Рішення № 15791098, 23.05.2011, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" травня 2011 р. Справа № 7/5027/291/2011. За позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області до відповідача 1.Приватного підприємця ОСОБА_1 до відповідача 2.Буковинського державного медичного університету

провизнання недійсним договору оренди державного майна № 60 від 24.05.2006 року та звільнення займаних приміщень

Суддя Швець Микола Васильович

Представники :

Від позивачаОСОБА_2 довіреність № 10-08-02074 від 04.05.2011 року

ОСОБА_3 довіреність № 10-08-02073 від 04.05.2011 року

Від відповідача 1.не зявився

Від відповідача 2.Гордей В.С. СУТЬ СПОРУ :

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області звернулось із позовною заявою до відповідача 1. - приватного підприємця ОСОБА_1 та відповідача 2. - Буковинського державного медичного університету про визнання недійсним договору оренди державного майна № 60 від 24.05.2006 року з подальшими змінами та доповненнями до нього та звільнення займаних приміщень.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обємі.

Відповідач 1. належним чином був повідомлений про час та дату розгляду справи, проте явку свого представника в судове засідання тричі не забезпечив, правом наданим ст. 59 ГПК України на подання відзиву не скористався.

Представник відповідача 2. в судовому засіданні позовні вимоги усно визнає.

Незявлення представника відповідача 1. в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, справу може бути розглянуто без його участі за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви, суд встановив:

24 травня 2006 року між Буковинським державним медичним університетом (надалі - Орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (надалі - Орендар) було укладено договір оренди державного майна № 60 (надалі договір) згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення, загальною площею 26 м?, за адресою: АДРЕСА_1, вартість якого визначена відповідно до звіту про експертну оцінку та становить 50428,24 грн..

Відповідно до п. 3.1. договору, орендна плата за базовий місяць оренди квітень складає 630,35 грн..

Зазначений договір, відповідно до п. 10.1. укладений терміном на 11 місяців з 25.05.2006 року до 24.04.2007 року.

Додатковим договором від 17.01.2007 року до договору оренди державного майна № 60 від 24.05.2006 року внесено зміни в розрахунок орендної плати та визначено, що орендна плата (за базовий місяць грудень 2006р.) становить 881,80 грн..

Угодою про внесення змін до договору оренди державного майна № 60 від 24.05.2006 року внесено зміну до п. 1.2. договору, згідно до якої державне майно надається для торгівлі відео та аудіо продукції, з 01.09.2007 року.

Угодою про внесення змін до договору оренди державного майна № 60 від 24.05.2006 року внесено зміну до п. 10.1. договору, згідно до якої, договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 25.04.2007 року по 24.03.2010 року включно.

Оренда державного та комунального майна є різновидом майнового найму та при укладанні договорів застосовуються норми як Закону України «Про оренду державного та комунального майна», так і норми Цивільного та Господарського кодексів України. Частиною 1 ст. 287 Господарського кодексу України, унормовано, що орендодавцем нерухомого майна, яке перебуває у державній власності, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення. Подібна норма також міститься у статті 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин. Так, цією нормою визначено орендодавців державного майна, якими, зокрема, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук. Підприємства можуть бути орендодавцями лише щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 м на одне підприємство, а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв. м..

Тому укладення між Буковинським державним медичним університетом та приватним підприємцем ОСОБА_1 договору оренди державного майна повинно було здійснюватись виключно з дозволу РВ ФДМУ по Чернівецькій області, оскільки відповідач 2. - БДМУ використав своє право як орендодавця державного майна на укладення договору оренди (до 200 кв.м.), що підтверджується матеріалами справи (листом БДМУ від 08.11.2004 року № 0-2483, договорами оренди від 01.11.2000 року № 15 та від 01.02.1994 року укладеними БДМУ з іншими орендарями).

Натомість БДМУ до РВ ФДМУ по Чернівецькій області з приводу надання дозволу на укладення договору оренди державного майна з приватним підприємцем ОСОБА_1 не звертався, відповідно такий дозвіл РВ ФДМУ не надавався.

Крім того, відповідно до пункту 2 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 року у разі, коли орендодавцем нерухомого майна (будинку, споруди, приміщення) є державне підприємство, організація, розмір орендної плати погоджується з органом, визначеним в абзаці другому статті 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», тобто з відповідними органами Фонду державного майна України.

Вказана вимога також не була дотримана.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 207 Господарського Кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Виконання господарського зобовязання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення.

Оскільки відповідачем 2. БДМУ при укладанні договору оренди державного майна не дотримано вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна»щодо отримання дозволу від РВ ФДМУ по Чернівецькій області на укладання договору оренди державного майна, суд дійшов висновку, що договір оренди державного майна № 60 від 24.05.2006 року з подальшими змінами та доповненнями до нього є - недійсним, тому і не може розглядатися як правомірна підстава подальшого користування приватним підприємцем ОСОБА_1 приміщенням отриманим за недійсним правочином.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Доказів укладення відповідачами іншого договору оренди, за яким приватний підприємець ОСОБА_1 набув законного права користуватися спірним приміщенням на умовах оренди, суду не надано.

За таких обставин вимога позивача про зобовязання приватного підприємця ОСОБА_1 звільнити займане нежиле приміщення обґрунтована та також підлягає задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 44, 49, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір оренди державного майна № 60 від 24.05.2006 року з подальшими змінами та доповненнями до нього, укладений між Буковинським державним медичним університетом та приватним підприємцем ОСОБА_1.

3. Зобовязати приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; код НОМЕР_1) в десятиденний термін з дня набрання рішенням законної сили - звільнити займане нежиле приміщення, що знаходиться на 1 поверсі гуртожитку, який перебуває на балансі Буковинського державного медичного університету, належить до державної власності, та розташований за адресою: АДРЕСА_1.

4. Стягнути з активів приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; код НОМЕР_1)

в доход Державного бюджету України державне мито в сумі 85 грн. та оплату витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118 грн..

5. Стягнути з активів Буковинського державного медичного університету (м. Чернівці, вул. Театральна, 2; код 02010971)

в доход Державного бюджету України державне мито в сумі 85 грн. та оплату витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118 грн..

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

СуддяМ.В. Швець