Ухвала суду № 15751334, 21.04.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" квітня 2011 р.                               м. Київ                                        К-26487/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Костенка М.І., Островича С.Е., Пилипчук Н.Г., Степашка О.І.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланда ЛТД»

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2009 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2010 року

у справі №2-а-2735/09/0670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланда ЛТД»

до Державної податкової інспекції у Житомирському районі

про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкції, -

встановив:

У квітні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ланда ЛТД»(далі –позивач, підприємство) звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просить прийняте 08.04.2009 року Державною податковою інспекцією у Житомирському районі (далі – відповідач, податковий орган) рішення №0001052302 про застосування штрафних (фінансових) санкції визнати недійсним.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач звертає увагу на те, що спірне рішення про застосування до підприємства штрафних (фінансових) санкцій прийняте податковим органом з порушенням вимоги розділу 7 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування санкції.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.08.2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2010 року, в задоволені позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у позові, суди попередніх інстанції обґрунтовували свої висновки тим, що факт порушення позивачем положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»не спростовується матеріалам справи, а тому спірне рішення відповідно до якого підприємству визначено суму штрафних (фінансових) санкції у розмірі 2239,75 грн. є законним.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями, товариство з обмеженою відповідальністю «Ланда ЛТД»звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанції встановлено, що державними інспекторами ДПІ в Житомирській області 26.03.2009 року здійсненна перевірка щодо розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності господарської одиниці АЗС, що розташована за адресою: с. Зарічани 4-й кілометр автошляху Житомир-Кишинів, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Ланда ЛТД», за результатами якої складено акт №318/06/30/23/20401965.

В згаданому акті податковий орган посилається на порушення позивачем п.п.1, 2, 5, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі зазначеного акту податковим органом 08.04.2009 року прийнято рішення №0001052302 про застосування до підприємства штрафних (фінансових) санкцій на суму 2239,75грн.

Також встановлено, що сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків згідно з описом фактичної наявності коштів склала 433,00 грн., а сума готівкових коштів, зазначена в поточному звіті РРО –300,05 грн. Виявлена невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків на суму 132,95 грн.

Крім того, згідно звіту про продаж товарів підприємством реалізовано артикулів «93»у кількості –1 шт., артикул «999»- 14 шт., на загальну суму 315,00 грн. Згідно контрольної стрічки з 5.03.2009 року до моменту перевірки по РРО не проведено жодного поповнення рахунку, звітні чеки при продажу карток не видавались.

Відповідно до преамбули Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Згідно з статтею 3 даного Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

- у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України;

- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Оскільки, як правильно встановлено судами, наявні в матеріалах справи докази свідчать про порушення підприємством Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», тому за порушення вимог цього закону передбачена відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до пункту 1 статті 17 вказаного Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Статтею 22 зазначеного вище Закону передбачено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Зі змісту ч.1 ст.11 КАС України вбачається, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 1 статті 71 цього Кодексу встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає висновки судів попередніх інстанції щодо правомірності визначення податковим органом підприємству суму штрафних (фінансових) санкції у розмірі 2239,75 грн. законними та обґрунтованими.

Крім того, судами доречно зауважено на тому, що формальні порушення, допущені працівниками податкового органу при складанні рішення про застосування штрафних санкцій не впливають на його законність та обґрунтованість, не спростовують фактичні обставини щодо виявлених в ході проведення перевірки порушень позивачем норм чинного законодавства.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанції норм процесуального та матеріального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно та всебічно розглянуто докази у справі, яким надано правильну правову оцінку на підставі законодавства, яке діяло на момент спірних правовідносин.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланда ЛТД»–залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2010 року –залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.