Рішення № 15791552, 16.05.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.05.11 р. Справа № 2/112

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбаський протипожежний центр”, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Дирекція адміністративних будівель”, м. Донецьк

про: стягнення суми боргу у розмірі 159587,48грн., пені у розмірі 137173,68грн., 3% річних в розмірі 5139,18грн.

За участю

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довір.

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Донбаський протипожежний центр”, м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дирекція адміністративних будівель”, м. Донецьк про стягнення суми боргу у розмірі 159587,48грн., пені у розмірі 137173,68грн., 3% річних в розмірі 5139,18грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договорів № 59 від 28.03.2007р., № 89 від 10.05.2007р., № 91 від 10.05.2007р., № 123 від 07.05.2008р., № 194 від 15.10.2009р., № 220 від 18.10.2010р. акти приймання виконаних робіт. Як на правові підстави заявлених позовних вимог посилається на ст. 625, 854, 879, 886 Цивільного кодексу України, ст. 229, 230, 231, 232, 321 Господарського кодексу України.

Відповідач надав заяву від 10.05.2011р., де просить до вимог про стягнення неустойки застосувати позовну давність, а позовну заяву залишити без розгляду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи документи суд ВСТАНОВИВ:

28.03.2007р., 10.05.2007р., 07.05.2008р., 15.10.2009р. та 18.10.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Дирекція адміністративних будівель” (Замовник) та ТОВ „Донбаський протипожежний центр” (Підрядник) були укладені підрядні договори № 59, 89, 91, 123, 194, 220, умови яких за своїм змістом є тотожними.

За цими договорами Підрядник зобовязується виконати роботи, а Замовник зобовязується прийняти роботу та оплатити її.

Розділами „Вартість робіт та порядок оплати” визначені строки оплати будівельно-монтажних робіт: Замовник зобовязується в продовж 5 календарних днів з моменту підписання договору перерахувати Підряднику аванс. Кінцевий розрахунок в продовж 3 (5) банківських з моменту підписання акту приймання-здачі виконаних підрядних робіт.

Відповідно до розділів „Строк дії договору” договір вступає в силу з моменту підписання його обома сторонами та діє до повного його виконання.

Як видно з матеріалів справи позивач умови договору № 59 від 28.03.2007р. виконав, що підтверджується зокрема актом приймання виконаних підрядних робіт за липень 2008р. на суму 62367,60грн., за серпень 2009р. на суму 26376,00грн., за грудень 2009р. на суму 35980,80грн., за грудень 2009р. на суму 131826грн., за березень 2010р. на суму 33303,60грн., а всього на загальну суму 289854,00грн.

Вказані акти виконаних підрядних робіт підписані та скріплені печатками сторін без зауважень.

З матеріалів справи видно, що відповідач умови договору № 59 від 28.03.2007р. виконав частково за виконані підрядні роботи розрахувався в сумі 180000,00грн.

Таким чином на час слухання справи за відповідачем по договору № 59 від 28.03.2007р. облікується заборгованість в розмірі 109854,00грн., що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Позивач умови договору № 89 від 10.05.2007р. виконав, що підтверджується зокрема актом приймання виконаних підрядних робіт за січень 2008р. на суму 56559,60грн., за березень 2008р. на суму 20588,40грн., за травень 2008р. на 124417,20грн., за липень 2008р. на суму 15720,00грн., за листопад 2008р. на суму 122916,00грн., за листопад 2009р. на суму 13392грн., а всього на загальну суму 353593,20грн.

Вказані акти виконаних підрядних робіт підписані та скріплені печатками сторін без зауважень.

В свою чергу відповідач умови договору № 89 від 10.05.2007р. виконав частково за виконані підрядні роботи розрахувався в суму 330201,20грн.

Таким чином на час слухання справи за відповідачем по договору № 89 від 10.05.2007р. облікується заборгованість в розмірі 23392грн., що підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Як видно з матеріалів справи позивачем умови договору № 91 від 10.05.2007р. виконані, що підтверджується зокрема актом виконаних робіт за серпень 2009р. на суму 6528грн., за жовтень 2009р. на суму 10806грн., а всього на загальну суму 17334,00грн. Вказані акти виконаних робіт підписані та скріплені печатками сторін без зауважень.

Однак, як видно з матеріалів справи, відповідач за виконані підрядні роботи по договору № 91 від 10.05.2007р. розрахувався частково в сумі 10000,00грн.

Таким чином на час слухання справи за відповідачем по договору № 91 від 10.05.2007р. облікується заборгованість в розмірі 7334,00грн., що підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Позивач умови договору № 123 від 07.05.2008р. виконав, що підтверджується зокрема, актом виконаних робіт за вересень 2008р. на суму 7885,37грн., накладною від 02.09.2008р., актом виконаних підрядних робіт за серпень 2009р. на суму 8852,40грн., за вересень 2010р. на суму 4893,89грн., за вересень 2010р. на суму 4463,53грн., а всього на загальну суму 26095,19грн.

