Рішення № 15791512, 25.05.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2011 р.

Справа № 5004/893/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант" ЛТД

про стягнення 2 532 грн. 79 коп.

Суддя: Кравчук А. М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 11.05.2011 року №89

від відповідача: н/з.

Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю “Термінал” звернувся в господарський суд з позовом до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант" ЛТД про стягнення 2 532 грн. 79 коп., в т. ч. 1 650 грн. 00 коп. основного боргу згідно договору № 76 від 11.03.2009 року, актів здачі прийняття робіт від 26.06.2009 року, від 31.07.2009 року, 172 грн. 54 коп. пені, 90 грн. 48 коп. річних, 265 грн. 65 коп. збитків від інфляції та судові витрати по справі: 102 грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. в повернення витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, 500 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу адвоката.

Позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України

подав заяву про зменшення позовних вимог від 25.05.2011 року №106, відповідно до якої у звязку з втратою оригіналу акту здачі прийняття робіт від 26.06.2009 року на суму 250 грн. 00 коп., просить стягнути з відповідача 1 400 грн. 00 коп. основного боргу згідно договору № 76 від 11.03.2009 року, акту здачі прийняття робіт від 31.07.2009 року, 145 грн. 88 коп. пені, 76 грн. 86 коп. річних, 225 грн. 40 коп. збитків від інфляції та судові витрати по справі: 102 грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. в повернення витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, 500 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу адвоката.

Зменшення позовних вимог не порушує чиїх небудь прав і охоронюваних законом інтересів, приймається судом.

Відповідач пояснення по суті позовних вимог не подав, в судове засідання повноважного представника не направив.

25.05.2011 року відповідач через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з перебуванням директора ТзОВ «Гарант» ЛТД у службовому відрядженні до 01.06.2011 року та неможливістю забезпечити участь повноважного представника в судове засідання та з метою надання власних доказів та заперечень у справі.

Клопотання відповідача судом відхилене як необґрунтоване та непідтверджене доказами. ГПК України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи.

Крім того, відповідач не надав жодних доказів перебування директора ТзОВ «Гарант» ЛТД у службовому відрядженні саме 25.05.2011 року, більше того, клопотання про відкладення розгляду справи від 25.05.2011 року №44 підписано директором М.П. Любчук.

Ухвалою суду від 10.05.2011 року явка представників сторін не визнана обовязковою, відповідач ухвалу суду від 10.05.2011 року про порушення провадження у справі отримав 13.05.2011 року, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 27) та мав можливість до судового засідання подати пояснення по суті позовних вимог та заперечення при їх наявності, видати довіреність іншому представнику .

Дії відповідача щодо невиконання вимог ухвали суду від 10.05.2011 року, подання необгрунтованого клопотання про відкладення розгляду справи розцінюються господарським судом як зловживання процесуальними правами та свідомим затягуванням розгляду справи, що суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2009 року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю “Термінал” та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант" ЛТД був укладений договір №76 (далі договір, а. с. 10).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобовязання виникли з договору від 11.03.2009 року № 76.

Згідно п. п. 1.1, 2.4, 2.5, 5.2 договору позивач зобовязався надати відповідачу послуги по прийманню, диспетчеруванню і зберіганню транспортних засобів відповідача в місці прибуття автотранспорту, по факту надання послуг надавати відповідачу акт виконаних робіт і рахунок на оплату послуг, а відповідач провести оплату на протязі 5 робочих днів з дня отримання рахунку. У разі порушення строків оплати, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги по прийманню і зберіганню транспортних засобів на суму 1 400 грн. 00 коп., що стверджується підписаним сторонами актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 31.07.2009 року (а. с. 14) з посиланням на рахунок (оригінал акту здачі-прийняття робіт оглянуто в судовому засіданні).

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач в порушення умов договору за надані йому послуги оплату не провів, гарантійним листом від 03.12.2010 року (а. с. 17) заборгованість зобовязався оплатити до 31.12.2010 року, проте не оплатив.

Заборгованість відповідача становить 1 400 грн. 00 коп., підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорюється, підставна і підлягає до стягнення, оскільки згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Нараховані позивачем згідно розрахунку 225 грн. 40 коп. збитків від інфляції за період з вересня 2009 року по березень 2011 року включно та 76 грн. 86 коп. річних підставні і підлягають до стягнення з відповідача в силу ст.625 ЦК України.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до п. 5.2 договору у разі порушення строків оплати, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Нараховані позивачем 145 грн. 88 коп. пені підставні і підлягають до стягнення в силу ст.ст.230, 232 ГК України, п. 5.2 договору.

Згідно пункту 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 N 01-8/2351 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, судові витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на нього.

Витрати на юридичну допомогу адвоката в сумі 500 грн. 00 коп. не підлягають задоволенню, оскільки п. 1 додатку до угоди №2 про надання правової допомоги від 27.04.2011 року передбачено сплату позивачем авансу адвокату в розмірі 250 грн. 00 коп. в момент підписання угоди, та подальшої сплати 250 грн. 00 коп. після отримання відшкодування. Згідно Інформаційного листа ВГСУ від 14.12.2007 року №01-8/973 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права» стаття 44 ГПК України передбачає відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені стороною за отримання послуг адвоката. Докази сплати позивачем коштів за отримання послуг адвоката відсутні.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант" ЛТД, м. Ковель, вул. Грушевського, 1, код 20120640 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Термінал”, с. Зміїнець Луцького району, вул. Ліскова, 11, код 32687895

- 1 400 грн. 00 коп. основного боргу, 145 грн. 88 коп. пені, 76 грн. 86 коп. річних, 225 грн. 40 коп. збитків від інфляції, 102 грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. в повернення витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, а всього: 2 186 грн.

14 коп. (дві тисячі сто вісімдесят шість грн. 14 коп.).

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А. М. Кравчук

Повний текст рішення

складено та підписано

25.05.11