Рішення № 15792128, 11.05.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.05.11

Справа № 5021/493/2011.

За позовом: Приватного акціонерного товариства «Райз-Максимко», м.Червонозаводське

До відповідача : Державного підприємства «Наумівський спиртовий завод», с.Наумівка

про стягнення 91 255,20 грн.

СУДДЯ МОЇСЕЄНКО В.М.

За участю представників сторін:

від позивача : Пугач О.В.

від відповідача : Сіроштан О.І.

за участю секретаря судового засідання Данілової Т.А.

Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 91 255,20 грн. заборгованості відповідно до договору від 16.06.2008р., в тому числі: 49 941,60 грн. основного боргу, 41 313,60 грн. неустойки, а також стягнути судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

Відповідач подав відзив на позов від 08.04.2011р. № 213 , в якому зазначає, що сума позовних вимог не відповідає чинному законодавству, оскільки позивач провів нарахування пені з порушенням вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Позивач подав заяву від 04.04.2011р. про уточнення позовних вимог , в якій уточнює розмір заявленої до стягнення пені, просить стягнути пеню в сумі 5900,22 грн. , від вимог про стягнення 17 812,05 грн. відмовляється.

В судовому засіданні представник відповідача уточнені позовні вимоги визнав в повному обсязі

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача , дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд встановив.

16.06.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Максимко», правонаступником якого є позивач – Приватне акціонерне товариство «Райз-Максимко» та відповідачем – Державним підприємством «Наумівський спиртовий завод» було укладено договір купівлі-продажу меляси бурякової в кількості 190 тон. Сума договору становить 184 300,00 грн., в тому числі ПДВ 30 716,67 грн. Відповідно до умов зазначеного договору відповідач брав на себе зобов’язання прийняти та оплатити поставлену позивачем продукцію.

Як вбачається з матеріалів справи позивач виконав свої договірні зобов’язання, поставив відповідачу продукцію , яка обумовлена в договорі і яка була прийнята відповідачем, однак умов визначених в договорі щодо оплати поставленої продукції відповідач не виконав, заборгував позивачу грошові кошти в розмірі 49 941,60 грн.

Таким чином, на день розгляду справи в суді, заборгованість відповідача перед позивачем за отриману продукцію складає 49 941,60 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов’язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов’язання.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 49 941,60 грн. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України.

Також, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по договору від 16.06.2008р. позивач просить стягнути з відповідача 3517,80 грн. – 3% річних та 14083,53 грн. інфляційних збитків .

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи вищевикладене, а також визнання відповідачем вказаних вимог, позовні вимоги стосовно стягнення 3517,80 грн. – 3% річних та 14083,53 грн. інфляційних збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Пунктом 6.3 договору від 16.06.2008р. передбачено, що за порушення строків оплати товару покупець ( відповідач) зобов’язаний сплатити продавцю ( позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, від несвоєчасно сплаченої суми.

Позивач заявою від 04.04.2011р. уточнює розмір заявленої до стягнення пені, просить стягнути пеню в сумі 5900,22 грн. , від вимог про стягнення 17 812,05 грн. відмовляється, тому провадження у справі стосовно стягнення 17 812,05 грн. пені суд припиняє на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України в зв’язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягає стягненню 734,43 грн. витрат по сплаті держмита та 189,93 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Керуючись ст.ст. 44,47,80,82,84,85 ГПК України, - суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Провадження у справі стосовно стягнення 17812,05 грн. пені припинити.

3. Стягнути з Державного підприємства «Наумівський спиртовий завод» ( 42433, Сумська обл., Краснопільський район, с.Наумівка, вул. Пушкіна,1, код 00375208) на користь Приватного акціонерного товариства «Райз-Максимко» ( 37240, Полтавська обл., м. Червонозаводське, вул. Матросова,1, код 30382533) 49941,60 грн. основного боргу, 5900,22 грн. пені, 14083,53 грн. інфляційних збитків, 3517,80 грн. 3% річних, 734,43 грн. витрат по сплаті держмита, 189,93 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після вступу рішення в законну силу.

СУДДЯ В.М. МОЇСЕЄНКО

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 11.05.2011р.