Ухвала суду № 15755115, 10.05.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" травня 2011 р. м. КиївК-54159/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоГолубєвої Г.К.

СуддівКарася О.В.

Маринчак Н.Є.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання: Навасардян М.Г.,

розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства «Миколаївський морський порт»

на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2009 року

та постанову Господарського суду Миколаївської області від 01.10.2008 року

по справі № 6/388/08

за позовом Державного підприємства «Миколаївський морський порт»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2008 року Державне підприємство «Миколаївський морський торговельний порт» звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.02.2008 року № 00000537/0, від 14.03.2008 року № 00000537/1, від 15.05.2008 року № 00000537/2, від 30.07.2008 року №00000537/3, від 15.05.2008 року № 0001937/2, від 30.07.2008 року № 0001937/3.

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 01.10.2008 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2009 року у даній справі у задоволенні позову відмовлено з мотивів необґрунтованості заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.09.2007 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 18.02.2008 року № 00000537/0, від 14.03.2008 року № 00000537/1, від 15.05.2008 року № 00000537/2, від 30.07.2008 року № 00000537/3, згідно яких було визначено суму податкового зобовязання по земельному податку в сумі 272520,17 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 136260,09 грн. та податкові повідомлення-рішення від 15.05.2008 року № 0001937/2, від 30.07.2008 року № 0001937/3, згідно яких було донараховано податкове зобовязання по земельному податку в сумі 1546,01 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 773,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Згідно ст. 23 Закону України «Про плату за землю»грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Грошова оцінка земельної ділянки щороку за станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України.

Статтею 13 наведеного Закону передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідно до пункту «ґ»ст. 196 Земельного кодексу України державний земельний кадастр включає, зокрема, грошову оцінку земельних ділянок. Частинами 2 і 3 ст. 201 Земельного кодексу України встановлено, що залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення в тому числі розміру земельного податку. Такі ж положення містяться в п.1 ОСОБА_3 нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої Постановою КМ України від 23.03.1995 року № 213, ст.ст. 5, 13 Закону № 1378

П. п. 3.3 п. 3 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах. Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 року № 18/15/21/11 передбачено обовязкове використання коефіцієнтів функціонального використання землі при проведенні нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до Додатку 1 таблиці 1.1. вказаного Порядку коефіцієнт, що характеризує функціональне використання земель транспорту та звязку, дорівнює 1. Згідно ст. 14 Закону України «Про плату за землю»платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій.

Такий самий порядок встановлений і пунктом 2 Порядку подання податкового розрахунку земельного податку, затвердженого наказом ДПА України від 26.10.2001 року. Крім того, пунктом 5 даного Порядку передбачено, що у разі зміни протягом року грошової оцінки землі, функціонального використання землі, настання іншої зміни чи виявлення помилок, що змінюють суму земельного податку за звітний місяць, платник податку подає новий звітний Розрахунок з виправленими показниками за такий звітний місяць у строки, установлені підпунктом 4.1.4 «а»пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», без застосування штрафів, установлених пунктом 17.2 статті 17 цього Закону.

Таким чином, при нарахуванні та сплаті земельного податку, Державне підприємство «Миколаївський морський порт»використовувало грошову оцінку не підставі неправильно визначеного коефіцієнту функціонального використання землі, а саме використано коефіцієнт 0,8, що не відповідає коефіцієнту, зазначеному вказаним наказом, тобто апелянтом було занижено нормативну грошову оцінку землі, та відповідно занижено податок на землю, що сплачується з такої оцінки.

Враховуючи, що позивач не скористався можливістю подання такого звітного розрахунку при наявності факту інформування його з боку податкової інспекції щодо зміни коефіцієнту функціонального використання землі транспорту та звязку, що підтверджується наданою відповідачем копією листа від 30.03.2007 року № 9535/10/37-019, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та такими, що прийняті у відповідності до вимог діючого законодавства.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Миколаївський морський порт»залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2009 року та постанову Господарського суду Миколаївської області від 01.10.2008 року по справі № 6/388/08 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.

Судді підписКарась О.В.

підписМаринчак Н.Є.

підписРибченко А.О.

підписФедоров М.О. Ухвала складена у повному обсязі 13.05.2011р.