Постанова № 15734180, 10.05.2011, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2011 р. м. Чернівці Справа №2а/2470/857/11

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Ватаманюка Р.В.; секретаря судового засідання Антонюка О.В.;

за участю:

представників позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 13.10.2010 року №9050/9/10-007); ОСОБА_2 (довіреність від 16.11.2010 року №10206/9/10-002); ОСОБА_3 (довіреність від 6.05.2011 року №3908/9/10-007);

представників відповідача: ОСОБА_4 (довіреність від 10.05.2011 року №127); ОСОБА_5 (довіреність від 10.05.2011 року №125); ОСОБА_6 (довіреність від 10.05.2011 року №123 )

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції до приватного підприємства з іноземними інвестиціями «Земі-транс»про стягнення податкових зобовязань.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 10.05.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ВСТАНОВИВ :

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд зобов'язати відповідача сплатити податкові зобов'язання з податку на додану вартість із застосуванням звичайних цін визначні податковим повідомленням-рішенням №0000012300/0 №33/23, №0000022300 №35/23 та №000032300 №34/23 від 3.02.2011 року всього на загальну суму 1 975 186, 25 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.

В ході проведення перевірки встановлено такі порушення.

Згідно до п.4.1., 4,3 ст. 4, пп. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3.04.1997 року №168/97-ВР (далі Закон №168/97-ВР) ПП з іноземними інвестиціями «Земі-транс»завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на 300594 грн. в т.ч. за жовтень 2010 року в сумі 82523 грн., за листопад 218071 грн.

Відповідно до п.4.1.4.3 ст.4 . пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР ПП з іноземними інвестиціями «Земі-транс»завищене відємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за жовтень 2010 року в сумі 218 071 грн., за листопад 2010 року в сумі 232 635 грн. та занижено позитивне значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за жовтень 2010 року в сумі 70 296 грн., за листопад 2010 року в сумі 31 720 грн.

Відповідно до п.4.1.4.3 ст.4 . пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР ПП з іноземними інвестиціями «Земі-транс»завищено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду станом на 31.11.2010 року в сумі 5 887 695 грн. внаслідок порушення п. 5.12.5 Наказу ДПА України N 166 від 30.05.1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання».

За результатами перевірки Новоселицькою МДПІ було прийнято податкові повідомлення-рішення від 3 лютого 2011 року № 0000012300/0 № 33/23 про зменшення на 300 594 грн. бюджетного відшкодування з ПДВ та 75148,50 грн. застосованої штрафної санкції, № 0000022300 № 35/23 про сплату 102 016 грн. податку на додану вартість та 25 504 грн. застосованої штрафної санкції. № 000032300 № 34/23 про застосування штрафної санкції в сумі 1 471 923,75 грн. за зменшення від'ємного значення податку на додану вартість, всього на загальну суму 1 975 186,25 грн. (а.с. 2-5).

Відповідач не погоджуючись з заявленим позовом 27.04.2011 року подав суду заперечення з таких підстав.

Пункт 4.3 Закону №168/97-ВР не може бути застосований до операцій з продажу імпортованих товарів на внутрішньому ринку, оскільки згідно з даною нормою оподаткування здійснюється при розмитненні товарів, які імпортуються на митну територію України. Донарахування здійснене за операціями з реалізації на території України товару - вживаних вантажних автомобілів. Підміна поняття «товари, які імпортуються»на «товари, що були імпортовані»у контексті п. 4.3 ст. 4 Закону №168/97-ВР з наступним невірним застосуванням даної норми очевидна з тексту акту.

Безпідставно застосовано також п.п. 1.20.5 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»вiд 28.12.1994№334/94-ВР (далі - Закон №334/94-ВР), оскільки за цією нормою звичайною вважається ціна, що встановлена згідно з принципами державного регулювання, виключно в разі, коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством. Ціни на товари - імпортні автомобілі, які реалізовуються на митній території України не підлягали державному регулюванню згідно із законодавством шляхом встановлення державних фіксованих цін(тарифів), граничних цін(тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів, що передбачено ст. 8 Закону України «Про ціни і ціноутворення».

