Вирок № 15809357, 13.05.2011, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа №: 1-126/11

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

45000, м. Ковель, вул. Незалежності, 15 тел./факс: (03352)5-90-66

__________________

В И Р О К

І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

м. Ковель Волинської обл. 12 травня 2011 р.

Ковельський міськрайсуд Волинської обл. під головуванням судді Логвинюк І.М.,

за участю: секретаря Щесюк Н.Й.,

прокурора Дарчика М.Г.,

захисника адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, який ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Ковелі Волинської обл., мешканця АДРЕСА_2, не працюючого, неодруженого, з освітою середньою, громадянина України, раніше не притягався до кримінальної відповідальності,

за ч. 3 ст. 187 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_2 о 02 год. 30 хв. 02.08.10 р., перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння, з метою заволодіння чужим майном, проникнувши через кватирку у вікні у будинок АДРЕСА_1, вчинив напад на потерпілу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, застосувавши при цьому насильство, небезпечне для її життя та здоров»я, а саме: наніс їй удар в обличчя, здушував її руками за горло, чим спричинив потерпілій слідуючі тілесні ушкодження: 1 група ушкоджень - синці в ділянці правої вилиці, в ділянці обох губ і в ділянці передньої і бокових поверхонь шиї; 2 група ушкоджень поверхнева забійна рана і синець носа в правій виличній ділянці, синець і поверхневі рани в ділянці верхньої і нижньої губ, обширний синець в ділянці шиї, що за ступенем тякості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, та заволодів її грошима в сумі 500 грн., чим завдав потерпілій майнової та фізичної шкоди.

Будучи допитаним в судовому засіданні, підсудний свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, суду показав, що дійсно, будучи у стані алкогольного сп»яніння, увечері 01.08.10 р., ідучи додому, згадав, що потерпіла проживає одиноко. Вночі 02.08.10 р. заліз через кватирку у її будинок, підняв потерпілу, яка спала, з ліжка. Вона віддала гроші, після чого вдарив її. Тілесні ушкодження наносив вже після того, як потерпіла відала йому гроші. До заволодіння грошима потерпілу не бив. Коли мав намір покинути будинок потерпілої, остання згадала про Бога, тому він, злякавшись, почав її душити за горло, щоб не вона кричала. При цьому, потерпіла при нанесенні їй тілесних ушкоджень, перебувала у вертикальному положенні. Удар коліном потерпілій, дійсно, наносив, однак, послідовності нанесення потерпілій тілесних ушкоджень в даний час не пам»ятає. Вийшовши з будинку потерпілої через двері, пішов до свідка ОСОБА_4, а згодом - поїхав на о. Світязь відпочивати, де і витратив гроші. У скоєному щиро розкаюється, просить у потерпілої вибачення. Прохає його суворо не карати.

Хоча підсудний повністю визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину, його винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України також повністю доводиться показаннями потерпілої, свідків, письмовими доказами у справі.

Так, потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні суду показала, що дійсно, підсудний вчинив на неї напад. Вона, прокинувшись, злякалась, запитала його, хто він та що хоче. Почувши вимогу віддати гроші, виконала її. Підсудний душив її за горло після того, як заволодів її грошима. Коли підсудний ішов до виходу з будинку, вона спитала його «що він робить», згадала про Бога, та підсудний, повернувшись, почав її душити у кімнаті за горло, вона впала на ліжко та почала кричати, кликати на допомогу. Підсудний, відпустивши її, пішов з будинку. Не пам»ятає, чи підсудний наносив тілесні ушкодження, у т. ч. удар коліном в обличчя, до чи після заволодіння грошима. Підтримує свої попередні показання. Претензій до підсудного не має.

Свідок ОСОБА_5 суду показала, що дійсно, вранці 02.08.10 р. до неї додому зайшла потерпіла, яка була стривоженою, попросила пустити її у будинок. На її обличчі свідок бачила звичне почервоніння. Потерпіла повідомила, що хтось проник у її будинок. У будинку свідка потерпіла пробула деякий час до початку робочого дня та пішла.

Свідок ОСОБА_4, будучи допитаним під час досудового слідства (а. с. 39), показав, що вночі 02.08.10 р. підсудний приходив до його будинку у нетверезому стані та пропонував йому разом поїхати розважитись, вжити спиртне. Однак, свідок відмовився.

Як показав в судовому засіданні експерт, у потерпілої було виявлено дві групи тілесних ушкоджень, що зазначені однозначно як у висновку експерта № 435 від 04.08.10 р., також у висновку експерта (комісійної судово - медичної експертизи) № 83 від 07.09.10 р. з тією різницею, що на час проведення комісійної експертизи відбулось загоєння. Тілесні ушкодження, виявлені на шиї потерпілої, могли утворитись від здушування її шиї як при вертикальному, так і при горизонтальному положенні тіла потерпілої.

Крім цього, винуватість підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину, доводиться матеріалами справи:

- протоколом огляду місця події від 02.08.10 р. із приєднаними до нього фототаблицями, згідно з яким у присутності потерпілої було оглянуто будинок АДРЕСА_1, що має зліва від вхідних дверей вікно з кватиркою розмірами 20 х 40 см.; спальну кімнату з ліжком; кухню з холодильником. Було виявлено сліди пальців рук на зовнішній та внутрішній частині вікна в кухні, дверях у спальну кімнату, пляма, схожу на кров на коробці дверей у спальну кімнату, що вилучені.

