Вирок № 15833777, 19.04.2011, Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 1-51/11

ВИРОК

Іменем України

18 квітня 2011 року Путивльський районний суд Сумської області

у складі: головуючого - судді Толстого О.О.

при секретарі Лавринець О.М.

з участю: прокурора Літвінової Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Путивль кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_2 громадянина України, освіта повна загальна середня, одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 203 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 в господарстві за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, протягом березня 2011 року виготовляв шляхом перегонки з продуктів шумування за допомогою кустарного виготовленого апарату та продавав з метою отримання прибутку міцний алкогольний напій домашнього виготовлення (самогон), тобто займався видом господарської діяльності щодо якого є спеціальна заборона, встановлена ст. 175 КУпАП.

Так, 12.03.2011 р. близько 18 год. 45 хв. за місцем проживання підсудний ОСОБА_1 продав ОСОБА_2 0,25 л самогону за 6 грн.

12.03.2011 р. близько 18 год. 55 хв. за місцем проживання продав ОСОБА_3 0,5 л самогону за 12 грн.

19.03.2011 р. близько 20 год. за місцем проживання продав ОСОБА_4 0,5 л самогону за 12 грн.

21.03.2011 р. близько 16 год. 45 хв. за місцем проживання продав ОСОБА_5 0,25 л самогону за 6 грн.

21.03.2011 р. о 18 год. під час дозволеного огляду господарства підсудного ОСОБА_1 у нього було виявлено та вилучено саморобний пристрій для виготовлення самогону, 80 л самогонної закваски з містом етилового спирту 12,5 % та 0,85 л самогону з вмістом 44,3 % об. етилового спирту.

Підсудний ОСОБА_1 вину свою у цьому злочині визнав повністю і суду підтвердив, що на протязі березня 2011 року у своєму господарстві за допомогою саморобного пристрою виготовляв у домашніх умовах самогон, який продавав мешканцям села за гроші, в т.ч. гр. ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 Заробляв у такій спосіб на життя, оскільки ніде не працював, як субєкт підприємницької діяльності не зареєстрований. Щиро кається у скоєному.

Беручи до уваги, що такі показання підсудного відповідають фактичним обставинам справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються, сумнівів в правильності розуміння ними змісту цих обставин, добровільності та істинності їх позицій у суду немає, тому обмеживши дослідження доказів у справі в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного у вчиненні інкримінованого злочину за обставин викладених у вироку.

Його злочинні дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 203 КК України - як зайняття видом господарської діяльності щодо якої є спеціальна заборона, встановлена законом.

Призначаючи підсудному покарання, суд враховує його особу, ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.

ОСОБА_1 вчинив злочин невеликої тяжкості, як особа - раніше не судимий, має постійне місце проживання, де характеризується позитивно, не працює, одружений, на обліку у лікаря психіатра-нарколога не перебуває.

Вчинення злочину вперше, щире каяття і активне розкриття злочину суд визнає за обставини, що помякшують його покарання.

Обставин, які б обтяжували його покарання, суд не вбачає.

Враховуючи всі наведені обставини в сукупності суд вважає, що виправлення та попередження вчинення нових злочинів підсудним можливе при призначенні йому покарання у виді штрафу, з огляду на позитивну характеристику, наявність помякшуючих обставин і відсутність обтяжуючих його покарання обставин.

Водночас, оскільки підсудний на час вчинення злочину не працював, не маючи спеціального дозволу на виготовлення і реалізацію алкогольних напоїв незаконно займалася реалізацією саморобного алкогольного напою, тому до нього не може бути застосоване додаткове покарання у виді позбавлення права позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, передбачене санкцією ч. 1 ст. 203 КК України, що випливає з приписів ст. 55 КК України та розяснень, які містяться в п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання»(із змінами) про те, що позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується лише до тих осіб, які обіймали посади чи займалися діяльністю, з якими було повязано вчинення злочину.

Речові докази по справі (а.с. 63-64) - слід знищити.

Підлягають покладенню на підсудного витрати з проведення дослідження спиртовмісних рідин (а.с. 42, 49).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 203 КК України, призначивши покарання у виді штрафу в розмірі 1020 ( однієї тисячу двадцять ) гривень.

Речові докази по справі - самогон, самогонну закваску і саморобний пристій для виготовлення самогону -знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Науково-дослідного експертного - криміналістичного центру при УМВС України в Сумській області (р/р 31256272210011 ГУДК України в Сумській області, МФО 827013, ЄДРПОУ 25574892) 843 грн. 84 коп. вартості дослідження спиртовмісних рідин.

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області через Путивльський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення всіма учасниками процесу.

Суддя: підпис

Копія вірна:

Суддя

Путивльського районного суду О.О.Толстой