Ухвала суду № 15751048, 07.04.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" квітня 2011 р.                               м. Київ                                        К-19573/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Костенка М.І., Нечитайла О.М., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні

на постанову господарського суду Херсонської області від 12 квітня 2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2007 року

у справі №8/39-АП-07

за позовом Українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю «Авіа-про»(надалі –Українсько-німецьке ТОВ «Авіа-про»)

до Державної податкової інспекції у м.Херсоні (надалі –ДПІ у м.Херсоні)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У грудні 2006 року позивач звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом, в якому поставлено питання, про скасування податкового повідомлення-рішення №0006802301/0 від 10.08.2006 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем не враховано приписи 8.7.1 п.8.7 ст.8, п.16.15 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та «Порядку складання декларації по з податку на прибуток підприємств», а також неналежним чином визначено показники діяльності підприємства.

Постановою господарського суду Херсонської області від 12 квітня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2007 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Херсоні №0006802301/0 від 10.08.2006 року в частині визначення Українсько-німецькому ТОВ «Авіа-про»податкового зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 12800 грн. та застосування 4832,50 грн. штрафних санкцій.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшли висновку, що включення позивачем до складу валових витрат вартості робіт по монтажу та налагодженню системи внутрішнього промислового телебачення суперечить положенням п.п.5.3.2 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Також, відповідачем не було доведено, що дії позивача по наданню уточнюючих розрахунків наростаючим підсумком були неправомірними і тому застосування штрафних санкцій у розмірі 4832,50грн. є необґрунтованим.                     

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій ДПІ у м.Херсоні звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування постанови господарського суду Херсонської області від 12 квітня 2007 року, в частині задоволення позовних вимог, та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2007 року та просить прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Контролюючим органом була проведена виїзна планова перевірка Українсько-німецького ТОВ «Авіа-про»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 31.03.2006 року, про що складено акт №2569/23-4/32808838 від 03.08.2006 року.

Під час проведення перевірки, на думку податкового органу, було встановлено ряд порушень, зокрема, п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5, п.16.15 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Наказу ДПА України від 29.03.2003 року «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання», що призвело до заниження податку на прибуток за перевіряємий період на загальну суму 14575,00грн., в тому числі по періодах: ІІ квартал 2005 року - на суму 9975,00грн., ІІІ квартал 2005 - року на суму 2400,00грн., ІV квартал 2005 року - на 2200,00грн. Також, підприємством не вірно подано уточнюючі розрахунки по податку на прибуток підприємств за 2005 рік та зменшено податок на прибуток за 2005 рік на суму 12800,00грн.

За наслідками проведеної перевірки, ДПІ у м.Херсоні прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0006802301/0 від 10.08.2006 року, яким позивачу визначено податкове зобов’язання по податку на прибуток у сумі 21182,50грн., в т.ч. штрафні (фінансові) санкції –6607,50грн.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються відповідачем в частині задоволення позовних вимог, а саме, скасування податкового повідомлення-рішення №0006802301/0 від 10.08.2006 року, в частині визначення позивачу податкового зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 12800,00грн.та застосування 4832,50грн.штрафних санкцій.

Відповідно до акту перевірки, позивачем, в порушення п.16.15 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Наказу ДПА України від 29.03.2003р. «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання»підприємством не вірно подано уточнюючі розрахунки по податку на прибуток підприємств за 2005р. (уточнюючі розрахунки з податку на прибуток №70500 від 30.06.2006р., № 70501 від 30.06.2006р., № 68617 від 19.06.2006р., № 68621 від 19.06.2006р., № 68624 від 19.06.2006р., № 68630 від 19.06.2006р.) та зменшено податок на прибуток за 2005р. на суму 12800,00грн. Уточнюючі розрахунки по податку на прибуток були здані з наростаючим підсумком з початку звітного року. Тому на особовому рахунку платника податок на прибуток проведено за кожний квартал окремо, а не з наростаючим підсумком. В результаті вище вказаного занижено податок на прибуток за 2005 рік на суму 12800,00грн.

Разом з тим, при розгляді справи, суди попередніх інстанцій звернули увагу на те, що податковим органом не наведено норми, відповідно до якої дії позивача є неправомірними, а саме, які саме положення Наказу ДПА України від 29.03.2003р. були порушені відповідачем. Крім того, не були надані пояснення які окремі рядки уточнюючих розрахунків були заповнені неправильно або не заповнені.

Слід також зазначити, що відповідно до п.16.15 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», порядок ведення і складання податкових звітів, декларацій про прибуток підприємств та розрахунків податку встановлюється центральним податковим органом.

Тобто, у вищенаведеній нормі права не встановлено будь-яких правил подання уточнюючих розрахунків, оскільки вона є відсилочною.

Згідно ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, відповідач в ході розгляду справи в суді не довів обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судів.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні - залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Херсонської області від 12 квітня 2007 року, в частині задоволення позовних вимог, та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2007 року - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.