Ухвала суду № 15755748, 21.04.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" квітня 2011 р.                               м. Київ                                        К-20679/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Костенка М.І., Островича С.Е., Пилипчук Н.Г., Степашка О.І.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові

на постанову господарського суду Чернігівської області від 23 травня 2007 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2008 року

у справі №11/124а(22-а-3796/08)

за позовом Чернігівської державної сільськогосподарської машинно-технологічної станції

до Державної податкової інспекції у м. Чернігові

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У березні 2007 року Чернігівська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція (далі –позивач, підприємство) звернулась до суду з позовом, в якому просить прийняте 01.03.2007 року Державною податковою інспекцією у м. Чернігові (далі –відповідач, податковий орган) податкове повідомлення-рішення №0001082320/0 визнати недійсним.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається, зокрема, на те, що висновки, зроблені в акті перевірки, на підставі якого відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, протирічать первинним бухгалтерським документам і зроблені безпідставно.

Постановою господарського суду Чернігівської області від 23.05.2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2008 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, виходили з того, що заявлена позивачем до відшкодування в декларації за квітень 2004 року спірна сума коштів, підтверджується первинними бухгалтерськими документами та повністю відповідає законодавству, яке діяло на момент спірних правовідносин. Крім того, відповідно до довідки, яка надана Білоцерківською ОДПІ щодо перевірки контрагента позивача (КП «Білоцерківхлібопродукт»), суми ПДВ були включені до податкових зобов’язань відповідного періоду, які відображені у книзі продажу товарів (робіт, послуг) та відповідають даним податкової декларації.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями, Державна податкова інспекція у м. Чернігові звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та постановити нове – про відмову в позові посилаючись неправильне застосування судами норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанції встановлено, що працівником Державної податкової інспекції у м. Чернігові була здійсненна позапланова виїзна документальна перевірка Чернігівської ДС МТС з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень, квітень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2004 року, січень, лютий, березень. квітень, травень 2005 р., заявленого до відшкодування на розрахунковий рахунок позивача, за і результатами якої складено акт № 206/23/30294332 від 21.02.07 року.

В зазначеному акті податковий орган посилається на порушення позивачем п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», чим завищено суму податкового кредиту за квітень 2004 року на 5647,60 грн., що призвело до завищення від’ємного значення на суму 5161,00 грн.

В зв’язку з тим, що по особовому рахунку позивача станом на 21.02.07 року існує переплата з ПДВ в розмірі 8958,13 грн., то зменшується сума ПДВ, задекларована платником до відшкодування з бюджету за квітень 2004 року на суму 5161,00 грн. та вважається донарахованою сума ПДВ 487,00 грн.

На підставі вище вказаного акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення –рішення від 01.03.07 року № 0001082320/0, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 5161,00 грн.

Також встановлено, що Чернігівською ДС МТС та КП «Білоцерківхлібопродукт»було укладено договір купівлі – продажу №180 від 31.03.1999 року (далі - Договір). Згідно доповнення №1 від 30.03.2003 року до Договору сторони домовились, що в рахунок заборгованості по Договору Чернігівська ДС МТС надає сільськогосподарські послуги по оранці факторами «Джон –Дір», а КП „Білоцерківхлібопродукт»надає послуги по ремонту цієї техніки. Вартість наданих послуг –по фактичним витратам.

Позивачем надані копії актів виконаних робіт КП «Білоцерківхлібопродукт»по наданню послуг по товарному кредиту –ремонту тракторів «Джон –Дір»та податкових накладних, у розділі 3 яких вказано –Послуги по товарному кредиту:

-          акт від 30.09.2003 року і податкова накладна від 30.09.03 року №7078 на загальну суму 9266,94 грн., з них ПДВ –1544,49 грн.;

-          акт від 30.09.2003 року і податкова накладна від 30.09.03 року №7077 на загальну суму 21175,25 грн., з них ПДВ 3529,21 грн.;

-          акт від 29.12.2003 р. і податкова накладна від 29.12.2003 р. №10581 на загальну суму 3443,37 грн., з них ПДВ –573,90 грн.

Загальна сума ПДВ складає 5647,60 грн.

Крім того, суди попередніх інстанції доречно звернули увагу на те, що вказані вище суми підтверджуються копією довідки Білоцерківської ОДПІ від 22.02.2007 року №6727/23-4 про результати позапланової (зустрічної) перевірки КП «Білоцерківхлібопродукт»з питань взаємовідносин з Чернігівською ДС МТС за період з 01.09.03 р. по 31.12.03 р., яка була надана на запит ДПІ у м. Чернігові від 14.02.07 р. № 1327/7/23-425.

Відповідно до даної довідки, суми ПДВ КП «Білоцерківхлібопродукт»були включені до податкових зобов’язань відповідного періоду, які відображені у книзі продажу товарів (робіт, послуг) та відповідають даним податкової декларації. Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі, станом на 20.02.2007 р. заборгованість між підприємствами відсутня. За результатами перевірки порушень не виявлено.

Позивачем було подано до ДПІ у м. Чернігові податкову декларацію з ПДВ за квітень 2004 року №35122, в якій заявлено до відшкодування ПДВ в сумі 5161,00 грн. з 5647,60 грн.

Згідно з п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Бюджетне відшкодування, яке визначено у п.1.8 ст.1 цього Закону, це - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону передбачає, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

У разі коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються (п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 зазначеного вище Закону).

Згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки від повідного рахунку (товарного чека) –в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 зазначеного вище Закону суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, Така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності –зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (абз.3 п.п.7.7.1 п.7.1 ст. 7 даного Закону).

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судами попередніх інстанції стосовно того, що висновки на які посилається податковий орган в акті перевірки спростовуються матеріалами справи, зокрема, наданою довідкою Білоцерківської ОДПІ.

Таким чином, прийняте 01.03.07 року відповідачем податкове повідомлення –рішення №0001082320/0, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 5161,00 грн., є незаконним.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові –залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Чернігівської області від 23 травня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2008 року –залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.