Що стосується застосування до операцій з продажу на митній території України ст. 259 Митного кодексу України застосування для визначення рівня звичайних цін інших правил, зокрема положень Митного кодексу України не передбачено чинним законодавством.

Для визначення звичайної ціни товарів (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами послугами) у співставних умовах (п.п. 1.20.2). Оскільки ПП з іноземними інвестиціями «Земі-транс»здійснює реалізацію вживаних автомобілів на території України, то ідентичними (однорідними) товарами для цілей застосування даної норми є подібні (за роком випуску, станом, маркою, комплектацією) автомобілі, а співставними умовами - продаж таких товарів на території України.

Податковим органом при проведенні перевірки не здійснено визначення звичайної ціни реалізованих приватним підприємством з іноземними інвестиціями «Земі-транс»на внутрішньому ринку України автомобілів згідно вимог п.1.20 ст. 1 Закону №334/94-ВР, хоча такий обов'язок покладається саме на податковий орган (п.п. 1.20.8).

Якщо не доведене зворотне звичайною вважається ціна договору (п.п.1.20.1).

Таким чином відповідачем правильно за базу оподаткування при продажу імпортованих товарів на території України взято їх договірну ціну.

Що стосується податкового повідомлення-рішення № 000032300№ 34/23 від 3 лютого 2011 року, яким встановлено завищення від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 5 887 695 грн. та нарахована штрафна санкція в сумі 1 471 923,75 грн., то таке рішення прийняте за результатами господарської діяльності у період з 1 вересня 2010 року до 1 листопада 2010 року до прийняття Податкового кодексу і в цей період взагалі не існувало санкції за неправомірне декларування від'ємного значення податку на додану вартість. Більше того, даний залишок сум від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді (ряд.26 декларації) сформувався за рахунок сум ПДВ, які виникли в звітних періодах, починаючи з листопада 2005 року, тобто взагалі за межами позовної давності.

Дана позиція підтверджується листами ДПА України №4091/7/23-4017/131 від 14.02.2011 року та N5545/6/10-1015/1035 від 18.03.2011 року.

Що стосується податкового повідомлення-рішення № 0000012300/0№ 33/23 від 3 лютого 2011 року, то даним рішенням позивачем на 300 594 грн. нарахована штрафна санкція в розмірі 75 148,5 грн., таким чином позивач мав би просити про стягнення до бюджету тільки 75 148,5 грн. Позовні вимоги ж заявлені про зобов'язання сплатити всю суму в повному обсязі( 300 594 + 75 148,5 грн.) до бюджету, що взагалі суперечить самому рішенню податкового органу. (а.с. 65-68).

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позові.

Представники відповідача позов не визнали посилаючись на обставини викладені в запереченні.

Вислухавши пояснення представників сторін та свідків дослідивши письмові докази та перевіривши матеріали адміністративної справи суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю з таких підстав.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ПП з іноземними інвестиціями «Земі-транс»зареєстроване Герцаївською районною державною адміністрацією Чернівецької області 14.04.2005 р. як юридична особа та взято на облік 15.06.2005 р. Новоселицькою МДПІ як платник податків за № 168.

Згідно до свідоцтва № 32723181 від 31.10.2005 р. виданого Новоселицькою МДПІ ППз іноземними інвестиціями «Земі-транс»зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Відділом податкового контролю юридичних осіб Новоселицької МДПІ проведена позапланова виїзна перевірка з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку па додану вартість на розрахунковий рахунок ПП з іноземними інвестиціями «Земі-транс»(код ЄДРПОУ 32626146) за жовтень - листопад 2010 року, в результаті якої складено акт перевірки від 24.01.2011 року №19/23/32626146. (6-39).

