Рішення № 15837713, 25.05.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.05.11 р. Справа № 28/28

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Курило Г.Є., суддів Риженко Т.М. та Демідової П.В.

при секретарі судового засідання Дорохової Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс Логістік”, м.Київ

до відповідача Публічного акціонерного товариства „Комерційний Банк „Промекономбанк”, м.Донецьк в особі Київської філії, м.Київ

про стягнення збитків у розмірі 45129,86грн. та пені в розмірі 29748,30грн.

Представники сторін:

Від позивача: Маринченко В.О.

Від відповідача: Краснов О.В.

СУТЬ СПРАВИ:

В судовому засіданні оголошувалась

перерва з 28.03.2011р. по 13.04.2011р.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Транс Логістік”, м.Київ, позивач, звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Комерційний Банк „Промекономбанк”, м.Донецьк в особі Київської філії, м.Київ про стягнення збитків в сумі 45129,86 грн., пені в сумі 29748,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір банківського рахунку №9327/т від 11.06.2008р., платіжні доручення №149 від 25.06.2010р., №1 від 30.06.2010р., №1 від 25.06.2010р., меморіальний ордер №129_34 від 30.06.2010р., довідки №07/184КФ від 02.07.2010р., №07/196КФ від 08.07.2010р., контракт №Р2-09 від 02.10.2009р., лист №491 від 08.07.2010р., кредитний договір №008/1046-О про надання кредиту на умовах овердрафту від 25.06.2010р., договір застави майнових прав №008/1046-О/З від 25.06.2010р., претензія №36 від 06.07.2010р., заяви на купівлю іноземної валюти або банківських металів №4.1 від 25.06.2010р., №4.2 від 25.06.2010р., №9 від 13.07.2010р., заява про закриття поточного рахунку юридичної особи або поточного рахунку відокремленого підрозділу від 25.06.2010р., банківські виписки, договір банківського рахунку №ПЮ-67/09/В від 22.12.2009р.

Господарський суд м. Києва ухвалою від 15.11.2010р. порушив провадження у справі №27/398.

Відповідач відповідно до відзиву на позовну заяву №12/474 від 09.12.2010р. зазначив, що справа №27/398 прийнята до розгляду судом з порушенням правил територіальної підсудності та просив матеріали справи надіслати за встановленою підсудністю.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 24.01.2011року справа №27/398 була передана за територіальною підсудністю до Господарського суду Донецької області.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 10.02.2011р. порушив провадження у справі №28/28.

До канцелярії господарського суду 28.02.2011р. надійшов відзив на позовну заяву №И2502/670 від 25.02.2011р., відповідно до якого відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог в частині стягнення збитків, оскільки відсутній причинно-наслідковий зв’язок між поведінкою банку та витратами позивача по сплаті процентів за договором овердрафту, негативною курсовою різницею та витратами по сплаті винагороди банку за здійснення операції з купівлі-продажу іноземної валюті, тому в даному випадку відсутні правові підстави покладання на ПАТ „КБ „Промекономбанк” зазначеної майнової відповідальності, а саме стягнення збитків.

Суд ухвалою від 28.03.2011р. змінив назву відповідача на Публічне акціонерне товариство „Комерційний Банк „Промекономбанк”, м.Донецьк в особі Київської філії, м.Київ.

Сторони протягом розгляду справи надавали пояснення по суті спору, відповідно до яких кожен наполягає на своїй правовій позиції.

Відповідно до розпорядження в.о. голови господарського суду Донецької області від 26.04.2011р. розгляд справи здійснювався колегіально.

Розгляд справи продовжувався, відповідно до ст. 69 ГПК України.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

11.06.2008р. між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк з іноземним капіталом “Промекономбанк” в особі Київської філії (банк, правонаступником якого є відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Транс Логістік” (клієнт, позивач) був укладений договір банківського рахунку №9327/т (договір банківського рахунку), згідно з яким банк відкриває клієнту поточний рахунок №26003000009327 у гривні, доларах США, євро та російських рублів, та здійснює його обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів НБУ та внутрішніх правил і документів Банку. До отримання Банком від клієнта повідомлення про відкриття рахунку з відмовою податкового органу про взяття рахунку на облік, операції за цим рахунком здійснюється лише із зарахуванням коштів (пункт 1.1 договору банківського рахунку).