-висновком експерта № 85 від 07.09.10 р., з якого слідує, що на тілі потерпілої виявлено 2

групи тілесних ушкоджень:

1 - ша група синці в ділянці правої вилиці, в ділянці обох губ і в ділянці передньої і бокової поверхонь шиї, що утворились від дії тупих твердих предметів і за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень;

2 га група - виявлені під час проведення первинної експертизи рани в ділянці правої вилиці і обох губ у висновку експерта № 435 від 04.08.10 р., що морфологічно не описані як рани. Також під час повторного обстеження підекспертної 06.09.10 р. наслідків ран у вигляді рубців не виявлено, а лише виявлено ділянку пігментованої шкіри у правій виличній області. Дана група ушкоджень загоїлась шляхом епітелізації, а не рубцювання (тобто, не мала ознак розладу здоров»я), і такими ушкодженнями являються садна або поверхневі забійні ранки. Такі тілесні ушкодження могли утворитись від прямої ударної дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею і за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Час їх утворення не суперечить вказаному у постанові слідчого та потерпілою (а. с. 63 - 65).

- протоколом виїмки від 12.08.10 р. (а. с. 81) грошей та речей підсудного;

- протоколом огляду предметів від 27.09.10 р. з фототаблицями, виїмка яких проведена 12.08.10 р. у підсудного, (а. с. 82 - 84);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 05.08.10 р. із приєднаними до нього фототаблицями, за участю підсудного, згідно з яким останній показав та детально розповів про обставини проникнення 02.08.10 р. через кватирку у будинок потерпілої та заволодіння її грошима

Та обставина, що тілесні ушкодження потерпілій підсудним нанесено у короткому проміжку часу під час та у зв»язку з заволодінням грошима потерпілої, ні потерпілою на підсудним не заперечується.

Суд, повно, всесторонньо, об”єктивно аналізуючи зібрані у справі докази, приходить до висновку, що дії підсудного, що полягають у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з насильством, небезпечним для життя та здоров»я особи, яка зазнала нападу та поєднаними з проникненням у житло, вірно кваліфіковано органами досудового слідства за ч.3 ст. 187 КК України.

Своїми умисними діями, що виразились у нападі на потерпілу з метою заволодіння ї майном, поєднаному з насильством, небезпечним для її життя та здоров»я та поєднаними з проникненням у житло, підсудний вчинив злочин, передбачений ч.3 ст. 187 КК України.

Аналізуючи сукупність всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховуючи те, що потерпілій було нанесено більш як одне тілесне ушкодження в короткий проміжок часу та у зв»язку з заволодінням її грошима, час нападу, те, що потерпіла, як було відомо підсудному, проживає одиноко, тяжкість тілесних ушкоджень, характер і локалізацію їх - одне з яких було нанесено в область обличчя жінки, друге виникло в результаті здавлювання її шиї рукою підсудного, суд не знаходить підстав для перекваліфікації його дій на ст.186 КК України.

Також, суд враховує поведінку винного та потерпілої після вчинення злочину, а саме: що підсудний неодноразово просив пробачення у потерпілої та остання до нього будь - яких претензій не має, настоює на тому, щоб суд не обирав йому суворого покарання..

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного у їх сукупності.

Так, суд враховує, що пісудним вчинено особливо тяжкий злочин.

До обставин, що пом”якшують покарання підсудного, суд відносить щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.

До обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд відносить вчинення злочину у стані алкогольного сп”яніння.

Судом також враховується те, що підсудний позитивно характеризується по місцю проживання (а. с. 130), раніше не притягався до кримінальної відповідальності (а. с. 126), не працює, доходу не має, його молодий вік (а. с. 125), відшкодував завдані потерпілій збитки та думку потерпілої, яка будь-яких претензій до підсудного не має, просить не позбавляти його волі (а. с. 31).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного можливе лише з ізоляцією його від суспільства.

Суд, враховуючи наявність двох пом»якшучих обставин - щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку - під час досудового слідства, а також, враховуючи, що потерпіла категорично настоює на тому, щоб суд не обирав підсудному суворого покарання, прощає його, не має до нього будь - яких претензій, суд приходить до висновку, що вони істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, враховуючи особу винного, який раніше не притягався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання, думку потерпілої, та вважає за можливе застосувати ст. 69 КК України щодо основного покарання, призначивши більш м»яке покарання, ніж передбачене санкцією ч. 3 ст. 187 КК України.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Судові витрати у справі по оплаті проведеної експертизи слід покласти на підсудного.

Речові докази у справі:

-грошові купюри (а. с. 85, 86) слід конфіскувати у доход держави.

-одяг, вилучений у підсудного(а. с. 85, 87) - слід повернути підсудному.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, призначивши покарання із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців з конфіскацією всього майна, що є у його власності.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з

моменту затримання з 12.05.11 р.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взявши його під варту із зали суду негайно.

Судові витрати у справі по проведенню судової дактилоскопічної (а. с. 71 - 77) експертизи стягнути із засудженого ОСОБА_2 на доход держави в сумі 262 (двісті шістдесят дві) грн. 92 коп. на рахунок НДЕКЦ при УМВС України у Волинській області, 31256272210012 в УДК у Волинській області МФО 803014, ідентифікаційний код 25574908 за проведення дактилоскопічної експертизи (а. с.78).

Речові докази у справі:

-грошові купюри в сумі 28 (двадцять вісім) грн. (а. с. 85, 86) слід конфіскувати у доход

держави.

-одяг, вилучений у підсудного (а. с. 85, 87) - повернути засудженому ОСОБА_2.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Волинської обл. через Ковельський міськрайсуд на протязі 15 діб з наступного дня після його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя Ковельського

міськрайонного судуІ. М. Логвинюк