За результатами перевірки Новоселицькою МДПІ було прийнято податкові повідомлення-рішення від 3 лютого 2011 року № 0000012300/0 № 33/23 про зменшення на 300 594 грн. бюджетного відшкодування з ПДВ та 75148,50 грн. застосованої штрафної санкції, №0000022300 № 35/23 про сплату 102 016 грн. податку на додану вартість та 25 504 грн. застосованої штрафної санкції. № 000032300 № 34/23 про застосування штрафної санкції в сумі 1 471 923,75 грн. за зменшення від'ємного значення податку на додану вартість, всього на загальну суму 1 975 186,25 грн. (47-49).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено);добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд вважає, що вказаних критеріїв повинен дотримуватися позивач приймаючи спірне рішення.

Відповідно суд перевіряє спірне рішення виходячи з вказаних положень, оскільки оскарження такого рішення є правом, а не обовязком відповідача.

Відповідно до вимог ст. 4 Закону №168/97-ВР для товарів, які імпортуються на митну територію України, база оподаткування податком на додану вартість визначається, виходячи із договірної (контрактної) ціни, але не меншої за митну вартість, зазначену в ввізній митній декларації. При цьому, база оподаткування при здійсненні операцій з поставки товарів, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) ціни згідно з договорами купівлі-продажу, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування.

Тобто при визначенні бази оподаткування операцій з реалізації на території України імпортованого товару, митна вартість та звичайна ціна не є тотожними. База оподаткування податком на додану вартість ПП з іноземними інвестиціями «Земі-транс»визначена вірно - відповідно до пункту 4.1.статті 4 Закону № 168/97-ВР - із договірної вартості цих засобів, яка не нижча за звичайні ціни.

Відповідно до пункту 1.18 ст. 1 Закону №168/97-ВР звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 ст. 1 Закону №334/94-ВР. У випадку, коли товари продаються за цінами, нижчими за звичайні ціни, незалежно від рівня цін придбання таких товарів, то база оподаткування податку на додану вартість має визначатися на рівні звичайних цін.

Суд також погоджується з твердженням відповідача, що до операцій з продажу на митній території України ст. 259 Митного кодексу України застосування для визначення рівня звичайних цін інших правил, зокрема положень Митного кодексу України не передбачено чинним законодавством.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 000032300№ 34/23 від 3 лютого 2011 року, яким встановлено завищення від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 5 887 695 грн. та нарахована штрафна санкція в сумі 1 471 923,75 грн. Судом встановлено, що таке рішення прийняте за результатами господарської діяльності у період з 1 вересня 2010 року до 1 листопада 2010 року, а відповідальність за таке порушення передбачена Податковим кодексом, який не діяв у вказаний період.

Даний залишок сум від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді (ряд.26 декларації) сформувався за рахунок сум ПДВ, які виникли в звітних періодах, починаючи з листопада 2005 року, тобто взагалі за межами позовної давності.

Тому спірне податкове повідомлення-рішення як протиправне не підлягає виконанню.

Дана позиція підтверджується листами ДПА України №4091/7/23-4017/131 від 14.02.2011 року та N5545/6/10-1015/1035 від 18.03.2011 року.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000012300/0№ 33/23 від 3 лютого 2011 року, то даним рішенням позивачем на 300 594 грн. (сума завищення бюджетного відшкодування) нарахована штрафна санкція в розмірі 75 148,5 грн., суд погоджується з твердженням відповідача позивач мав би просити про стягнення до бюджету тільки 75 148,5 грн. Позовні вимоги ж заявлені про зобов'язання сплатити всю суму в повному обсязі( 300 594 + 75 148,5 грн.) до бюджету, що взагалі суперечить самому рішенню податкового органу.

Крім того, як встановлено вище відповідач вірно визначив базу оподаткування податком на додану вартість із договірної вартості засобів, яка не нижча за звичайні ціни, а тому твердження позивача, що завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на 300594 грн. є безпідставним, а податкове повідомлення--рішення як протиправне не підлягає виконанню.

Згідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Позивач не довів належним чином правомірність прийнятого рішення, в т.ч. як відповідач надав достатні та належні докази зворотного.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. В звязку з відсутністю таких витрат, суд не стягує їх на користь відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову складено в повному обсязі 16 травня 2011 року.

Суддя Р.В. Ватаманюк