Ухвала суду № 15753280, 26.04.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" квітня 2011 р. м. КиївК-14544/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

СуддівКарася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

Шипуліної Т.М.

при секретарі судового засідання: Навасардян М.Г.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія ХХІ століття"

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2009 року

та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2007 року

по справі № 6/157

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія ХХІ століття"

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія ХХІ століття" звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення №0002162306/0/38846 від 19.05.2007 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2009 року у даній справі у задоволенні позову відмовлено з огляду на безпідставність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва з 21.04.2006 року по 28.04.2006 року була здійснена позапланова виїзна документальна перевірка з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування товариством з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія XXI століття" за період з 01.12.2005 року по 28.02.2006 року. За результатами перевірки був складений акт № 888-23/6-33147828 від 10.05.2006 року та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002162306/0/38846від 19.05.2006 року, яким відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон № 168/97-ВР), ТОВ "Будіндустрія XXI століття" зменшено заявлену до відшкодування суму податку на додану вартість згідно з деклараціями з ПДВ за січень та лютий 2006 року в розмірі 334 378 грн.

Встановлено, що у періоді, який перевірявся, у ТОВ "Будіндустрія XXI століття" виникло право на податковий кредит у зв'язку з тим, що позивач являється інвестором по будівництву житлового будинку з офісними приміщеннями та підземними гаражами, замовник будівництва Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації. Генеральним підрядником будівництва є ЗАТ "Агробудмеханізація", згідно з договором підряду № 19/12-04 від 10.12.2004 року. За даним договором ЗАТ "Агробудмеханізація" здійснює будівництво житлового будинку з вбудованими приміщеннями в обсязі проекту з усією інженерною та соціально-побутовою інфраструктурою "під ключ".

Між позивачем та Комерційним банком "Українська фінансова група" був укладений договір поставки від 16.05.2005 року, після невиконання умов якого, сторони уклали Додатковий договір № 1 від 12.09.2005 року про розірвання Договору поставки від 16.05.2005 року, та позивачем були повернені всі раніше отримані за договором кошти в повному обсязі.

Між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-будівельна група" були укладені договори підряду № 8 від 01.07.2005 року та № 43/1 від 17.10.2005 року, а також додаткові договори № 1 від 12.09.2005 року, № 1 від 29.08.2005 року та № 1 від 24.10.2005 року. З матеріалів справи вбачається, що кошти, сплачені за вказаними договорами були повернуті на адресу контрагента одразу після укладення додаткових договорів.

Позивач за 2005 рік та січень, лютий 2006 року не мав оподатковуваних операцій по ПДВ, так як задекларовані податкові зобов'язання по ПДВ в травні 2005 року, липні-жовтні 2005 року в розмірі 1645959,00 грн., повністю зменшені коригуванням в 2005-2006 роках та уточнюючими деклараціями (згідно наданої податкової звітності до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва). Отже, задекларовані податкові зобов'язання з ПДВ в розмірі 1645959,00грн. самостійно зменшені підприємством в повному обсязі на зазначену суму.

Відповідно до пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону 168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. "а" п.п. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону 168/97-ВР, не має права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

Таким чином, правильними є висновки судів щодо відсутності у позивачу, відповідно до п.п "а" п.п. 7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", права на бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість по деклараціям з ПДВ за січень, лютий 2006 року.

За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що в діях відповідача не вбачається порушень чинного законодавства при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія ХХІ століття" залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2009 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2007 року по справі № 6/157 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.

Судді підписКарась О.В.

підписРибченко А.О.

підписФедоров М.О.

підписШипуліна Т.М. Ухвала складена у повному обсязі 29.04.2011р.