Ухвала суду № 15752116, 19.04.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" квітня 2011 р. м. КиївК-11144/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаФедорова М.О.

суддів:Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Шипуліної Т.М.

секретар судового засідання Рустамян Е.А.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 19.04.2011 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу розглянувши касаційну скаргу Дочірнього підприємства „Райз - Агросервіс” на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2008

у справі № 17/223

за позовом Дочірнього підприємства „Райз - Агросервіс”

до Дубенської обєднаної державної податкової інспекції Рівненської області

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Дочірне підприємство „Райз - Агросервіс” звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Дубенської обєднаної державної податкової інспекції Рівненської області про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення

Постановою господарського суду Рівненської області від 14.11.2007 позовні вимоги задоволено повністю, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення № 0000592340/3 від 16.06.2007.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2008 постанову господарського суду Рівненської області від 14.11.2007 скасовано, прийнято нову якою в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою.

Позивач просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2008 та залишити в силі постанову господарського суду Рівненської області від 14.11.2007.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено виїзну позапланову документальну перевірку позивача за період з 01.04.2006 по 01.10.2006 та складено акт №97/23/30213384 від 20.10.2006.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002932340/1 від 22.12.2006, яким позивачу визначено податкове зобовязання за платежем ”податок на додану вартість” в сумі 37861619, 69 грн., в тому числі 20182160, 20 грн. основного платежу та 17679459, 49 грн. штрафних санкцій.

Перевіркою встановлено, порушення позивачем п. 4.4 Порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997, п.п. 7.4.2, 7.4.4, 7.4.5, п. 7.4 ст. 7, п.9.8 ст. 9 Закону України „Про податок на додану вартість” занижено податок на додану вартість в розмірі 20193826, 87 грн.: за червень 2006 року на 1158099, 67 грн., за липень 2006 року 19035727, 20 грн.

В порядку адміністративного оскарження Державною податковою адміністрацією України податкове повідомлення-рішення № 0002932340/1 від 22.12.2006, скасоване в частині 18983904, 20 грн. податку на додану вартість і застосованих 17085513, 78 грн. штрафних санкцій.

За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення - рішення № 0002932340/1 від 22.12.2006, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000592340/3 від 16.06.2007, яким визначено позивачу податкове зобовязання за платежем ”податок на додану вартість” в сумі 1792201, 91 грн., в тому числі 1198256, 20 грн. основного платежу та 593945, 71 грн. штрафних санкцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2005 року позивача містить уточнення показників декларації за липень 2005 року, рядок 23 декларації.

Позивачем 20.04.2006 до відповідача подано уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виявленням самостійно виправлених помилок, яким виправляє показники податкової декларація з податку на додану вартість за грудень 2005 року та показники декларації за липень 2005 року.

Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно того, що подання позивачем уточнюючого розрахунку за грудень 2005 року, яким уточнюються показники податкового періоду - липень 2005 року, суперечить, як вимогам Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, наказу ДПА України „Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання” № 166 від 30.05.1997.

Згідно п. 4.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України N 166 від 30.05.1997, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за N 250/2054 від 09.07.1997, якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобовязаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, установлених статтею 15 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”), уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок), що в даному випадку не відбулось.

Позивач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства і використовував у розрахунках суми бюджетного відшкодування положення Закону України „Про податок на додану вартість”, який має вищу юридичну силу, ніж наказ Державної податкової адміністрації України „Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання” N 166 від 30.05.1997, яким затверджена форма розрахунку бюджетного відшкодування.

Дочірнім підприємством „Райз - Агросервіс” зроблено корегування, яким виправлено показники податкової декларація з податку на додану вартість за попередній період, а не за два періода як зазначає скаржник.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Дочірнього підприємства „Райз - Агросервіс” на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2008 у справі № 17/223 слід задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а постанову господарського суду Рівненської області від 14.11.2007 залишити в силі.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства „Райз - Агросервіс” задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2008 у справі № 17/223 скасувати.

Постанову господарського суду Рівненської області від 14.11.2007 у справі № 17/223 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіГ.К. Голубєва

О.В. Карась

А.О.Рибченко

Т.М. Шипуліна