Ухвала суду № 15751194, 21.04.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" квітня 2011 р. м. КиївК-10496/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Костенка М.І., Островича С.Е., Пилипчук Н.Г., Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому

на постанову господарського суду Хмельницької області від 29 серпня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2008 року

у справі №9/16/519-НА

за позовом Дочірнього підприємства «Катіон Торг»Відкритого акціонерного товариства «Катіон»(надалі ДП «Катіон Торг»ВАТ «Катіон»)

до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому (надалі ДПІ у м.Хмельницькому)

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У липні 2007 року позивач звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом, в якому поставлено питання про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001302301/0/3557 від 17.07.2007 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товарно-матеріальні цінності (надалі ТМЦ), отримані позивачем від ВАТ «Катіон»за договором комісії №1 від 09.06.1998 року, а тому останні не є власністю позивача і на них не нараховувався податковий кредит.

Постановою господарського суду Хмельницької області від 29 серпня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2008 року, позовні вимоги задоволено. Визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Хмельницькому №0001302301/0/3557 від 17.07.2007 року про визначення податкових зобовязань ДП «Катіон Торг»ВАТ «Катіон»по податку на додану вартість на суму 6540,00грн. та штрафних санкцій на суму 3270,00грн.; з Державного бюджету України на користь позивача стягнуто судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшли висновку, що укладена угода не передбачала передачу права власності і, відповідно, податковий кредит не нараховувався.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій ДПІ у м.Хмельницькому звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій та просить прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу відповідача, представник ДП «Катіон Торг»ВАТ «Катіон», посилаючись на законність та обґрунтованість рішень суду першої та апеляційної інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Контролюючим органом була проведена виїзна позапланова перевірка ДП «КатіонТорг»ВАТ «Катіон»з питань дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 року по 21.06.2007 року в звязку з реорганізацією, про що складено акт №4031/23-4/23832619 від 05.07.2007 року.

Під час проведення перевірки, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем абз.«г»п.9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість». Зокрема, в акті перевірки зазначено, що 31.12.2006 року проведено анулювання платника ПДВ. На момент анулювання платника ПДВ на ДП «Катіон Торг» обліковувалось товарних залишків на загальну суму 32700,00грн., податок на додану вартість склав 6540,00грн. Операція з умовного продажу товарних залишків в податковому обліку не відображена, до обєкту оподаткування ПДВ не включена, податкові зобовязання не нараховані. Внаслідок зазначеного порушення занижено податкові зобовязання з ПДВ за грудень 2006 року на суму 6540,00грн. Факт порушення підтверджується даними аналітичного обліку ДП «Катіон Торг»і актом прийому передачі ТМЦ від 27.06.2007 року.

На підставі акту перевірки ДПІ у м.Хмельницькому прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001302301/0/3557 від 17.07.2007 року, яким підприємству визначено податкове зобовязання з ПДВ в розмірі 6540,00грн. за основним платежем та 3270,00 грн. штрафних санкцій.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між ДП «Катіон Торг»ВАТ «Катіон»(комісіонер) і ВАТ «Катіон»(комітент) укладено договір комісії на продаж продукції (договір про передачу продукції на реалізацію) № 1 від 09.06.1998 року (а.с.16-18).

На підставі вищезазначеного договору ДП «Катіон Торг»згідно накладних вимог (а.с.19-21) на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 14.02.2000 року, 09.06.1998 року було передано продукцію.

Згідно витягу з протоколу №14 від 20.04.2007 року чергових загальних зборів акціонерів ВАТ «Катіон»року постановлено питання реорганізувати позивача шляхом приєднання його до ВАТ «Катіон», призначено комісію з припинення юридичної особи.

Комісією складено акт прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей від 27.06.07 року, у якому зазначено також товарні залишки, відображені у вищезазначених накладних на загальну суму 32700,80 грн. У акті вказано про їх прийняття представником ВАТ «Катіон». Крім того, у акті інвентаризації товарно-матеріальних цінностей ВАТ «Катіон» станом на 01.10.2006 року зазначені товарні залишки також відображені. При цьому у передавальному балансі, затвердженому на засіданні Наглядової Ради 27.06.2007 року зазначена сума не відображена.

Відповідно до п.9.7 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій, було встановлено, що під час перевірки податковим органом не встановлювалось, чи був нарахований податковий кредит у минулих періодах або поточному податковому періоді по товарних залишках, зазначених у акті прийому-передачі ТМЦ від 27.06.2007 року.

Крім того, згідно з п. 1.4 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Не належать до продажу операції з передачі товарів в межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності на такі товари іншій особі.

Таким чином, у розумінні наведеної норми Закону для цілей оподаткування основним критерієм для віднесення цієї чи іншої операції до продажу є передача права власності на товар. Тобто будь-яка операція, яка передбачає передачу права власності, незалежно від змісту господарського зобов'язання та виду компенсації, вважається продажем.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Хмельницької області від 29 серпня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2008 року залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.