Постанова № 15745, 22.06.2006, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

19 червня 2006 року

Справа № 2-22/6776-2006

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Прокопанич Г.К.,

суддів Горошко Н.П.,

Борисової Ю.В.,

за участю представників сторін:

позивача: Панасевич О. О., довіреність № 040-Д від 03.01.06;

відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього державного Унітарного підприємства пансіонат "Зеніт" Державного підприємства "Московське Авіаційне Виробниче об'єднання "МИГ" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 11.04.2006 у справі №2-22/6776-2006

за позовом відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Київська, 74/6, м.Сімферополь, 95034)

до Дочірнього державного Унітарного підприємства пансіонат "Зеніт" Державного підприємства "Московське Авіаційне Виробниче об'єднання "МИГ" (вул. Пушкіна, 21, с.Морське, 98033, м. Саки, Автономна Республіка Крим)

про стягнення 19062,24 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя С.В. Яковлєв) від 11.04.2006 у справі № 2-22/6776-2006 задоволено позов відкритого акціонерного товариства "Крименерго" до Дочірнього державного Унітарного підприємства пансіонату "Зеніт" Державного підприємства "Московське Авіаційне Виробниче об'єднання "МИГ" про стягнення 19062,24 грн. З Дочірнього державного Унітарного підприємства пансіонату "Зеніт" Державного підприємства "Московське Авіаційне Виробниче об'єднання "МИГ" на користь позивача стягнуто 19 062,24 грн.

Не погодившись з постановленим судовим актом, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, у позові відмовити.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач вважає рішення таким, що відповідає вимогам закону і матеріалам справи.

За клопотанням представника позивача судочинство здійснювалось російською мовою.

Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

У лютому 2006 року відкрите акціонерне товариство "Крименерго" звернулось од господарського суду з позовом до Дочірнього державного Унітарного підприємства пансіонату "Зеніт" Державного підприємства "Московське Авіаційне Виробниче об'єднання "МИГ", просило стягнути заборгованість за порушення договірних зобов’язань в розмірі 19 062,24 грн.

Відповідач, заперечуючи проти позову, вважає його необґрунтованими з огляду на безпідставну зміну умов договору в частині зменшення ліміту енергоспоживання до рівня фактично сплаченого обсягу електроенергії.

Оскаржуване рішення мотивоване посиланням на загальні положення про зобов’язання та спеціальне законодавство, яким є Закон України „Про електроенергетику”.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, а рішення –зміні з наступних підстав .

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Правовідносини сторін виникли з договору № 105/183/070 від 11.12.2002, дія якого продовжується після 01.01.2004, з огляду на що спір підлягає вирішенню на підставі норм діючого Цивільного кодексу України та спеціального законодавства, яким є Господарський кодекс України, Закон України "Про електроенергетику", Правила користування електричної енергією, затверджені постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 11 Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 475 від 09.04.2002 року, пунктом 5.2. договору № 169 від 01.12.2004 року встановлено, що за підсумками розрахункового періоду договірна величина споживання електричної енергії корегується до рівня фактичної сплаченої за цей період величини її споживання.

Правовідносини сторін виникли з договору № 59 від 25.04.2002 про поставку електричної енергії.

Згідно з пунктом 3.1 зазначеного договору відповідач зобов’язаний здійснювати оплату вартості спожитої електричної енергії за період з 06 числа поточного місяця за електроенергію, спожиту з 06 числа попереднього місяця по 05 число поточного місяця.

З матеріалів справи вбачається, що Дочірнє державне Унітарне підприємство пансіонату "Зеніт" Державного підприємства "Московське Авіаційне Виробниче об'єднання "МИГ" у період з 06.01.2004 по 05.02.2004 спожив електричну енергію в обсязі 31302 кВт/ч на суму 7305,89 грн.

Відповідачем частково сплачена вартість спожитої електроенергії в сумі 2500,00 грн.

Перевищення відповідачем граничної величини обсягів споживання електричної енергії підтверджується Актом відкритого акціонерного товариства "Крименерго" від 24.02.2004.

Частина 5 статті 26 Закону України „Про електроенергетику” передбачає, що споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам п’ятикратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Таким чином, вимога позивача про сплату п’ятикратної різниці вартості понадлімітно спожитої електроенергії є обґрунтованою, з огляду на що рішення суду першої інстанції є законним.

Однак одним з загальноправових принципів, на яких базується господарське судочинство, є принцип справедливості, в якому відтворюється відповідність між діями /бездіяльністю/ та їхніми наслідками.

Як було зазначено вище, споживання електричної енергії понад лімітні величини є правопорушенням в електроенергетиці, відповідно до частини 1 статті 27 Закону України „Про електроенергетику”.

Однак, передбачена частиною 5 статті 26 Закону України „Про електроенергетику” санкція, про що вказано і в статті 27 цього Закону, є господарсько-правовою відповідальністю за правопорушення в сфері господарювання і за своєю природою є штрафною.

Тому, застосовуючи таку санкцію, суд першої інстанції повинен був врахувати, що, згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України, у разі якщо підлягаючі сплаті штрафні санкції надзвичайно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинні бути взяті до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін, а також не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, заслуговуючи уваги.

З матеріалів справи не вбачається, що порушення зобов’язання спричинило збитки іншому учаснику господарського договору.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач є підприємством з державною формою власності, яка не передбачає джерел для здійснення таких виплат, з врахуванням майнового стану Дочірнє державне Унітарне підприємство пансіонату "Зеніт" Державного підприємства "Московське Авіаційне Виробниче об'єднання "МИГ", судова колегія вважає за можливе змінити рішення суду першої інстанції, зменшивши розмір санкції, що підлягає сплаті, до 1000 грн.

Одночасно безпідставними є доводи відповідача про відсутність порушення ним вимог Закону України „Про електроенергетику” та умов договору.

Керуючись статтями 101, 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Дочірнього державного Унітарного підприємства пансіонат "Зеніт" Державного підприємства "Московське Авіаційне Виробниче об'єднання "МИГ" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.04.2006 у справі № 2-22/6776-200 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції.

Позов відкритого акціонерного товариства "Крименерго" до Дочірнього державного Унітарного підприємства пансіонат "Зеніт" Державного підприємства "Московське Авіаційне Виробниче об'єднання "МИГ" про стягнення 19 062,24 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього державного Унітарного підприємства пансіонат "Зеніт" Державного підприємства "Московське Авіаційне Виробниче об'єднання "МИГ" (м. Судак, с. Морське, вул. Пушкіна,21; п/р 28000132130135 в СФ ВАТ "МКБ" м. Судак, МФО 324883, ЗКПО 24693663) на користь відкритого акціонерного товариства "Крименерго" ( м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, п/р 26031333320163 у КЦВ ПІБ, МФО 324430, ЗКПО 00131400) 1000,00 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Дочірнього державного Унітарного підприємства пансіонат "Зеніт" Державного підприємства "Московське Авіаційне Виробниче об'єднання "МИГ" (м. Судак, с. Морське, вул. Пушкіна,21; п/р 28000132130135 в СФ ВАТ "МКБ" м. Судак, МФО 324883, ЗКПО 24693663) на користь відкритого акціонерного товариства "Крименерго" ( м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, п/р 26031333320163 у КЦВ ПІБ, МФО 324430, ЗКПО 00131400) 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді Н.П. Горошко

Ю.В. Борисова