Рішення № 15817683, 17.01.2011, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 2-93/11

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12.01.2011 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді - Шавиріної Л.П.

при секретарі - Киркач Г.М., Подосельник Л.М., Кононенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Красний Лиман Донецької області за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача та представника третьої осчоби комунальне підприємство "Краснолиманська житлово-експлуатаційна контора" ОСОБА_2 справу за позовом обласного комунального підприємства"Донецьктеплокомуненерго" до ОСОБА_3, треті особи виконавчий комітет Краснолиманської міської ради, комунальне підприємство "Краснолиманська житлово-експлуатаційна контора" про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, суд -

ВСТАНОВИВ:

10 листопада 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання в сумі 11673,45 грн., 3407,69 грн. втрат від інфляційних процесів та 813,70 грн. – 3 % річних у зв»язку з невиконанням грошового зобов»язання, 158,95 судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги зміним і суду показав, що відповідно до договору укладеного між позивачем та третьою особою ДКП «ЖЕК» м. Красний Лиман Донецької області, позивач забезпечує подання теплової енергії у багатоквартирний будинок № 5 по вул. Театральна в м. Красний Лиман Донецької області, який обслуговує комунальне підприємство «Краснолиманська житлово-експлуатаційна контора» і в свою чергу забезпечує регулювання і подачу тепла у середині будинку, в тому числі і в квартиру № 12, в якій проживає відповідач. Позивач виконав умови договору, як і третя особа, але відповідач за період з 20.06.2006 року по 01.10.2010 року надані послуги сплатили частково, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 10165,41 грн., які позивач разом з понесеними судовими витратами просить стягнути з відповідача. Крім того, враховуючи те, що відповідач несвоєчасно виконав грошове зобов»язання просив також стягнути з нього на підставі ст. 625 ЦК України втрати від інфляційних процесів в сумі 11673,45 грн. та 3% річних – 813,70 грн. Незважаючи на те, що відповідач надала докази про відключення від мереж теплопостачання у липні місяці 2007 року, вважає таке відключення самовільним і просить позов задовольнити.

Відповідач позов не визнала і суду показала, що вона є власником квартири АДРЕСА_1, теплову енергію в яку подає позивач. На підставі протоколу засідання комімсії з питань, повязаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання № 3 від 26.04.2007 року за допомого. ПП "Сан" в липні місяці 2007 року вона відключилася від тепломереж позивача і встановила індивідуальне опалення в своїй квартирі. Але акт про відключення від мереж за її участю та участю власника будинку та ПП "Сан" було складено лише 06.10.2010 року без участю підприємств теплопостачання та газопостачання. А враховуючи те, що заборгованість за догвором реструктурізації боргу від 20.06.2006 року в сумі 1508,04 грн. вона погасила 06.12.2010 року поінстю, просила відмовити позивачу в задоволенні позову.

Представник третьої особи КП «Краснолиманська ЖЕК» не заперечував проти задоволення позову.

Судом встановлено, що відповідач проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 і є споживачем теплової енергії(а.с.7).

25 січня 2006 року відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року між позивачем та третьою особою – КП «Краснолиманська ЖЕК» було укладено договір, відповідно до якого позивач забезпечує подачу теплової енергії у багатоквартирний будинок № 5 по вул. Театральна в м. Красний Лиман Донецької області, який обслуговує КП «Краснолиманська ЖЕК» і в свою чергу забезпечує регулювання і подачу тепла у середині будинку, в тому числі і в квартиру № 12, в якій проживає відповідач.

Відповідно до ст.ст.67,68 ЖК України, ст.ст.526,530 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», та п.30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року встановлено, що споживач комунальних послуг у тому числі і з централізованого опалення, зобов»язаний своєчасно вносити плату за використані послуги.

Стаття 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно.

А пунктом 18 Правил надання послуг встановлено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

В судовому засіданні встановлено, що позивач та третя особа виконали умови договору по забезпеченню відповідачів тепловою енергією.

Тобто у відповідачів перед позивачем виникло грошове зобов»язання по сплаті наданих послуг.

Але відповідач не сплатив надані йому послуги у строки, встановлені законом, в повному обсязі, в результаті чого за період з 20.06.2006 року по 01.10.2010 року виникла заборгованість в сумі 11673,45 грн. (а.с.8-12).

Незважаючи на те, що період, за який виникла заборгованість, перевищує встановлений ст.257 ЦК України трирічний строк позовної давності, надані суду доказі свідчать про те, що відповідач в грудні місяці 2010 року частково сплатила виниклу заборгованість(а.с.63), тобто вчиняладії, які свідчать про визнання нею такого боргу.

В зв»язку з цим на підставі ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривався і починався заново, що свідчить про те, що позивачем не пропущено строк звернення до суду з позовом.

Досліджуючи заперечення відповідача з посиланням на те, що вона у встановленому законом порядку провела в липні місяці 2007 року відключення від мереж центрального теплопостачання, які належать позивачу суд враховує наступне.

Згідно п. 25 Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з пинать житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Дозвіл на віключення споживача від користування послугами із централізованого опалення та гарячого водопостачання надається ораганами місцевого самоврядування.

Відключення приміщення від внутрішньо будинкових мереж центрального опалення виконується монтажною організацією і після закінчення робіт складається акт про відключення квартири представниками власника будинку, підприємств теплопостачання та газопостачання, яки й надається у відповідну комісію для затвердження.

Єдиною підставою для зняття з обліку та припинення відповідних нарахувань є зазначений акт про відключення.

Але матеріали справи(а.с.87-93) свідчать про те, що рішення про надання відповідачу дозволу на відключення від мереж центрального опалення та встановлення індивідуального опалення не приймалося.

Тому суд вважає, що відповідач провів самовільне відключення від мереж центрального опалення без дотримання процедури віключення приміщення від внутрішньо будинкових мереж центрального опалення, що не являється підставою для звільнення від обовязку оплатити комунальну послугу, оскільки у позивача не було законних підстав зняття відповідача з обліку та припинення йому відповідних нарахувань. Вказане порушення було встановлено 06.10.2010 року(а.с.37-38).

Відповідно до ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов»язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов»язання.

Враховуючи те, що до теперішнього часу відповідач у добровільному порядку заборгованість не відшкодував, суд вважає позовні вимоги позивача в частині відшкодування вартості наданих і несплачених послуг обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи вимоги позивача в частині стягнення з відповідача втрат від інфляційних процесів, а також 3 % річних від простроченої суми, суд вважає, що вказані позовні вимоги задоволенню не підлягають, бо передбачені ст. 625 ЦК України санкції не були обумовлені договором на надання комунальних послуг як типовим так і індивідуальним.

Крім того при зверненні до суду позивачу було відстрочено сплату судового збору в сумі 101,65 грн.(а.с.6) та сплачено на інформаційно-технічне забезпечення розгляду спраави витрати в сумі 30 грн.(а.с.1).

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про задоволення позову відповідно до ст.. 88 ЦК України вказані судові витрати слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст..ст..526,530,611 ЦК України, ст.ст.64,67,68 ЖК України, ст.ст. ст. 20,32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року, п.18,30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року ст..ст..10,11,60,88,212-215 ЦК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго»(розрахунковий рахунок 26000060197050 ЗАТ «Приватбанк» МФО 335496 код ЗКПО 25670552) заборгованість за послуги з теплопостачання в сумі 10165,41 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 101,65 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Краснолиманський міський суд в 10-денний строк з дня його проголошення.

Рішення виготовлено у нарадчій кімнаті у 1 примірнику.

Суддя -