Вказані акти виконаних підрядних робіт підписані та скріплені печатками сторін без зауважень.

В свою чергу відповідач умови договору № 123 від 07.05.2008р. виконав частково за виконані підрядні роботи розрахувався в сумі 7885,37грн.

Таким чином, на час слухання справи за відповідачем по договору № 123 від 07.05.2008р. облікується заборгованість в розмірі 18209,82грн., що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Також, з матеріалів справи видно, що позивач умови договору № 194 від 15.10.2009р. виконав, що підтверджується актом приймання виконаних робіт за лютий 2010р. на суму 49526,40грн., за травень 2010р. на суму 52726,80грн., а всього на загальну суму 102253,20грн.

Акти виконаних підрядних робіт підписані та скріплені печатками сторін без зауважень.

Однак, відповідач умови договору № 194 від 15.10.2009р. виконав частково, за виконані підрядні роботи по договору № 194 від 15.10.2009р. розрахувався в сумі 101802,56грн.

Таким чином на час слухання справи за відповідачем по договору № 194 від 15.10.2009р. облікується заборгованість в розмірі 450,64грн., що підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Позивач умови договору № 220 від 18.01.2010р. виконав, що підтверджується актом виконаних підрядних робіт за грудень 2010р. на суму 16073,62грн., який підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень.

Проте, відповідач умови договору № 220 від 18.01.2010р. виконав частково, за виконані підрядні роботи розрахувався в сумі 15726,60грн.

У звязку з чим за відповідачем по договору № 220 від 18.01.2010р. облікується заборгованість в розмірі 347,02грн., що підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Виходячи з матеріалів справи станом на час слухання справи за відповідачем облікується заборгованість в розмірі 159587,48грн. за договором № 59 від28.03.2007р., № 89 від 10.05.2007р., № 91 від 10.05.2007р., № 123 від 07.05.2008р., № 194 від 15.10.2009р., № 220 від 18.10.2010р.

У заяві від 10.05.2011р. відповідач зазначає, що сума в розмірі 159587,48грн. є заборгованістю за різними договорами, а саме за договором №59 від 28.03.2007р. в сумі 109854грн., № 89 від 10.05.2007р. в сумі 23392грн., № 91 від 10.05.2007р. в сумі 7334,00грн., № 123 від 07.05.2008р. в сумі 18209,82грн., № 194 від 15.10.2009р. в сумі 450,64грн., № 220 від 18.10.2010р. в сумі 347,02грн. Тобто, в одній позовній заяві обєднано кілька вимог, щодо виконання підрядних робіт за різними правочинами (2007р., 2008р., 2009р., 2010р.), в різні часові періоди, у звязку з чим вважає, що спільний розгляд цих вимог ускладнить розгляд справи.

Тобто, виходячи із змісту заяви відповідача, останній не заперечує проти факту виконання позивачем підрядних робіт за договорами №59 від 28.03.2007р., № 89 від 10.05.2007р., № 91 від 10.05.2007р., № 123 від 07.05.2008р., № 194 від 15.10.2009р., № 220 від 18.10.2010р. та наявності несплаченої заборгованості за виконані підрядні роботи.

За приписами ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За змістом ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі робіт за умов, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника достроково.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідач доказів погашення заборгованості в розмірі 159587,48грн. до матеріалів справи не надав.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення відповідачем зобовязань, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення суми боргу в розмірі 159587,48грн. підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 137173,68грн. за період з 07.04.2010р. по 07.10.2010р. по договору № 59 від 28.03.2007р., за період з 28.11.2009р. по 28.05.2010р. по договору № 89 від 10.05.2007р., за період з 07.11.2009р. по 07.05.2010р. по договору № 91 від 10.05.2007р. та за період з 07.10.2010р. по 07.05.2010р. по договору № 123 від 07.05.2008р. на підставі п. 6.3. договорів.

