) суму страхового відшкодування, сплаченої страхувальнику за завдану матеріальну шкоду при дорожньо-транспортній події у розмірі 2764,66грн., державне мито в сумі 81,11грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 119,25грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 24.05.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 27.05.2011р.

Суддя Лейба М.О.