Ухвала суду № 15751057, 07.04.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" квітня 2011 р.                               м. Київ                                        К-12394/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Костенка М.І., Нечитайла О.М., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2008 року

у справі №А37/61-08

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка»(надалі –ВАТ «Суха Балка»)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м.Кривому Розі (надалі –СДПІ по роботі з ПГМК у м.Кривому Розі Дніпропетровської області)

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -          

встановив:

У грудні 2007 року позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом у якому поставлено питання про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0004811312/0 від 19.05.2007 року та №0005051312/02 від 25.09.2007 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним було використано пільгу по сплаті земельного податку, яку передбачено для гірничодобувних підприємств при використанні земельних ділянок, наданих в межах населених пунктів, що не враховано податковим органом.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2008 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2008 року, позовні вимоги задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ПГМК у м.Кривому Розі Дніпропетровської області №0004811312/0 від 19.05.2007 року та №0005051312/02 від 25.09.2007 року; з Державного бюджету України на користь позивача стягнуто судовий збір в розмірі 3,40грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшли висновку, що згідно з ч.11 ст.7 Закону України «Про плату за землю»розмір ставки земельного податку пов’язаний виключно із суб’єктним складом і не містить застережень щодо цільового використання землі.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій СДПІ по роботі з ПГМК у м.Кривому Розі Дніпропетровської області звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти у справі нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Контролюючим органом було проведено виїзну планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ВАТ «Суха Балка» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 року по 31.03.2007 року, про що складено акт №92/08-06-235/00191329 від 04.07.2007 року.

Під час проведення перевірки, на думку податкового органу, було встановлено ряд порушень, зокрема, ст.7 Закону України «Про плату за землю», а саме, позивачем справляється земельний податок за землі зайняті санаторіями-профілакторіями, стадіоном, кафе, рестораном, вбудованими приміщеннями магазинів у розмірі 25% суми земельного податку, обчисленого у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, внаслідок чого земельний податок було занижено земельний податок на суму 218388,73грн., в тому числі: за IV квартал 2005 року –35980,79грн.; за 2006 рік-145071,39грн.; за І квартал 2007 року –37336,55грн.

За наслідками проведеної перевірки та апеляційного узгодження, СДПІ по роботі з ПГМК у м.Кривому Розі Дніпропетровської області прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення: №0004811312/0 від 19.05.2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з земельного податку у розмірі 326401,24грн., в т.ч. штрафні (фінансові) санкції у розмірі 108012,51грн. та №0005051312/02 від 25.09.2007 року, яким щодо позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1181,86грн.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що відповідно до установчих документів, довідки органу статистики а фактичних видів діяльності, відображених в акті перевірки, позивач є гірничодобувним підприємством.

Зокрема, відповідно до довідок Управління статистики у м.Кривому Розі, копії яких долучені до матеріалів справи, одними з видів діяльності позивача є підземне видобування залізних руд та добування залізних руд.

Статтею 23 Закону України «Про плату за землю»передбачено, що грошова оцінка земельних ділянок проводиться Державним комітетом України по земельним ресурсам за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Крім того, ст.5, ст.6 Закону України «Про оцінку земель»передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку; суб’єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель є органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які здійснюють управління у сфері оцінки земель.

З аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка використовується для визначення розміру земельного податку, встановлюється органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, які здійснюють управління у сфері оцінки земель.

З огляду на приписи ст.66 Земельного кодексу України до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під’їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним; плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Згідно ч.11 ст.7 вищезазначеної норми права, податок за земельні ділянки, надані для військових формувань, утворених відповідно до законів України, крім Збройних Сил України та Державної прикордонної служби України, залізниць, гірничодобувних підприємств, а також за водойми, надані для виробництва рибної продукції, справляється у розмірі 25 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до частин першої та другої цієї статті.

Тобто, суди попередній інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що розмір ставки земельного податку пов’язаний виключно із суб’єктним складом і не містить застережень щодо цільового використання землі та про правомірність застосування ВАТ «Суха Балка» ч. 11 ст. 7 Закону України «Про плату за землю».

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі – залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2008 року –залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.