Відповідно до пунктів 2.2.2, 2.2.4 договору банківського рахунку, клієнт має право вимагати від банку своєчасного й повного надання банківських послуг відповідно до п.1.1. договору; подавати до банку на виконання розрахункові документи, отримувати виписки по рахунку наступного робочого дня.

Згідно з приписами пункту 2.3.2. договору банківського рахунку, банк зобов’язався своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до нормативних актів НБУ щодо ведення безготівкових розрахунків у господарському обороті України.

При здійсненні розрахунків використовуються платіжні інструменти визначені Інструкцією НБУ „Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті” (пункт 4.1 договору банківського рахунку).

Згідно п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження, а у разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Згідно приписів ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Пункт 3 статті 1068 Цивільного кодексу України встановлює, що банк зобов’язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного дня, виконуються в день надходження їх. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня (п. 3.5. договору банківського рахунку).

Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі (ст.30.1 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”).

В силу статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутність конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На виконання умов договору позивачем був ініційований грошовий переказ грошових коштів за платіжним дорученням №149 від 25.06.2010р. на суму 1 749 900,00грн. з поточного рахунку №26003000009327 позивача, відкритий в установі відповідача на свій поточний рахунок № 26005001040667 позивача, відкритий у ПАТ КБ „УФС”.

Банк прийняв для виконання зазначене платіжне доручення 25.06.2010р., про що свідчить штамп банку на платіжному документі. Таким чином, відповідач зобов’язаний був здійснити переказ коштів за платіжним дорученням №149 від 25.06.2010р. - 25.06.2010р.

Того ж дня, позивачем була надана заява про закриття поточного рахунку №26003000009327 в КФ ВАТ КБ „Промекономбанк”, залишок коштів перерахувати на рахунок №26005001040667, відкритий в ПАТ КБ „УФС”. В заяві про закриття поточного рахунку банком зазначено, що заява отримана банком 25.06.2010р. о 14-00год., залишок коштів на рахунку відсутній.

Однак, закінчення грошового переказу за платіжним дорученням позивача №149 від 25.06.2010р. було здійснено 12.07.2010р., що підтверджується банківською випискою ПАТ „КБ „УФС”.

Не своєчасне проведення банком розрахункової операції по платіжному дорученню свідчить про незаконне обмеження прав позивача на розпорядження грошовими коштами на його рахунку, що також є порушенням імперативних приписів ст. 1074 ЦК України, згідно якої обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, які знаходяться на його рахунку, не допускається.

Пунктом 8.3 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", передбачена відповідальність банку, що обслуговує платника, за порушення строків, встановлених пунктом 8.1 цієї статті.

Пунктом 6.1 договору банківського рахунку, сторони передбачили, що за своєчасне чи неправильне, із вини банку, списання коштів із рахунку клієнта, а також за несвоєчасне чи неправильне, із вини банку, зарахування сум, які належать клієнтів, порушник сплачує пеню у розмірі та порядку установленому законами України, що регулюють готівкові та безготівкові розрахунки в Україні.

Стаття 32.2 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” передбачає, що у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ та строків завершення переказу, цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Позивачем до стягнення заявлена пеня в розмірі 29748,30 грн. за період з 26.06.2010р. по 12.07.2010р. (17 днів).

Суд зазначає, що оскільки грошові кошти надійшли на поточний рахунок позивача №26005001040667, відкритий у ПАТ КБ „УФС” 12.07.2010р., період нарахування пені становить з 26.06.2010р. по 11.07.2010р. (16 днів). Факт надходження коштів 12.07.2010р. після закінчення банківського операційного часу не є підставою для нарахування пені в цей час, оскільки зобов’язання було виконано.

Факт порушення строку виконання платіжного доручення банком не оспорений, тому підлягає до стягнення пеня в сумі 27 998,40 грн. за період з 26.06.2010р. по 11.07.2010р. (16 днів).

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача збитків в розмірі 45 129,86 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наступне:

02.10.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Транс Логістік” (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Джон Крейн-Іскра” (продавець) був укладений контракт №Р2-09 (контракт), відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує на умовах FCA м. Санкт-Петербург (ІНКОТЕРМС-2000) устаткування, зазначене в додатку №1 до дійсного контракту, що є його невід'ємною частиною (пункт 1.1 контракту).

Загальна вартість товару за дійсним контрактом складає 13 520 000,00 рублів РФ (пункт 2.2 контракту).

Оплата за дійсним контрактом здійснюється коштами прямим банківським переведенням на поточний розрахунковий рахунок продавця, протягом 20 календарних днів з дати постачання товару покупцеві в повному обсязі (пункт 7.1).

Відповідно до специфікації (додаток №1 до контракту) загальна сума специфікації складає 13 520 000,00 рублів РФ. Порядок розрахунків – 100% оплата протягом 20 календарних днів з дати поставки товару покупцю.

Суду надана копія митної декларації, в якій зазначено, що на територію України товар був поставлений 07.12.2009р., тобто строк оплати за контрактом настав ще в грудні 2009р.

22.12.2009р. між Публічним акціонерним товариством “Комерційний банк „Український фінансовий світ” в особі відділення „Київська обласна дирекція ПАТ „КБ „УФС” (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Транс Логістік” (клієнт, позивач) був укладений договір банківського рахунку №ПЮ-67/09/В (договір 2), згідно з яким банк відповідно до чинного законодавства України та нормативних актів НБУ відкриває клієнту поточний рахунок №26005001040667 в іноземній валюті та направляє відомості про це в електронному вигляді засобами електронної пошти НБУ на адресу відповідного податкового органу з використанням засобів захисту інформації НБУ протягом трьох днів з дня відкриття рахунку (включаючи день відкриття)(п. 1 договору 2).

Банк бере на себе зобов'язання: належним чином виконувати умови цього договору (пункт 2.1.1), своєчасно та правильно здійснювати розрахункові валютні операції по валютному рахунку клієнта відповідно до вимог чинного законодавства України, міжнародних правил та цього договору згідно встановленого в банку часу розрахунків за видами валют: RUR – з 9.00 до 14.00, EUR – з 9.00 до 14.00, USD – з 9.00 до 15.30 (пункт 2.1.2), забезпечувати своєчасне зарахування коштів на валютний рахунок клієнта (п. 2.1.3 договору 2).

25.06.2010р. між Публічним акціонерним товариством “Комерційний банк „Український фінансовий світ” в особі відділення „Київська обласна дирекція ПАТ „КБ „УФС” (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Транс Логістік” (клієнт, позивач) був укладений кредитний договір №008/1046-О про надання кредиту на умовах овердрафту (кредитний договір), згідно з яким банк надає позичальнику грошові кошти у тимчасове користування шляхом сплати з поточного рахунку позичальника, відкритого в банку, розрахункових документів на суму, що перевищує залишок на цьому рахунку, але в межах визначеного цим договором ліміту овердрафту. Кредит на умовах овердрафту надається позичальнику за поточним рахунком позичальника № 26005001040667.980 в ПАТ „КБ „УФС”, код банку 377777 (пункт 1.1 кредитного договору).

Максимальна заборгованість позичальника за кредитом на умовах овердрафту, не може перевищувати 1 720 000,00 гривень 00 коп. (пункт 1.2 кредитного договору).

Моментом повернення кредиту, наданого банком на умовах овердрафту, вважається день зарахування на поточний рахунок позичальника грошових коштів до досягнення на ньому кредитового залишку або повного погашення кредитної заборгованості (пункт 2.3 кредитного договору).

Погашення овердрафту здійснюється відповідно до умов цього договору. Кінцевий термін погашення кредиту на умовах овердрафту, до якого має бути повністю погашений кредит по цьому договору – 30 червня 2010 року (пункт 2.4 кредитного договору).

В матеріалах справи наявна банківська виписка з особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс Логістік”, м.Київ , що свідчить про видачу кредиту.

25.06.2010р. між Публічним акціонерним товариством “Комерційний банк „Український фінансовий світ” в особі відділення „Київська обласна дирекція ПАТ „КБ „УФС” (заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Транс Логістік” (заставодавець, позивач) був укладений договір застави майнових прав №008/1046-О/З (договір застави), згідно з яким цей договір забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору №008/1046-О про подання кредиту на умовах овердрафту від 25 червня 2010р., далі – кредитний договір, укладеного між заставодержателем та заставодавцем – ТОВ „Транс Логістік” (пункт 1.1 договору застави).

