Ухвала суду № 15751062, 07.04.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" квітня 2011 р.                               м. Київ                                        К-38013/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Костенка М.І., Нечитайла О.М., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-Союз Плюс»

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2010 року

у справі №2а-383/10/1870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-Союз Плюс»(надалі –ТОВ «Метал-Союз Плюс»)

до Державної податкової інспекції в м.Суми (надалі –ДПІ в м.Суми)

про визнання дій щодо проведення перевірки неправомірними, -          

встановив:

У жовтні 2009 року позивач звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом в якому поставлено питання про визнання дій щодо проведення перевірки та складанню акту №287/2312/31931103/3 від 20.01.2009 року неправомірними.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 05 березня 2010 року позовні вимоги задоволено. Визнано неправомірними дії ДПІ в м.Суми по проведенню 20.01.2009 року невиїзної документальної перевірки ТОВ «Метал-Союз Плюс»за період діяльності з 01.07.2006 року по 30.09.2007 року та складанню акту перевірки №287/2312/31931103/3 від 20.01.2009 року.

          Оскаржуваною ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано, провадження по справі закрито.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції ТОВ «Метал-Союз Плюс» звернулось із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2010 року, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05 березня 2010 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Контролюючим органом була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Метал Союз Плюс»»з питань дотримання вимог податкового законодавства по правових відносинах ТОВ «Радіус»та ТОВ «Солід Ком»за період з 01.07.2006 року по 30.09.2007 року, за результатами якої складений акт №287/2312/31931103/3 від 20.01.2009 року.

При розгляді справи суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідно до акту перевірки, податковим органом, фактично, була проведена позапланова перевірка. Разом з тим, при її проведенні ДПІ в м.Суми було порушено ст.111, ст.112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а саме, не було дотримано порядок проведення перевірки.

На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що дії відповідача по проведенню невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-Союз Плюс»суперечать вимогам ст.19 ч.2 Конституції України, яка зобов’язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, є неправомірними. Як наслідок таких неправомірних дій відповідача неправомірними є його дії по складанню акту перевірки, оскільки це службовий документ, котрий має стверджувати факт проведення певного виду перевірки.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції, закриваючи провадження у справі, зазначив, що суд першої інстанції помилково не звернув уваги на те, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відповідає його змісту, оскільки вимоги позивача не є способом захисту прав платника податку на додану вартість і не підлягає розгляду в адміністративному суді.

Так, справа в адміністративному суді може бути порушена за наявності між сторонами публічно-правового спору, оскільки у розумінні статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції ? це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов’язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

З наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб’єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов’язки у сфері публічно-правових відносин.

У той же час, вчинені податковим органом дії стосовно прийняття Акту невиїзної документальної перевірки не породжують для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права та обов’язки.

Таким чином, оскаржені позивачем дії податкового органу неможливо вважати його рішенням, дією чи бездіяльністю, які породжують, змінюють або припиняють права та обов’язки позивача у сфері публічно-правових відносин, а відтак вони не підпадають під дію пункту 1 частини 1 статті 17 КАС.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. А згідно ч. 1 ст. 228 цього Кодексу суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, суд апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами процесуального права, постановили обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-Союз Плюс»–залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2010 року – залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення.