Рішення № 15762494, 24.05.2011, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2-730-2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2011 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Неминущого Г.Л.

при секретарі – Бєлєньковій С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Слов»янський механічний завод»про визнання частково недійсним наказу № 471/1 від 29 грудня 2010 рок, стягнення утриманої суми заробітку, стягнення середнього заробітку за час затримки та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ ««Слов»янський механічний завод»про визнання частково недійсним наказу № 471/1 від 29 грудня 2010 рок, стягнення утриманої суми заробітку, стягнення середнього заробітку за час затримки та моральної шкоди, обгрунтував свої вимоги тим, що у відповідача він працював на посаді старшого майстра з 23 листопада 2009 року. Наказом № 453-к від 28 грудня 2010 року він звільнений з роботи за п.1 ст. 36 КЗпП України. В день звільнення йому повинен був зроблений розрахунок належної до виплати заробітної плати за відпрацбоваий в грудні час, а саме 1735,91 грн., відпускні 190,12 грн., премія 620,00 грн. та компенсація за відпустку 1911,80 грн., а всього 4457,83 грн. З вказаної суми належало утриманню податок з фізичних осіб 644,60 грн., взноси в пенсійний фонд 89,16 грн., взноси на страхування по безробітку 26,75 грн., взноси на страхування від нетрудоздатності 44,58 грн., а всього 805,09 грн. та відповідач зобов»язаний був виплатити йому 3652,74 грн. В порушення ст. 47 та ст.116 КЗпП України відповідач в день звільнення не зробив з ним розрахунок та не виплатив належну йому заробітну плату та компенсацію. Мотивуя тим, що розрахунок належної до виплати суми ще не зроблений. Він кожного дня з 28 грудня 2010 року по 17 січня 2011 року звертався до відповідача з приводу виплати йому належної заробітної плати та компенсації, мотивуя тим, що з нарахованих йому розрахункових буде проведено утримання якоїсь суми. На його вимоги ознайомити його з підставами такого утримання відповідач лише 17 січня 2011 року знайомив його з наказом № 471/1 від 29 грудня 2010 року «Про стягнення матеріальної шкоди з винних осіб по факту недостатку стружки бронзової та латунної в МСЦ», з якого йому стало відомо, що на нього покладена матеріальна відповідальність у вигляді утримання в розмірі середньомісячного розміру заробітної плати 2652 грн. 74 коп. На його вимоги видати йому копію даного наказу відповідач відповів відмовою. Даний наказ вважає назаконним, вважає, що безпідставно притягнутий до матеріальної відповідальності та просить визнати його незаконним в частини покладення на нього матеріальної відповідальності у вигляді утримання з нього причиненої шкоди в розмірі середньомісячного заробітку 2652, 74 грн. та стягнути з відповідача на його користь 2652,74 грн., стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку з 29 грудня 2010 року по теперешній час з розміру середньомісячної заробітної плати 2652,74 грн. та стягнути понесені ним судові витрати. Крім того, порушенням відповідачем його законних прав на отримання розрахунковаих при звільненні було заподіяно моральну шкоду, оскільки він пережив моральні страждання від протиправних дій відповідача, його родина залишилась без засобів існування. Моральні страждання він оцінює в 5000 грн.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі, надав пояснення, що співпадають з викладеним в позовній заяві.          

Представник відповідача ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності, позов не визнав та пояснив, що в наказі №471/1 від 29.12.2010 року не зазначається, що матеріальний збиток нанесений позивачем у період з 01.11.2009 року по 01.11.2010 рок, а тільки констатується факт того, що проводилося безконтрольне накопичення відходів виробництва. Крім того на позивача згідно його посадової інструкції був покладений обов»язок по контролю за збереженням відходів виробництва та контролем за їх здачею на ЦМС. З наказом №471/1 від 29.12.2010 року позивач бу вознайомлений 17 січня 2011 року, оскільки з часу звільнення 29 грудня 2010 року він на підприємство не звертався.

          Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню.

У судовому засіданні з достовірністю встановлено, що позивач працював у відповідача на посаді старшого майстра з 23 листопада 2009 року на підставі наказу № 306-к від 23 листопада 2009 року.(а.с. 11-12).

Розпорядженням голови правління ВАТ «Слов»янський механічний завод»доручено провести службове розслідування по факту не сдачі на центральний матеріальний склад стружки бронзової та латунної в період 01.11.2009 року по 01.11.2010 року.

Відповідно до висновку службового розслідування від 28 грудня 2010 року встановлено, що в період з 01.11.2009 року по 01.11.2010 року в МСЦ проводилось безконтрольне накопичення стружки бронзової та латунної. З боку старшого майстра ОСОБА_1 не приймалися засоби по контролю за збереженням та передачею на ЦМС стружки бронзової та латунної. У зв»язку з недостачею 1553,87 кг стружки бронзової та латунної підприємству насена матеріальна шкода в розмірі 27969,66 грн.

Наказом № 471/1 від 29 грудня 2010 року «Про стягнення матеріальної шкоди з винних осіб по факту недостатку стружки бронзової та латунної»покладено матеріальну відповідальність у вигляді утримання розміру причиненної шкоди з винних осіб, в тому числі і на старшого майстра ОСОБА_1 в розмірі середньомісячного розміру заробітної плати в сумі 2652,74 грн.(а.с.8-9).

Наказом № 453-к від 28 грудня 2010 року він звільнений з роботи за п.1 ст. 36 КЗпП України.(а.с.14).

Відповідно до посадовї інструкції старшого майстра виробничої ділянки, старший майстер виробничої ділянки відповідальний за сдачу на центральний матеріальний склад стружки кольорових та чорних металів, зобов»язаний своєчасно (щоденно) здавати на ЦМС стружку кольорових та чорних металів.

Але суд не може прийняти вказану посадову інструкцію як доказ по даному спору, оскільки вона не відповідає вимогам законодавства, а саме не вказана дата утвердження ціє інструкції головою правління підприємства.(а.с.34-36).

Крім того, висновок службового розлідування також не відповідає вимогам законодавства, оскільки також не містить дати утвердження головою правління підприємства.(а.с.37-38).

Такі документи не можуть бути доказами в справі.

Відповідно до п.15 «Положення про матеріальну відповідальність робітників і службовців за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації»від 13.07.1976 року, яке діє і на теперешній час, покриття шкоди робітниками і службовцями в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням адміністрації підприємства, установи, організації, а керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування з заробітної плати працівника. Розпорядження адміністрації або вищестоящого в порядку підлеглості органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством.

Як вбачається з наказу № 471/1 від 29 грудня 2010 року на позивача було покладено матеріальну відповідальність 29 грудня 2010 року, висновок службового розлідування по факту зникнення стружки бронзової та латунної зроблений 28 грудня 2010 року. З наказом про накладення на позивача матеріальної відповідальності його було ознайомлено 17 січня 2011 року, що підтверджується актом від 17 січня 2011 року.

Як вбачається з акту від 17 січня 2011 року ОСОБА_1 17 січня 2011 року був ознайомлиний також із сумой розрахункових та відмовився від їх отримання. Ця обставина відповідачем не заперечується.

Таким чином відрахування з заробітної плати для покриття матеріальної шкоди були зроблені відповідачем до ознайомлення ОСОБА_1 з наказом про стягнення матеріальної шкоди, тоді як законодавством встановлено, що розпорядження про покриття шкоди повинно бути звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. Таким чином відповідачем порушено право позивача на оскарження розпорядження про відрахування або його розміру.

Крім того, як вбачається з висновку службового розслідування від 28 грудня 2010 року, керівництвом підприємства було вирішено провести стягнення вартості зниклих матеріалів з винних осіб, але в чому полягає вина саме позивача по даному факту зникнення матеріалів в висновку не зазначено, його вина не доведена, що вбачається також з того факту, що від ОСОБА_1 не були відібрані пояснення щодо зникнення матеріалів.

З огляду на вищевикладене суд вважає, що наказ № 471/1 від 29 грудня 2010 року «Про стягнення матеріальної шкоди з винних осіб по факту недостатку стружки бронзової та латунної»в частині покладення на позивача матеріальної відповідальності у вигляді стягнення з позивача заподіяної матеріальної шкоди в розмірі середньомісячного розміру заробітної плати 2652,74 грн. необхідно визнати незаконним та стягнути з відповідача на користь позивача невиплачену йому в день звільнення суму розрахункових 2652 грн. 74 коп.

Відповідно до вимог ст.47 КЗпП відповідач повинен в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки передбачені КЗпП.

Відповідно до ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплати всіх сум, що належать йому від підприємств, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред»явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нарахування суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В день звільнення йому повинен був зроблений розрахунок належної до виплати заробітної плати за відпрацбоваий в грудні час, а саме 1735,91 грн., відпускні 190,12 грн., премія 620,00 грн. та компенсація за відпустку 1911,80 грн., а всього 4457,83 грн. З вказаної суми належало утриманню податок з фізичних осіб 644,60 грн., взноси в пенсійний фонд 89,16 грн., взноси на страхування по безробітку 26,75 грн., взноси на страхування від нетрудоздатності 44,58 грн., а всього 805,09 грн. та відповідач зобов»язаний був виплатити йому 3652,74 грн.

