Рішення № 15745768, 16.05.2011, Вовчанський районний суд Харківської області

<2008/2-221/11

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2011

04 травня 2011 року Вовчанський районний суд Харківської області в складі:

головуючого –судді Глоба М.М.,

при секретарі Борщ Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Вовчанську цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення,

ВСТАНОВИВ:

          Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»(далі –ПАТ КБ «Приватбанк») звернулось у суд із позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, а саме: автомобіль марки », модель ransit», 2000 року випуску, тип –вантажопасажирський, номер кузова/шасі –WFOLXXBDVLYR81232, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № HAD0AK00000010 від 26 вересня 2006 року в сумі 40501 грн. 88 коп.

Заявлені вимоги мотивує тим, що 26 вересня 2006 року між сторонами даної справи було укладено кредитний договір № HAD0AK00000010. Згідно умов вказаного договору позивач надав відповідачеві кредит у розмірі 58510 грн. 11 коп., а відповідач брав на себе зобов’язання повернути вказані кошти зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,76 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 23 вересня 2011 року.

26 вересня 2006 року між сторонами даної справи було укладено договір застави рухомого майна, згідно умов якого в забезпечення виконання зобов’язань за договором відповідач передав позивачеві у заставу автомобіль марки », модель », 2000 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності відповідачеві.

Позивач вказує, що ним умови кредитного договору були виконані належним чином, однак відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов’язань, а відтак просив позов задовольнити.

В судове засідання сторони не з’явились, про час і місце проведення судового засідання сторони повідомлялись належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, просив звернути стягнення на автомобіль відповідача з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з’явився, сповіщався про час та місце розгляду справи завчасно та належним чином про поважність причин неявки суд не повідомив.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 224 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 26 вересня 2006 року між сторонами даної справи було укладено кредитний договір № HAD0AK00000010. Згідно умов вказаного договору позивач надав відповідачеві кредит у розмірі 58510 грн. 11 коп., а відповідач брав на себе зобов’язання повернути вказані кошти зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,76 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 23 вересня 2011 року.

Позивачем умови вказаного кредитного договору були виконані в повному обсязі, що підтверджується документами, які містяться в матеріалах справи.

Згідно умов Кредитного договору відповідач приймав на себе зобов'язання повертати отриманий кредит та сплачувати проценти за його користування згідно умов вищевказаного договору.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідачем порушувався графік внесення платежів, що встановлений умовами Кредитного договору та додатковими угодами до нього, в результаті чого утворилась заборгованість.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Відповідно до змісту ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

У відповідності до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов'язується надати кредит позичальнику в розмірі й на умовах передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. На підставі п. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 2.3.3. договору банк має право на власний розсуд розірвати договір в судовому порядку. При цьому, в останній день дії договору позичальник зобов’язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, комісію і відсотки за фактичний термін його користування, у повному обсязі виконати інші зобов’язання за договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого представником позивача, загальна заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 11 березня 2011 року складає 40501 грн. 88 коп., з них: 25028 грн. 67 коп. - заборгованість за кредитом; 10079 грн. 09 коп. –заборгованості по відсоткам за користування кредитом; 1456 грн. 91 коп. –заборгованість по комісії за користування кредитом; 3937 грн. 21 коп. –пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором.

26 вересня 2006 року між сторонами даної справи було укладено договір застави автомобіля, згідно умов якого в забезпечення виконання зобов’язань за договором відповідач передав позивачеві у заставу автомобіль марки », модель «Transit», 2000 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності відповідачеві.

Відповідно до п. 22 договору застави сторони домовились, що звернення стягнення на предмет застави у випадках, передбачених п.п. 15.7.1, 15.7.2, 15.7.3, 15.8 цього договору, здійснюється відповідно до чинного законодавства України та цього договору.

Пунктом 15 договору застави передбачено, що заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави незалежно від настання термінів виконання якого-небудь із зобов’язань за кредитним договором у випадках порушення заставодавцем якого-небудь із зобов’язань, передбачених умовами кредитного договору.

Крім того, п. 22 договору застави передбачено, що звернення стягнення на предмет застави за вибором заставодержателя здійснюється з додержанням встановленого чинним законодавством порядку шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю, в тому числі з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця.

Відповідно до ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішення суду, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Оскільки в ході судового розгляду було встановлено порушення прав позивача з боку відповідача, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, судові витрати, понесені позивачем у вигляді судового збору в сумі 405 грн. 02 коп. та 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60‚ 88, 169, 212, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

          Позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення –задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № HAD0AK00000010 від 26 вересня 2006 року звернути стягнення на предмет застави автомобіль марки », модель », 2000 року випуску, тип –вантажопасажирський, номер кузова/шасі –WFOLXXBDVLYR81232, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом продажу вказаного автомобіля публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк»з укладанням від імені відповідача договору купівлі –продажу будь –яким способом з іншого особою-покупцем, із зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також надання публічному акціонерному товариству комерційному банку «Приватбанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» судовий збір в розмірі 405 (чотириста п’ять) грн. 02 коп. та 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто Вовчанським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

          Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Харківської області через Вовчанський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти діб з дня проголошення рішення суду.

Суддя -