Ухвала суду № 15736325, 23.05.2011, Керченський міський суд Автономної Республіки Крим

"23" травня 2011 р.

Справа № 2а/0108/2386/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2011 року м. Керч

Суддя Керченського міського суду Автономної Республіки Крим Григорєвська І.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України (далі УПФУ у м. Керч АРК )у м. Керчі Автономної Республіки Крим про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Керчі Автономної Республіки Крим у якому просить визнати протиправними дії УПФУ в м. Керчі АРК щодо виплати йому як інваліду війни пенсії по інвалідності та надбавок на непрацездатних членів сім'ї в розмірах менших, ніж встановлено ст.ст. 22, 24 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та призначити з 01.11.2010 року як інваліду війни II групи пенсію по інвалідності у розмірі трьох з половиною мінімальних пенсій за віком відповідно до ст. 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»виходячи з розміру мінімальної пенси за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначених на момент виплати, перерахувати з 01.11.2010 року надбавки на непрацездатних членів сім'ї відповідно до ст. 24 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначених законами на момент виплати.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що, будучи інвалідом війни II групи і маючи на утриманні дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, він має отримувати пенсію по інвалідності у розмірі трьох з половиною мінімальних пенсій за віком відповідно до ст. 22 Закону України «Про. пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», надбавки на непрацездатних членів сім'ї відповідно до ст. 24 цього Закону в розмірі 50 процентів прожитковою мінімуму для осіб, які втратили працездатність, проте отримує їх у розмірі меншому, ніж встановлено законом.

Відповідач у судове засідання не з'явився, був сповіщений про час та місце засідання належним чином, надав суду письмові заперечення на позов, яки мотивовані тим, що позивач отримував пенсію як інвалід війни II групи згідно із ст. 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою встановлений мінімальний розмір пенсії по інвалідності у розмірі 110% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, а також про те, що ОСОБА_1 отримував надбавку непрацюючим інвалідам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї, у розмірі 150 грн. на кожної о утриманця відповідно до постанови Кабінету Міністрів V країни «Про підвищення пенсійного забезпечення громадян» від 16.07.2008 р. № 654.

Згідно із вимогами ч. 6 ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню по наступних підставах.

ОСОБА_1 є інвалідом війни II групи, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_1. виданим 14.02.2001 р. (а.с. 4) і має на утриманні дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвами про їх народження, (а.с.5,6 )

Згідно відповіді позивачу Управління Пенсійного фонду України в м. Керчі Автономної Республіки Крим від 14.02.2011 р. ОСОБА_1 отримував з 01.10.2010 р. пенсійну виплату у розмірі 2224,40 грн. , з 01.12.2010 року - 2255,20 грн., з 01.01.2011 року - 2300 грн.(а.с.8)

Згідно із ст. 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»у редакції Закону України від 23.11.95 р. № 456/95-ВР, мінімальні розміри пенсії по інвалідності встановлюються інвалідам війни з числа солдатів і матросів строкової служби II групи - трьох з половиною мінімальних пенсій за віком.

За ст. 24 цього Закону у редакції Закону України від 23.11.95 р. № 456/95-ВР до пенсії по інвалідності нараховується надбавка непрацюючим інвалідам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї (стаття 30), - на кожного непрацездатного члена сім'ї в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Суд не може погодитися з доводами відповідача, про те, що оскільки позивач отримував пенсію як інвалід війни II групи згідно із ст. 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»(далі Закон) , якою встановлений мінімальний розмір пенсії по інвалідності у розмірі 110% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, а також надбавку непрацюючим інвалідам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї, у розмірі 150 грн. на кожного утриманця, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення пенсійного забезпечення громадян»від 16.07.2008 р. № 654, оскільки вони звужують обсяг виплат порівняно із Законом. Постанова Кабінету Міністрів України від 16.06.2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»є підзаконним нормативно-правовим актом, а у випадку виникнення колізії між нормами підзаконного нормативного акта та нормами Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», застосуванню підлягають положення останнього.

Окрім того, суд бере до уваги, що Конституцією Україні Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1), визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (стаття 3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21).

Відповідно до частини третьої статті 22, статті 64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі введенням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.

Також суд приймає до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини та положення ч. 1 ст. 58 Конституції України реалізація особою права, що повязане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних відносин нормативних правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

При таких обставинах, суд вважає, що дії відповідача з не нарахування та несплати позивачеві пенсії у розмірі передбаченому ст.ст. 22, 24 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та відмови у призначенні пенсії з інвалідності на непрацездатного члена сімї у розмірах передбачених Законом «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за період з травня по жовтень 2010 року неправомірні.

Згідно із ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому суд бере до уваги положення ч. 2 ст. 71 КАС України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, представником відповідача у своїх запереченнях не було доведено правомірності дії стосовно яких було подано адміністративний позов.

На підставі викладеного й керуючись ст.ст. 1, 22, 64 Конституції України, ст.ст. 7-12, 69-72, 76-79, 86, 89-94, 159-163, 167 КАС України, ст. 22, 24 Закону України Законом «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Керчі Автономної Республіки Крим з не нарахування та несплати позивачеві ОСОБА_1 пенсії як інваліду війни ІІ групи у розмірі передбаченому ст.ст. 22, 24 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та відмови у призначенні пенсії з інвалідності на непрацездатного члена сімї, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірах передбачених Законом «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за період з листопада по квітень 2010 року неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Керчі Автономної Республіки Крим нарахувати та сплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності як інваліду війни ІІ групи та надбавку на непрацездатного члена сім'ї за період з листопада по квітень 2010 року у розмірі, передбаченому ст. ст. 22. 24 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого частиною першою ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням виплаченого.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Керчі судовий збір на користь держави (місцевий бюджет м. Керчі рахунок 31417537700019 за кодом бюджетної класифікації доходів 22090100 банк Головне управління Державного казначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740946) у розмірі 1 (одна) грн. 70 копійок.

Зобовязати Управління пенсійного фонду України в м. Керчі Автономної Республіки Крим надати суду у порядку встановленому абзацом 7 п. 4 ч. 1 ст. 163 КАС України звіт про виконання цієї постанови протягом місяця з моменту надбання постановою законної сили.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Керченський міський суд протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови суду, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення постанови суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови

Суддя - Григорєвська І.В.