Рішення № 15793059, 11.05.2011, Нововолинський міський суд Волинської області

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2011 року справа № 2-362/11 м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ушакова М.М.,

при секретарі Лубаєвській Л.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Малогрош М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Волиньвугілля»про відшкодування моральної шкоди, заподіяної професійним захворюванням на виробництві,-

встановив:

28 березня 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ДП «Волиньвугілля»про стягнення моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що під час роботи на шахті №9 «Нововолинська»ДП «Волиньвугілля» отримав професійне захворювання хронічний бронхіт пилової етіології. Відповідно до довідки МСЕК 19.01.2006 року позивачу встановлено 40 відсотків втрати професійної працездатності та визнано інвалідом ІІІ групи внаслідок професійного захворювання. При черговому освідуванні Нововолинською МСЕК 07.02.2011 року йому встановлено ще 25 відсотків втрати професійної працездатності від професійного захворювання хронічна попереково-крижова радикулопатія. Згідно висновків комісії, вини позивача не встановлено. Вважає, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди, яка полягає у важких фізичних, душевних, психічних стражданнях, завданих йому професійним захворюванням, у незворотності та характеру вимушених змін в житті, побуті, сімейних відносинах, неможливості відновлення попереднього стану здоровя. Через ушкодження здоровя на виробництві йому спричинено моральну шкоду, яку зобовязаний відшкодувати заподіювач шкоди, яким являється ДП «Волиньвугілля». Просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 10000 грн. та витрати на правову допомогу.

04 травня 2011 року змінив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 65000 грн. та витрати на правову допомогу.

Під час розгляду справи позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги підтримали повністю. Пояснили, що під час роботи у відповідача на шахті №9 «Нововолинська»гірником з РГВ, начальником дільниці РВУ, начальником зміни, гірничим майстром на підземних роботах позивач отримав професійне захворювання у виді хронічного бронхіту пилової етіології та професійне захворювання у вигляді радикулопатії. Висновками МСЕК від 19 січня 2006 року та 07.02.2011 року позивачу встановлено 65% втрати працездатності. Вважають, що окрім отриманих ОСОБА_1 страхових виплат, в звязку з професійним захворюванням, позивач має право на відшкодування моральної шкоди, яка полягає у важких фізичних, душевних, психічних стражданнях, завданих йому профзахворюванням, у незворотності та характеру вимушених змін в житті, побуті, сімейних відносинах, неможливості відновлення попереднього стану здоровя. Вважають, що через ушкодження здоровя на виробництві йому спричинено моральну шкоду, яку зобовязаний відшкодувати заподіювач шкоди, яким являється ДП «Волиньвугілля». Просять позов задовольнити і стягнути з відповідача на користь позивача 65000 грн. моральної шкоди та витрати на правову допомогу в розмірі 700 грн.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав. Вважає, що всі відшкодування повинні проводитись відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання». Оскільки позивачу вперше встановлено МСЕК стійку втрату працездатності 19.01.2006 року, тому відшкодування моральної шкоди повинен відшкодовувати Фонд. Крім того, зазначає, що розмір позовних вимог не є обґрунтований, позивач отримує за ушкодження здоровя щомісячно страхові виплати, отримав одноразову допомогу в звязку з ушкодженням здоровя.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення в звязку з наступним.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював з 1986 року на шахті №9 «Нововолинська», яка є виробничим підрозділом відповідача ДП «Волиньвугілля»на підземних роботах (а.с. 3-5).

Відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання форми П-4 від 18 січня 2006 року (а.с.25-26) ОСОБА_1 встановлено професійне захворювання хронічний бронхіт ІІ ст. в фазі затухаючого загострення, прикорневий та нижньодолевий пневмосклероз, ЛН-ІІ ст. Основною причиною даного профзахворювання як зазначено у пунктах 13, 17 акту П-4 (а.с.25-26) є шкідливі умови праці, пил, недосконалість гірничої техніки та шахтних машин в частині їх пилевої характеристики.

Висновком Нововолинської МСЕК від 19 січня 2006 року, позивач ОСОБА_1 визнаний інвалідом ІІІ групи та йому встановлено 40% втрати працездатності, в звязку з професійним захворюванням. Вказані обставини підтверджуються копією виписки із акту освідчення в МСЕК (а.с.6).

Згідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання форми П-4 від 22 грудня 2010 року (а.с.27-28) ОСОБА_1 встановлено професійне захворювання хронічна попереково-крижова радикулопатія в стадії затухаючого загострення з помірними статико-динамічними порушеннями та больовим компонентом. Основною причиною даного профзахворювання як зазначено у пунктах 13, 17 вказаного акту П-4 (а.с.27-28) є важка фізична праця, вимушена робоча поза тіла, несприятливі метеоумови.

Висновком Нововолинської МСЕК від 07 лютого 2011 року, позивачу ОСОБА_1 встановлено 65% втрати працездатності, в звязку з професійним захворюваннями, в тому числі 40 % по бронхіту, та 25% по радикулопатії з 03.02.2011 року. Вказані обставини підтверджуються копією виписки із акту освідчення в МСЕК (а.с.9).

Нормами Конституції України, а саме ст.ст. 21, 43, 46 передбачені права працівників на охорону їх життя і здоровя у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, який фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не повязана з розміром цього відшкодування.

Разом з тим ст. 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до вимог ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Умови праці на робочому місці, безпеки технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.

Як встановлено в суді відповідач ДП «Волиньвугілля»не забезпечив безпечних умов праці ОСОБА_1 на робочому місці, про що зазначено у пунктах 13,16 актів за формою П-4 від 18 січня 2006 року та від 22 грудня 2010 року (а.с.25-28).

Досліджені докази дають суду підстави вважати, що неправомірними діями відповідача ДП «Волиньвугілля»позивачу ОСОБА_1 спричинено моральну шкоду, яка виразилась у наступному.

ОСОБА_1 працюючи на шахті в шкідливих умовах праці, отримав професійні захворювання, зазнав фізичний біль та страждання, які переносить і по теперішній час, втратив 65% професійної працездатності, визнаний інвалідом ІІІ групи

Отже, спричинена ОСОБА_1 моральна шкода у звязку з ушкодженням здоровя на виробництві професійними захворюваннями, підлягає відшкодуванню відповідачем ДП «Волиньвугілля»з вини якого вона заподіяна.

Відповідно до розяснень пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди»від 31.03.1995 року № 4 розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

Враховуючи характер моральних та фізичних страждань, їх тривалість, спосіб заподіяння і виходячи з засад справедливості та розумності, суд приходить до висновку, що в користь позивача ОСОБА_1 стягнути 15000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує обставини справи те, що позивач отримав професійні захворювання - хронічний бронхіт ІІ ст. в фазі затухаючого загострення, прикорневий та нижньодолевий пневмосклероз, ЛН-ІІ ст. та хронічна попереково-крижова радикулопатія в стадії затухаючого загострення з помірними статико-динамічними порушеннями та больовим компонентом. Тривалий час позивач перебував на лікуванні, що підтверджується виписками клініки професійних захворювань (а.с.30-31). Позивач є інвалідом третьої групи в звязку з профзахворюванням, згідно висновку МСЕК потребує медикаментозного забезпечення та санаторно-курортного лікування. Втрата здоровя призвела до втрати нормальних життєвих звязків, незручностей в побуті і вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, а тому виходячи із характеру душевних страждань ОСОБА_1 та із засад розумності і справедливості, суд вважає, що до стягнення підлягає 15000 грн. моральної шкоди та судові витрати на правову допомогу в розмірі 700 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, ст.209, ст.212, ст.213, ст.214, ст.215, 218 ЦПК України, на підставі ст.153, ст.173, ст.237-1 КЗпП України, ст.13, ст.14 Закону України "Про охорону праці", суд,

вирішив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Волиньвугілля" в користь ОСОБА_1 15000 (пятнадцять тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди завданої професійними захворюваннями та 700 (сімсот) грн. витрат за надання правової допомоги, всього 15700 (пятнадцять тисяч сімсот) грн.

Стягнути з Державного підприємства "Волиньвугілля" в дохід держави 150 (сто пятдесят грн.) судового збору.

Стягнути з Державного підприємства "Волиньвугілля" 15 (пятнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на р/р 31213259700005 в ГУДКУ у Волинській області МФО 803014 ЕДРПОУ 21740497 м. Нововолинськ 22050000 (за розгляд справи Нововолинським міським судом Волинської області).

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий