Ухвала суду № 15746681, 24.03.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" березня 2011 р. м. КиївК-59314/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Ланченко Л.В., Маринчак Н.Є., Костенко М.І., Степашка О.І.

при секретарі Патюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2009 та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2009

у справі № 2а-30764/09/2070 Харківського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Євросеть ВСК”

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2009, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2009, позов задоволений: скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 19.01.2009 № 0000061800/0.

Висновок судів першої та апеляційної інстанцій про протиправність цього податкового повідомлення-рішення вмотивований посиланням на встановлений в судовому процесі факт придбання позивачем ремонтних робіт, використання їх результату у власній господарській діяльності, і, як наслідок, на відповідність дій позивача з включення підтвердженої податковою накладною суми податку на додану вартість, сплаченої у звязку з придбанням цих робіт, до податкового кредиту нормам підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР).

В касаційній скарзі ДПІ у Київському районі м. Харкова просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

ДПІ у Київському районі м. Харкова проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Евросеть ВСК»щодо правових відносин з ТОВ «ПБК Вертикаль»за період з 01.04.2006 по 30.06.2008, за результатами якої складений акт перевірки від 19.12.2008 № 6968/18-004/34017530 та прийняте вказане податкове повідомлення-рішення, відповідно до якого ТОВ «Евросеть ВСК»визначене податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 114414,00 грн. (в тому числі 76276,00 грн. основний платіж та 38138,00 грн. штрафні (фінансові) санкції).

Згідно акту перевірки позивач порушив підпункти 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР внаслідок включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість на загальну суму 76275,84 грн. на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «ПБК «Вертикаль», з посиланням на те, що згідно листа ДПА у Харківській області від 31.10.2008 № 15946/7/23-412 за результатами перевірки ТОВ «ПБК «Вертикаль»встановлено, що дані відображені в деклараціях з податку на додану вартість щодо обсягів поставок та придбання (податкове зобовязання та податковий кредит) не є дійсними; угоди, укладені ТОВ «ПБК «Вертикаль»з покупцями та постачальними, не спрямовані на настання реальних правових наслідків, а відтак є нікчемними.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР (в редакції Закону України від 25.03.2005 № 2505-ІV) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті).

Судом встановлено факт придбання позивачем ремонтних робіт у ТОВ «ПБК «Вертикаль»»орендованих позивачем згідно договорів оренди, засвідчені копії яких залучені до справи, нежитлових приміщень, які використовуються ним для ведення господарської діяльності (облаштування магазинів продажу засобів мобільного звязку, що відповідає напрямкам статутної діяльності позивача). Цей факт підтверджується кошторисами ремонтних робіт до договору підряду № 20/09 від 20.09.2006 між ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль»»і позивачем, які містять детальний перелік робіт, їх обсяги, перелік матеріалів, що використані підрядником, вартість останніх; копіями платіжних доручень, за якими з банківського рахунку позивача перераховані на рахунок ТОВ «ПБК «Вертикаль»»грошові кошти за роботи згідно вказаного договору (а.с.76-98, т.3). Сума податкового кредиту з податку на додану вартість, щодо якої виник спір, підтверджена належним чином оформленими податковими накладними, а відповідачем в судовому процесі не були надані докази, які б свідчили про невідповідність укладених договорів підряду актам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобовязання чи зменшені податкові вигоди, зокрема, бюджетне відшкодування, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги про невідповідність оскаржуваних судових рішень нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2009, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2009 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписЛ.В.Ланченко

підписН.Є.Маринчак

підпис М.І.Костенко

підписО.І.Степашко