Постанова № 15734646, 14.04.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

Копія

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.04.11 місто СевастопольСправа №2а-596/11/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді Кириленко О.О.,

секретар судового засідання Семенюк Є.Є.,

за участю: представника позивача Барилка О.Ф.,

представника прокуратури Гукасян Х.А.,

розглянувши у судовому засіданні справу за адміністративним позовом обслуговуючого кооперативу “Дачно-будівельний кооператив “Тихий” до Севастопольської міської державної адміністрації, третя особа прокуратура міста Севастополя, про визнання розпорядження протиправним та його скасування, -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2011 року обслуговуючий кооператив “Дачно-будівельний кооператив “Тихий” звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом про визнання розпорядження від 21 вересня 2010 року № 1868-р “Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 24.12.2009 № 1087-р” протиправним та його скасування.

Позов обґрунтовано тим, що без наявності відповідних повноважень, діючи в спосіб, не передбачений законодавчо, голова Севастопольської міської державної адміністрації оскаржуваним розпорядженням від 21 вересня 2010 року № 1868-р самостійно скасував попереднє розпорядження від 24 грудня 2009 року № 1087-р про надання дозволу позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність членам кооперативу земельної ділянки в районі дитячого оздоровчого табору “Ласпі” у Балаклавському районі м. Севастополя.

Представник позивача позові вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі з підстав викладених у позові та додаткових письмових поясненнях.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Пояснив, що оскаржуване позивачем розпорядження не стосується його прав чи інтересів, а відповідно не може порушувати його прав чи інтересів. Також зазначив, що оскаржуване розпорядження видане за результатами розгляду протесту прокурора міста Севастополя, а тому не є і не може вважатися таким що прийняте з перевищенням повноважень.

Представник прокуратури також проти задоволення позову заперечувала в повному обсязі. Вказала на те, що відповідач має право скасовувати власні розпорядження, якщо вони суперечать закону.

Заслухавши доводи учасників судового процесу, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення проти позову, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11 серпня 2008 року обслуговуючий кооператив “Дачно-будівельний кооператив “Тихий” зареєстровано Ленінською районною державною адміністрацією у місті Севастополі, що підтверджується відповідним свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 718236 та включено до ЄДРПОУ за № 36026112.

24 грудня 2009 року головою Севастопольської міської державної адміністрації видано розпорядження № 1087-р, яким обслуговуючому кооперативу “Дачно-будівельний кооператив “Тихий” наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення та передачі в порядку безоплатної приватизації у власність членам кооперативу земельної ділянки для будівництва індивідуальних дачних будинків, господарських будівель та споруд в районі дитячого оздоровчого табору “Ласпі” у Балаклавському районі м. Севастополя, орієнтовною площею 5, 32 га.

Державні акти громадянами членами обслуговуючого кооперативу “Дачно-будівельний кооператив “Тихий” отримані не були.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Право на звернення до адміністративного суду з позовом є складовою права на судовий захист, яке передбачено статтею 55 Конституції України. Згідно з цією статтею, права і свободи людини і громадянина захищаються судом і кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів віднесено розгляд і вирішення спорів фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень, у яких вони вважають, що субєкт владних повноважень своїм рішенням, діями чи бездіяльністю порушив їхні права, свободи чи інтереси.

Індивідуальні акти можуть бути оскаржені лише особами, безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені. У даній справі предметом оскарження є правовий акт індивідуальної дії, дію якого поширено на обслуговуючий кооператив “Дачно-будівельний кооператив “Тихий”.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданнями адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Критерії оцінювання судами рішень, дій та бездіяльності субєктів владних повноважень також наведені у частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Першим критерієм оцінювання, зокрема, рішень субєктів владних повноважень є перевірка їх прийняття на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. “На підставі” означає, що субєкт владних повноважень: має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним. “У межах повноважень” означає, що субєкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. “У спосіб” означає, що субєкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Одним із видів прокурорського реагування, у разі виявлення порушень, є принесення протесту на акт, що суперечить закону.

Так, відповідно до частини першої статті 21 Закону України “Про прокуратуру”, протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У тому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи.

Судом встановлено, що 20 серпня 2010 року прокуратурою міста Севастополя було принесено протест № 07-1221 вих.-10 про зобовязання скасувати розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 24 грудня 2009 року № 1087-р “Про надання дозволу обслуговуючому кооперативу “Дачно-будівельний кооператив “Тихий” на розроблення проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність членам кооперативу земельної ділянки в районі дитячого оздоровчого табору “Ласпі” у Балаклавському районі м. Севастополя”.

21 вересня 2010 року головою Севастопольської міської державної адміністрації на підставі протесту прокуратури міста Севастополя від 20 серпня 2010 року № 07-1221 вих.-10 видано розпорядження № 1868-р, яким було скасовано розпорядження голови Севастопольської міської державної адміністрації від 24 грудня 2009 року № 1087-р про надання дозволу обслуговуючому кооперативу “Дачно-будівельний кооператив “Тихий” на розроблення проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність членам кооперативу земельної ділянки в районі дитячого оздоровчого табору “Ласпі” у Балаклавському районі м. Севастополя.

Організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій визначає Закон України “Про місцеві державні адміністрації” (далі - Закон).

Відповідно до стаття 1 Закону виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Частиною першою, другою статті 6 Закону передбачено що, на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обовязковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Згідно з частиною четвертою статті 41 Закону, акти місцевих державних адміністрацій ненормативного характеру, прийняті в межах їх повноважень, набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію. Ці акти доводяться до їх виконавців, а при потребі - оприлюднюються.

Відповідно до частини восьмої статті 118 Конституції України рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.

Крім того, частиною першою, третьою статті 43 Закону передбачено, що акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду. Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Статтею 39 Закону дано вичерпний перелік повноважень голів місцевих державних адміністрацій, до якого не входить скасування власних попередніх розпоряджень.

Тобто, законодавством чітко обумовлено коло субєктів, яким надано повноваження скасовувати розпорядження голови державної адміністрації. Такими субєктами є Президент України, голова місцевої державної адміністрації вищого рівня або суд.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що у даних спірних відносинах, прокурор міста Севастополя приніс протест на акт органу, який його видав і не має права його скасовувати, а не до вищестоящого органу, який має право скасувати цей акт, а, в свою чергу, скасування власного розпорядження головою державної адміністрації свідчить про вихід ним за межі своїх повноважень та суперечить вимогами чинного законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог.

Керуючись статтями 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Севастопольської міської державної адміністрації від 21 вересня 2010 року № 1868-р “Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 24 грудня 2009 року № 1087-р”.

Стягнути з Державного бюджету України на користь обслуговуючого кооперативу “Дачно-будівельний кооператив “Тихий” судовий збір у розмірі 03 гривень 40 копійок.

Постанова може бути оскаржена у строки і порядку встановленими частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя(підпис)О.О. Кириленко Постанову складено у повному обсязі

19 квітня 2011 року

З оригіналом згідно

СуддяО.О. Кириленко