Заставодавець надає в заставу заставодержателю право вимоги грошових коштів в сумі 6 760 000,00 російських рублів, що розміщені на поточному рахунку № 26 005001040667.643 у ПАТ „КБ „УФС” у відповідності з умовами договору №667 банківського рахунку від 22 грудня 2009р. Боржником заставодавця по договору банківського рахунку є ПАТ „КБ „УФС” (пункт 2.2 договору застави).

Збитки на суму 45129,86 грн., які просить стягнути позивач, обґрунтовуються ним на наступних підставах:

З метою виконання своїх зобов’язань по контракту №Р2-09 від 02.10.2009 року та додаткових угод, а також уникнення збитків і заощадження часу, оскільки операції з валютою здійснюються лише до 14:00 години, позивач оформив договір кредитування для оплати покупки валюти, договір овердрафту № 008/1046-О від „25” червня 2010р. В забезпеченні зобов’язань по кредитному договору (овердрафт) була саме куплена валюта згідно договору застави майнових прав №008/1046-0/3 від 25.06.2010 року.

Позивач наполягає, що у разі виконання відповідачем своїх зобов’язань по перерахуванню коштів договір овердрафту був би закритий у день його відкриття. А валюта була б перерахована ТОВ „Джон Крей-Іскра” на виконання Контрактних зобов’язань та в подальшому позивач ніяких збитків не поніс. Проте, гроші за платіжним дорученням № 149 від 25.06.2010р. були переказані переказані лише 12 липня 2010р., в подальшому зазначені кошти були негайно перераховані на купівлю іноземної валюти (виписка/особистий рахунок за 13.07.2010р. вид. ПАТ „КБ „УФС”).

Витрати на купівлю валюти згідно з заявами №№4.1 та 4.2 від 25.06.2010р., склали 1 736 082гривні 43 копійки, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 25.06.2010р. поданим до ПАТ „КБ „УФС”.

Позивачем були сплачені відсотки по договору овердрафту в сумі 6 101 гривня 00 копійок, які позивач вважає збитками.

Оскільки термін договору овердрафту спливав 30.06.2010 р. ТОВ „Транс Логістік” продав куплену валюту, яка була в забезпеченні кредиту та погасив кредит з продажу валюти ТОВ „Транс Логістік” отримало 1 700 112 гривень 96 копійок (з урахуванням комісії з продажу 3 407 гривень 04 копійок), що підтверджується меморіальним ордером №129_34 від 30.06.2010р. Збитки курсової різниці та банківських комісій становлять: 1 736 082,43 – 1 700 112,96 = 35 969,47 гривень 00 коп.

Також, за твердженням позивача через невиконання відповідачем своїх обов’язків позивачем були понесені збитки, що становлять різницю між коливанням курсу валюти (рос.руб.) з моменту ініціювання платежу та до моменту фактичного виконання відповідачем своїх зобов’язань (по перерахуванню коштів), а саме: 1 739 141,82 – 1 736 082,43 = 3 059 гривень 39 копійок – збитки понесені позивачем внаслідок коливання курсу валют.

На підставі зазначенного, позивач вважає, що внаслідок неправомірних дій відповідача йому було завдано збитків: 6 101,00 + 35969,47 + 3 059,39 = 45 129 гривень 86 копійок.

Оцінюючи дану вимогу позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа, зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі статтею 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Під збитками розуміють витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також неодержані кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником.

При цьому, позивач повинен довести, що збитки, заподіяні саме відповідачем, безпосередній причинний зв'язок між невиконанням зобов'язання і заподіянням збитків та розмір збитків.

Визначення поняття збитків наводяться також у частині другій статті 224 Господарського кодексу України, відповідно до якої під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Тоді як невиконання або неналежне виконання відповідних обов’язків є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, що за змістом ст. 611 Цивільного кодексу України має наслідком, у тому числі –необхідність відшкодування збитків.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Підставою для настання господарсько-правової відповідальності є правопорушення, що включає в себе певні елементи: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками, вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Відповідно до п. 4 ч. 3 статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з цього, саме позивач повинен довести, що збитки були заподіяні діями відповідача, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та спричиненням збитків і розмір відшкодування.

