Ухвала суду № 15756599, 19.04.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" квітня 2011 р. м. КиївК-8989/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Голубєвої Г.К., Карася О.В., Рибченка А.О., Федорова М.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя на постанову Господарського суду Запорізької області від 08.12.2006 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 16.03.2007 року по справі № 11/728/06-АП-3/398/06-АП-11/737/06-АП за позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімпром-постач»та Приватного підприємства «Запоріжметалургмонтаж»про визнання недійсним господарського зобовязання

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя (далі-ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімпром-постач»(далі-ТОВ «Хімпром-постач», відповідач 1) та Приватного підприємства «Запоріжметалургмонтаж»(далі-ПП «Запоріжметалургмонтаж», відповідач 2) про визнання недійсним усного господарського зобовязання, укладеного між ТОВ «Хімпром-постач»та ПП «Запоріжметалургмонтаж»на загальну суму 34518,00грн, яке оформлене податковою накладною №43 від 26.04.2005, видатковою накладною №РН-0000044 від 26.04.2005 та рахунком-фактурою№СФ-0000045 від 26.04.2005 та стягнення з ТОВ «Хімпром-постач»товарно-матеріальних цінностей, отриманих за усним господарським зобовязанням, а саме: матеріал фільтрований РЕ/РЕ у кількості 1150,6 кв. м. на загальну суму 34518,00грн.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 08.12.2006 року, залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 16.03.2007 року, в задоволені позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач 16.04.2007 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 26.06.2008 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Господарського суду Запорізької області від 08.12.2006 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 16.03.2007 року, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, положень ст.2, 4, 9 Закону України «Про систему оподаткування», п.1 ст. 207 та п.1 ст. 208 Господарського кодексу України.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, податковим органом було проведено перевірку ТОВ «Хімпром-постач» за період з 21.10.20004 по 31.12.2005, за результатом, якої складено акт перевірки №73/23-07/33242685 від 23.06.2006.

В ході перевірки податковим органом встановлено, що між відповідачами 26.04.2005 було укладено усне господарське зобовязання, оформлене податковою накладною №43 від 26.04.2005.

Виконання господарського зобовязання підтверджується видатковою накладною №РН-0000044 від 26.04.2005, рахунком-фактурою №СФ-0000045 від 26.04.2005 року та платіжними дорученнями: №37 від 05.04.2005 року на суму 27000,00грн., №120 від 17.083.2005 року на суму 3300,00грн.; №123 від 23.08.2005 року на суму 1718,00грн., №15 від 20.07.2005 року на суму 2500,00грн..

Зі змісту акту перевірки також вбачається, що ПП «Запоріжметалургмонтаж»є фіктивним підприємством та згідно постанови господарського суду Запорізької області від 19.12.2005 установчі документи та державна реєстрація останнього визнані недійсними.

Згідно акту №13 від 22.02.2006 року анульовано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Запоріжметалургмонтаж», з причин визнання нечинним статуту та запису про державну реєстрацію.

У звязку з вищезазначеним, податкова інспекція вважає, що вищезазначене господарське зобовязання було укладено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави.

Відмовляючи в задоволенні позову суди виходили з відсутності доказів, що спірна угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства у вигляді приховування від оподаткування прибутку та доходів, оскільки виконання спірного господарського зобовязання підтверджується матеріалами справи, а доказів ухилення ПП «Запоріжметалургмонтаж»від сплати податків суду не надано. Крім того, судом відхилено посилання позивача на скасування держаної реєстрації ПП «Запоріжметалургмонтаж», як на підставу своїх вимог, оскільки сам факт скасування державної реєстрації підприємства і на підставі цього анулювання свідоцтва платника податку не тягне за собою недійсності угод, укладених з моменту його державної реєстрації до моменту виключення з державного реєстру, а на час здійснення спірних операцій ПП «Запоріжметалургмонтаж»було належним чином зареєстровано та поставлено на облік в податкової інспекції. В частині застосування до відповідача 1 наслідків недійсності зобовязання, суди виходили з неможливості їх застосування, оскільки за результатом розгляду справи було встановлено, що матеріал фільтрувальний, отриманий останнім від відповідача 2, був використаний в господарській діяльності відповідача 1, а саме - проданий ТОВ НВП «Дніпроенергосталь».

Проте, з таким висновком суд касаційної інстанції в повній мірі не погоджується з наступних підстав.

Згідно частини 1 статті 207 Господарського кодексу України (далі-ГК України) господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Положення статей 207 та 208 ГК України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з частиною 1 статті 203 та частиною 2 статті 215 ЦК України є нікчемним, тобто недійсним в силу закону, у звязку з чим визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Органи державної податкової служби, вказані в абзаці першому ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», можуть на підставі пункту 11 цієї статті звертатись до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність. У разі задоволення позову висновок суду про нікчемність правочину має міститись у мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.

Враховуючи вищезазначене, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині визнання господарського зобовязання недійсним, а тому, провадження у справі в зазначеній частині підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 157 КАС України.

Для застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 ГК України Кодексу, необхідним є умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

За результатом розгляду справи було встановлено, що на момент здійснення спірних операцій ПП «Запоріжметалургмонтаж»було належним чином зареєстровано та поставлено на облік в податковій інспекції. Факт ухилення зазначеної особи від сплати податків не встановлено. Матеріалами справи підтверджується, що спірні операції відображені в бухгалтерському та податковому обліку і у вартості товару сплачено суму податку на додану вартість.

Посилання податкового органу, в обґрунтування вимоги про визнання угоди між відповідачами фіктивною, на факт скасування державної реєстрації підприємства і анулювання свідоцтва платника податку є недоречним, оскільки установлення даного факту не тягне за собою недійсності угод, укладених з моменту його державної реєстрації до моменту виключення з державного реєстру.

Враховуючи вищезазначене, а також, що застосування приписів ст. 208 ГК України можливе лише при встановленні судом обґрунтованості доводів податкового органу про нікчемність господарського зобовязання (наявність складу правопорушення в діях хоча б однієї зі сторін зобовязання (правочину, договору, угоди), що є підставою позову про застосування санкцій, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з ТОВ «Хімпром-постач»товарно-матеріальних цінностей, отриманих за спірним господарським зобовязанням.

Відповідно до частини 1 статті 228 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і закриває провадження у справі з підстав встановлених статтею 157 цього кодексу.

Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 224, ч.1 ст. 228, 230, 231 та ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 08.12.2006 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 16.03.2007 року по справі №11/728/06-АП-3/398/06-АП-11/737/06-АП в частині визнання недійсним усного господарського зобовязання, укладеного між ТОВ «Хімпром-постач»та ПП «Запоріжметалургмонтаж»на загальну суму 34518,00грн., оформленого податковою накладною №43 від 26.04.2005, видатковою накладною №РН-0000044 від 26.04.2005 та рахунком-фактурою№СФ-0000045 від 26.04.2005, скасувати. Провадження у справі в цій частині закрити.

В іншій частині постанову Господарського суду Запорізької області від 08.12.2006 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 16.03.2007 року по справі №11/728/06-АП-3/398/06-АП-11/737/06-АП залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ____ Г.К. Голубєва

____ О.В. Карась

____ А.О. Рибченко

____ М.О. Федоров