Ухвала суду № 15754915, 17.05.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2011 року м. КиївК-35396/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідачаГолубєвої Г.К.

СуддівКарася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

Шипуліної Т.М.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2009 року

по справі № 6-391/08

за позовом Державного підприємства «Науково-виробничого комплексу газотурбобудування «Зоря-Машпроект»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Науково-виробничого комплексу газотурбобудування «Зоря-Машпроект»звернулось до суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №00001436/0 від 07.02.2008 року.

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 17.09.2008 року позовні вимоги задоволено, скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №00001436/0 від 07.02.2008 року у повному обсязі.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2009 року постанову Господарського суду Миколаївської області від 17.09.2008 року скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог, скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №00001436/0 від 07.02.2008 року у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 95953,02 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічних контрактів № UA/29/7012 від 12.01.2007 року, № TES/200207-VCH від 20.02.2007 року, № 0534 від 25.01.2005 року, № 160/92-003-01 від 08.06.2007 року за період з 01.08.2007 року по 31.12.2007 року, за результатами якої встановлено порушення позивачем 90 денного строку (після оплати) поставки продукції, передбаченого ст. 2 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(далі - Закон № 185/94-ВР).

На підставі Акта перевірки податковим органом прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №00001436/0 від 07.02.2008 року у розмірі 104389,32 грн.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 2 Закону № 185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Статтею 1 Закону України від 16.04.1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність»визначено, що імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Митного кодексу України ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України сукупність дій, повязаних з переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Згідно зі ст. 43 вказаного Кодексу товари перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України та закінчується після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Отже, час здійснення імпортної операції має визначатися, виходячи з моменту перетинання товаром митного кордону України.

Позивачем застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8436,31грн. за затримку надання послуг на 50 днів по контракту № TES/200207-VCH від 20.02.2007 року не заперечувалось.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову у частині скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №00001436/0 від 07.02.2008 року на суму 95953,02 грн.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві відхилити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2009 року залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.

Судді підписКарась О.В.

підписРибченко А.О.

підписФедоров М.О.

підписШипуліна Т.М. Суддя Г.К. Голубєва