Позивачем був отриманий кредит відповідно до кредитного договору №008/1046-О про надання кредиту на умовах овердрафту від 25.06.2010р. в ПАТ “Комерційний банк „Український фінансовий світ” в розмірі 1 720 000,00грн. для своєчасного виконання обов’язків перед діловими партнерами.

За рахунок отриманих за кредитним договором коштів позивач здійснив покупку іноземної валюти. Так, в заявах про купівлю іноземної валюти №№ 4.1, 4.2 від 25.06.2010 р. зазначено, що валюта купувалась для оплати за обладнання ротор згідно контракту № Р2-09 від 02.10.2009р., в митній декларації № 704010002/9/004452 від 07.12.2009 р. наявний штамп ПАТ “Комерційний банк „Український фінансовий світ”, що підтверджує покупку валюти в розмірі 6760000,00грн. 25.06.2010р. для здійснення переказу за контрактом.

Таким чином, станом на 25.06.2010р. у позивача були кошти для платежу згідно контракту №Р2-09 від 02.10.2009р., однак замість здійснення переказу коштів контрагенту, позивач передав право вимоги означених коштів в заставу згідно договору застави майнових прав №008/1046-О/З від 25.06.2010р.

Суд зазначає, що кредитний договір був укладений в день надання відповідачу для виконання платіжного доручення №149 від 25.06.2010р., тобто отримання кредиту позивачем та сплата по ньому відсотків за договором про надання кредиту на умовах овердрафту № 008/1046-О від 25.06.2010р. не є наслідком невиконанням ПАТ «КБ «ПРОМЕКОНОМБАНК» платіжного доручення позивача.

Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктом господарювання (підприємця) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 ГК України).

Відповідно до ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно до ст. 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Таким чином, при укладенні кредитного договору та договору застави позивач повинен був здійснити оцінку свого інтересу від укладення цих договорів, виходячи з усієї сукупності існуючих зовнішніх обставин, за яких він буде виконуватися, і певні прогнози відносно їх розвитку в майбутньому та забезпечення своїх інтересів на випадок можливих змін.

Відповідно до статті 36 Закону України "Про Національний банк України", офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком України.

Валютні курси, як зазначено у частині першій статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" від 19.02.1993р. №15-93 (зі змінами та доповненнями) встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Поряд з цим, згідно Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 12 листопада 2003 року N 496, офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долара США, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату.

Отже, незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена, тобто позивач повинен був передбачати фінансовий ризик щодо коливання курсу валюти, та не мав будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.

Таким чином, вищевикладене свідчить про відсутність причинно-наслідкового зв’язку між діями відповідача та витратами позивача.

На підставі, вищевикладеного, суд відмовляє в частині задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс Логістік”, м.Київ до Публічного акціонерного товариства „Комерційний Банк „Промекономбанк”, м.Донецьк в особі Київської філії, м.Київ, про стягнення збитків в сумі 45129,86 грн.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, підлягають віднесенню на сторони пропорційно задоволеним вимогам, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 69, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс Логістік”, м.Київ, до відповідача Публічного акціонерного товариства „Комерційний Банк „Промекономбанк”, м.Донецьк в особі Київської філії, м.Київ, задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Комерційний Банк „Промекономбанк”, (83062, м.Донецьк, просп. Ленінський, 4, ЄДРПОУ 20058668, МФО 334992) в особі Київської філії (01033, м.Київ, вул. Тарасівська, 19, ЄДРПОУ 26333822, МФО 380032) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс Логістік” (юр. адр.: 03062, м. Київ, пр. Перемоги, 67, 08322, факт. адр: Київська область, пгт. Проліски, вул. Промисловська, 3, п/р №26005001040667 в ПАТ „КБ”УФС”, МФО 37777, ЄДРПОУ 35909747) пеню у сумі 27998,40 грн., судові витрати по сплаті державного мита в сумі 279,98 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 88,25грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 25.05.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення буде складено та підписано 27.05.2011р.

Головуючий суддя Курило Г.Є.

Суддя Риженко Т.М.

Суддя Демідова П.В.