Рішення № 15791031, 17.05.2011, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" травня 2011 р. Справа № 16/5027/270/2011. за позовом корпорації “Енергоресурс-інвест”, м. Львів до дочірнього підприємства “Водбуд” відкритого акціонерного товариства “Пересувна механізована колона №151”, м. Сторожинець Чернівецької області про стягнення заборгованості 9981,92 грн. Суддя Гурин М.О. Представники: від позивача ОСОБА_1, представник за довіреністю №118 від відповідача не зявився СУТЬ СПОРУ: корпорація “Енергоресурс” звернулась з позовом до дочірнього підприємства “Водбуд” відкритого акціонерного товариства “Пересувна механізована колона №151” про стягнення заборгованості в сумі 9981,92 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач, всупереч укладеного між сторонами договору №20-8/10 від 16.08.2010 р., не виконав свої договірні зобовязання по розрахунку за поставлений товар, що призвело до виникнення боргу на загальну суму 9981,92 грн., в тому числі сума основного боргу становить 9393,60 грн., пеня 366,99 грн., збитки завдані інфляцією 150,30 грн., 3% річних 71,03 грн.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 22.03.2011 р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 19.04.2011 р., зобовязано сторони надати ряд доказів.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 19.04.2011 р., у звязку з неявкою представників сторін у судове засідання та невиконання ними вимог ухвали від 22.03.2011 р., розгляд справи відкладено на 17.05.2011 р.

20.04.2011 р. до господарського суду Чернівецької області надійшло клопотання позивача про розгляд позовної заяви без участі їхнього представника та доручення до матеріалів справи витребуваних ухвалою від 22.03.2011 р. доказів.

У судовому засіданні 17.05.2011 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягає на задоволенні позову з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, відповідач вимоги ухвал господарського суду від 22.03.2011 р. та 19.04.2011 р. не виконав, відзив на позов або будь-яку іншу інформацію щодо заявлених до нього позовних вимог чи причини його неявки (неявки його представника) у судове засідання не надав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Чернівецької області від 19.04.2011 р. відповідач попереджався, що у випадку його неявки, спір буде вирішено без його участі за документами наданими позивачем.

Незявлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, справу може бути розглянуто без його участі за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив таке.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Аналогічний зміст викладений також й в частині першій статті 173 Господарського кодексу України.

16.08.2010 р. сторони уклали договір №20-8/10 (далі Договір) згідно умов якого виконавець (позивач по справі) зобовязується виготовити і поставити, а замовник (відповідач по справі) прийняти та оплатити вироби з мінеральної вати на основі базальтового волокна та вироби з оцинкованої сталі, надалі продукцію, згідно відповідної специфікації.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З огляду на вищевикладене, дослідивши договір №20-8/10 від 16.08.2010 р., суд встановив, що даний договір є укладеним, оскільки між сторонами існувала домовленість, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків, досягнуто згоди з усіх істотних умов договору.

Крім того, статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Враховуючи вищевказане, договір №20-8/10 від 16.08.2010 р. є дійсним.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що загальна сума поставки складає 13419,43 грн.

На виконання умов вказаного Договору 21.09.2010 р. позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 13419,43 грн., що підтверджується копією накладної №0923-3 на суму 13419,43 грн., а тому свої зобов'язання за Договором позивач виконав належним чином.

Згідно п.п. 5.1. 5.3. Договору розрахунки за поставлену продукцію здійснюються в безготівковому порядку на р/р виконавця. Початок виконання замовлення по договору поступлення авансової оплати в розмірі 30% на р/р виконавця згідно відповідної специфікації. Кінцевий розрахунок проводиться замовником протягом 30 календарних днів від дати передачі продукції згідно накладних поставки.

В п.7.1. Договору передбачено, що передача (приймання-здавання) продукції здійснюється згідно накладних поставки.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, відповідач кошти за поставлену продукцію сплатив тільки частково, а саме сплатив 4025,83 грн., що підтверджується копією банківської виписки від 27.08.2010 р.

Таким чином, борг відповідача перед позивачем становить 9393,60 грн.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки в судовому засіданні доведено невиконання відповідачем договірного зобовязання по оплаті поставленої продукції, позов в частині стягнення основного боргу є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення пені, інфляційних нарахувань та трьох процентів річних суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Сторони в п. 9.2. договору передбачили, що за порушення термінів оплати продукції замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, встановленої на цей період, нараховану на суму простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно розрахунку позивача сума пені становить 366,99 грн.

Перевіривши розрахунок суми пені, суд вважає, що вимога позивача щодо стягнення пені у розмірі 366,99 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких умов правомірним є нарахування позивачем 150,30 грн. інфляційних та 71,03 грн. трьох процентів річних.

Судові витрати покласти на відповідача з вини якого спір безпідставно доведено до вирішення в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з дочірнього підприємства “Водбуд” відкритого акціонерного товариства “Пересувна механізована колона №151” (вул. Чернівецька, 84, м. Сторожинець Чернівецької області, код 23247045) на користь корпорації “Енергоресурс-інвест” (вул. Зелена, 131, м. Львів, код 30336890) 9393,60 грн. основного боргу, 366,99 грн. пені, 71,03 грн. трьох процентів річних, 150,30 грн. інфляційних, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повне рішення складено 17.05.2011 р.

Суддя М.О. Гурин