Як вбачається з довідки ВАТ «Слов»янський механічний завод» позивачу 18 січня 2011 року заробітна плата в сумі 200,00 грн. була депонована в ПАТ «Промінвестбанк», 09 лютого 2011 року вказана сума була перерахована на його банківську картку.(а.с.7).

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»п. 20 передбачено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв»язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, суд на підставі ст.. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи –по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до ч.2 ст.117 КЗпП при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. Порядок обчислення середньої заробітної плати визначається Постановою КМУ «Про затвердження порядку обчислення середньої плати»№ 100 від 08.02.1995 року. Згідно з п. 2 розділу ІІ Порядку № 100 у даному випадку збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов»язана відповідна виплата. Згідно довідки підприємства, заробітна плата ОСОБА_1 за два місяці, що передували місяцю виплат складає за листопад 2010 року –3038, 98 грн. та за грудень 2010 року –4457,83 грн., кількість робочих днів у двох місяцях, що передували виплаті складає 34 дні(а.с.5). Таким чином, середньоденна заробітна плата складає: (3038,98 грн.+4457,83 грн.): 34 дні = 220,49 грн. Час затримки розрахунку з 29 грудня 2010 року по день постановлення рішення –13 травня 2011 року становить 91 день.

Таким чином середній заробіток за весь час затримки з 29.12.2009 року по 13.05.2011 року становить: 220,49 грн. х 91 = 20 064грн. 59 коп., який і підлягає стягненню з відповідача.

Щодо вимог позивача про стягнення моральної шкоди суд вважає, що вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику про відшкодування моральної шкоди»позивач повинен зазначити в позовній заяві, в чому полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Позивач же не навів обставин якими він підтверджує заподіяння йому діями відповідача моральних страждань та в чому ці страждання полягають. Крім того стягнення на користь позивача розміру середньомісячної заробітної плати за час затримки є відшкодуванням позивачу перенесиниї ним моральних страждань.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., та судовий збір на користь держави в сумі 227, 18 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 47,116,117,128,129,130,136,137,221,231,237-1 КЗпП України, ст.10, 58, 88, 169, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, Постановою КМУ «Про затвердження порядку обчислення середньої плати»№ 100 від 08.02.1995 року, Постановою Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику про відшкодування моральної шкоди»суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Слов»янський механічний завод»про визнання частково недійсним наказу № 471/1 від 29 грудня 2010 рок, стягнення утриманої суми заробітку, стягнення середнього заробітку за час затримки та моральної шкоди–задовольнити частково.

Визнати незаконним наказ № 471/1 від 29 грудня 2010 року «Про стягнення матеріальної шкоди з винних осіб по факту недостатку стружки бронзової та латунної»в частині покладення на ОСОБА_1 матеріальної відповідальності у вигляді стягнення з нього приченної матеріальної шкоди в розмірі середньомісячного розміру заробітної плати 2652,74 грн.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Слов»янський механічний завод», м. Слов»янськ, вул. Чубаря,65, р/р 26009301660189 в ПІБ м. Слов»янська, МФО 334561, ЄДРПОУ 01412377 на користь ОСОБА_1 невиплачену йому в день звільнення суму розрахункових 2653 грн. 74 коп.( дві тисячі шістсот п»ятдесят три грн. 74 коп.).

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Слов»янський механічний завод», м. Слов»янськ, вул. Чубаря,65, р/р 26009301660189 в ПІБ м. Слов»янська, МФО 334561, ЄДРПОУ 01412377 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку з 29 грудня 2010 року по 13 травня 2011 року в розмірі 20064 грн. 59 коп.( двадцять тисяч шістдесят чотири грн. 59 коп.).

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Слов»янський механічний завод», м. Слов»янськ, вул. Чубаря,65, р/р 26009301660189 в ПІБ м. Слов»янська, МФО 334561, ЄДРПОУ 01412377 на користь державного бюджету м. Слов»янська витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. на р/р 31212259700075 в ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686605.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Слов»янський механічний завод», м. Слов»янськ, вул. Чубаря,65, р/р 26009301660189 в ПІБ м. Слов»янська, МФО 334561, ЄДРПОУ 01412377 на користь державного бюджету м. Слов»янська судовий збір в сумі 227 грн. 18 коп.на р/р3141753770007, в ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686605.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Слов'янського міськрайонного суду Г.Л. Неминущій