Ухвала суду № 15751297, 21.04.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" квітня 2011 р.                               м. Київ                                        К-10077/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Костенка М.І., Островича С.Е., Пилипчук Н.Г., Степашка О.І.

розглянувши в попередньму судовому засіданні касаційну скаргу Кооперативу «Ізоліровщик»

на постанову господарського суду Закарпатської області від 12 липня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2008 року

у справі №16/97

за позовом Державної податкової інспекції у м.Ужгороді (надалі –ДПІ у м.Ужгороді)

до Кооперативу «Ізоліровщик»

про стягнення податкового боргу, -

встановив:

У квітні 2007 року позивач звернувся до господарського суду Закарпатської області з позовом, в якому, з урахуванням змін до позовних вимог, поставлено питання про стягнення з Кооперативу «Ізоліровщик»податкового боргу по податку на додану вартість (надалі –ПДВ) в розмірі 349625,66грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем своєчасно та в повному обсязі не сплачено узгоджені суми податкових зобов’язань, внаслідок чого у відповідача виник податковий борг, який підлягає примусовому стягненню.

Постановою господарського суду Закарпатської області від 12 липня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2008 року, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Кооперативу «Ізоліровщик»в доход Державного бюджету України податковий борг з ПДВ в сумі 349625,66грн., в тому числі 34360,26грн. основного платежу та 3265,40грн. пені.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшли висновку, що позивачем надано докази, що відповідачем узгоджені суми податкового зобов’язання своєчасно та у повному обсязі не сплачені, отже, відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»сума податкового боргу підлягає примусовому стягненню.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій Кооператив «Ізоліровщик»звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій та просить прийняти нове рішення, яким направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Контролюючим органом була проведена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства Кооперативом «Ізоліровщик»за період 2001-2003 рік, про що складено акт №135/86/23-4/10/22109737 від 11.05.2004 року.

На підставі акту перевірки ДПІ у м.Ужгороді прийнято податкове повідомлення-рішення №0001202341/0 від 18.05.2004 року, яким відповідачу визначено податкове зобов’язання по ПДВ у сумі 463628,04грн., в т.ч. 231814,02грн. за основним платежем та 231814,02грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами апеляційного узгодження ДПІ у м.Ужгороді прийняті податкові повідомлення-рішення: №0001202341/1 від 16.07.2004 року, яким відповідачу визначено суму податкового зобов’язання по ПДВ у розмірі 463628,04грн., в т.ч. основний платіж –231814,02грн. та штрафні (фінансові) санкції –231814,02грн.; №0001202341/2 від 30.09.2004 року, яким позивачу визначена сума податкового зобов’язання з ПДВ у розмірі 347721,03грн., в т.ч. основний платіж –231814,02грн. та штрафні (фінансові) санкції -115907,01грн.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 21.03.2005 року (а.с.38-39), залишеним без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 07.06.2005 року (а.с.40-43), по справі №5-2-7/411 позовні вимоги Кооперативу «Ізоліровщик», в частині визнання недійсними вищевказаних податкових повідомлень-рішень, залишені без задоволення.

Також, судами попередніх інстанцій при розгляді справи було встановлено, що відповідачем самостійно обчислено суми податкових зобов’язань по ПДВ, відповідно до декларацій з ПДВ за відповідні періоди, однак, відповідачем до бюджету зазначені суми ПДВ не сплачені.

Розрахунок заборгованості Кооперативу «Ізоліровщик»долучений податковим органом до матеріалів справи (а.с.79).

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Як вбачається з п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені даним Законом, визнається сумою податкового боргу.

Доводами касаційної скарги не спростовано зазначених висновків суду.

Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Кооперативу «Ізоліровщик» - залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Закарпатської області від 12 липня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2008 року - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.