Пунктом 6.3. договорів встановлено, що за несвоєчасну оплату виконаних робіт, Замовник сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Статтею 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом встановлено спеціальну позовну давність. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

З урахуванням вимог ст. 232, 258 Господарського кодексу України та умов договорів, зокрема:

- договору № 59 від 28.03.2007р. право на нарахування пені у позивача за актом від 30.12.2009р. виникло з 12.01.2010р. та починаючи з 13.01.2011р. закінчився спеціальний строк позовної давності для предявлення вимог щодо застосування господарських санкцій до відповідача; за актом від 30.03.2010р. право на нарахування пені виникло з 07.04.2010р. та починаючи з 08.04.2011р. закінчився строк позовної давності для предявлення вимог щодо застосування господарських санкцій;

- договором № 89 від 10.05.2007р. право на нарахування пені у позивача за актом від 28.11.2008р. виникло з 06.12.2008р. та починаючи з 07.12.2009р. закінчився строк позовної давності для предявлення вимог щодо застосування господарських санкцій; за актом від 20.11.2009р. право на нарахування пені у позивача виникло з 28.11.2009р. та починаючи з 29.11.2010р. закінчився строк позовної давності для предявлення вимог щодо застосування господарських санкцій;

- договором № 91 від 10.05.2007р. право на нарахування пені у позивача за актом від 31.08.2009р. виникло з 08.09.2009р. та спеціальний строк позовної давності закінчився 09.09.2010р.; за актом від 30.10.2009р. право на нарахування пені виникло з 07.11.2009р., а спеціальний строку позовної давності закінчився 08.11.2010р.

- договором № 123 від 07.05.2008р. право на нарахування пені у позивача за актом від 31.08.2009р. виникло з 08.09.2009р. та спеціальний строк позовної давності закінчився 09.09.2010р.

З огляду на викладене та враховуючи той факт, що позивачем заявлено про застосування строку позовної давності, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені за договором № 59 від 28.03.2007р., № 89 від 10.05.2007р., № 91 від 10.05.2007р. та № 123 від 07.05.2008р. за актом від 31.08.2009р. слід відмовити у звязку з пропуском строку позовної давності.

Щодо позовних вимог про стягнення пені за актом від 30.09.2010р. по договору № 123 від 07.05.2008р., то суд виходить з наступного.

Перевіривши розрахунок пені судом встановлено, що нарахування пені за актами від 30.09.2010р. здійснено позивачем за період з 07.10.2010р. по 07.05.2010р., тобто при нарахуванні пені позивачем не вірно визначений період нарахування пені, у звязку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення пені за договором № 123 від 07.05.2008р. за актами від 30.09.2010р. слід відмовити.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 5139,18грн. з 07.04.2010р. по 01.02.2011р. по договору № 59 від 28.03.2007р., за період з 28.11.2009р. по 01.02.2011р. по договору № 89 від 10.05.2007р. та за період з 07.11.2009р. по 01.02.2011р. по договору № 91 від 10.05.2007р. на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак, заявлені позивачем вимоги про стягнення 3% річних в загальному розмірі 5139,18грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 3807,31грн., у звязку з невірним обрахуванням 3% річних. Зокрема, по договору № 59 від 28.03.2007р. в розмірі 2708,72грн., за договором № 89 від 10.05.2007р. в розмірі 826,73грн., за договором № 91 від 10.05.2007р. в розмірі 271,86грн.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки обовязки, щодо оплати виконаних підрядних робіт відповідачем належним чином не виконано, то вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають частковому задоволенню.

Щодо заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивачем в одній позовній заяві обєднано кілько вимог, то суд виходить з наступного.

За приписами ст. 61 Господарського процесуального кодексу України питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, якому вона була передана у порядку, встановленому чистиною третьою статті 2-1 цього кодексу.

Тобто, прийняття позовної заяви до розгляду у якій обєднано кілько вимог вирішується судом. З огляду на той факт, що умови договір підряду є тотожними, суд при прийнятті позовної заяви дійшов висновку, що сумісний розгляд цих вимог не буде перешкоджати зясуванню прав і взаємних відносин сторін та не утруднить вирішення спору.

Статтею 81 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави залишення позову без розгляду, проте такої підстави, як залишення позову без розгляду з огляду на обєднання позовних вимог вказаною нормою не передбачено.

Крім того, згідно даних Діловодство господарських судів України, ухвалою господарського суду Донецької області від 16.03.2011р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбаський протипожежний центр”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дирекція адміністративних будівель”, м. Донецьк було повернуто позивачу без розгляду на підставі п. 6 ст. 57, п. 5 ст. 63 ГПК України.

З огляду на викладене заперечення відповідача судом до уваги не приймаються.

Судові витрати в порядку, що передбачений ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного, керуючись Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбаський протипожежний центр”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дирекція адміністративних будівель”, м. Донецьк про стягнення суми боргу у розмірі 159587,48грн., пені у розмірі 137173,68грн., 3% річних в розмірі 5139,18грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дирекція адміністративних будівель” (83000, м. Донецьк, бул. Пушкіна, 2а, ЄДРПОУ 31906784) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбаський протипожежний центр” (83076, м. Донецьк, пр. Миру, 56а, ЄДРПОУ 31738744) заборгованість в розмірі 159587,48грн., 3% річних в розмірі 3807,31грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 1633,94грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 127,72грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мартюхіна Н.О.

Повний текст рішення складено та підписано 23.05.2011р.