Постанова № 15733338, 05.05.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2011 року Справа № 2а/2370/2686/2011

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чалої А.С.,

при секретарі Журавлі В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Смілянського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Смілянської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Смілянський міжрайонний прокурор звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Смілянської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області, в якій просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг з податку на додану вартість в сумі 241045 грн. 02 коп.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що відповідач зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності та перебуває на обліку в органах державної податкової служби як платник податків та платежів до бюджету. Всупереч вимог чинного законодавства, відповідач не проводить своєчасної сплати податкових зобовязань, а саме з податку на додану вартість у сумі 241045 грн. 02 коп., яку прокурор просить стягнути в судовому порядку.

Прокурор в судове засідання не прибув, проте надав заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.

Представник позивача в судове засідання не зявився, проте також надав заяву, в якій просить розгляд справи провести без його участі та зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи, а також інформацію про наявність поважної причини неявки в судове засідання до суду не надходило.

Відповідно до пункту 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд встановив.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця серії НОМЕР_2, зареєстрована виконавчим комітетом Смілянської міської ради Черкаської області 14.06.2002 року, номер запису НОМЕР_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та перебуває на обліку в Смілянській обєднанні державній податковій інспекції з 20.06.2002 року за № 45-4792 як платник податків, про що свідчить довідка позивача про взяття на облік.

Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України визначено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Пунктом 87.11 ст. 87 Податкового Кодексу України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи.

На час виникнення податкового боргу порядок сплати боргу з податку на додану вартість регулювався Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (далі Закон № 2181-ІІІ), Законом України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року № 1251-XII та Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР).

Відповідно до статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»податок на додану вартість віднесено до загальнодержавних податків і зборів.

Закон № 168/97-ВР є спеціальним законом, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку на додану вартість до бюджету.

Платником податку на додану вартість згідно статті 1 цього Закону є особа-суб'єкт підприємницької діяльності, в тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій, інша юридична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, а також фізична особа (громадянин, іноземний громадянин та особа без громадянства), що здійснює діяльність, віднесену до підприємницької згідно з законодавством, або імпортує товари на митну територію України, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до ст. 2 Закон № 168/97-ВР платником податку на додану вартість, зокрема, є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.

Згідно п.п. 1.2 - 1.4 ст. 1 Закону № 2181-III, податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпункт 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ, встановлює порядок погашення зобовязань юридичних осіб або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення зовнішньоекономічної діяльності та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, в свою чергу передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181-ІІІ встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно п. п. 5.4.1 п. 5.1. ст. 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків в строки, встановлені ст. 5 Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість № 36035 від 10.01.2011 року, в якій він самостійно визначив податкове зобовязання в сумі 16158 грн., проте в порушення податкового законодавства, відповідачем не сплачено належні суми податку у встановлені законом терміни.

13 вересня 2010 року Смілянською обєднаною державною податковою інспекцією Черкаської області проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка з податку на додану вартість за квітень 2010 року. Вході перевірки податковим органом встановлено порушення п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, а саме: відповідачем не задекларовано та не сплачено податок на додану вартість за квітень 2010 року в сумі 141448 грн. 67 коп.

В результаті проведеної перевірки був складений акт від 13.09.2010 року № 1864/17-111/НОМЕР_1.

За порушення відповідачем п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, передбачена відповідальність п.п. 17.1.4 ст. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ, яким до ОСОБА_1 нараховано штрафну санкцію в сумі 7072 грн. 43 коп. (141448 грн. 67 коп. х 5 %).

Згідно п.п. 17.1.4 ст. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків за підставами, визначеними у пункті «в»п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі пяти відсотків суми донарахованого податкового зобовязання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податковий періодів, що минули.

На підставі вказаного акту податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0018221701/0 від 17.11.2010 року, яким встановлено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 148521 грн. 10 коп., з них 141448 грн. 67 коп. основного платежу та за штрафними санкціями в сумі 7072 грн. 43 коп.

Зазначене рішення було направлене поштою, яке відповідач особисто отримав 30.12.2010 року, про що свідчить підпис.

Відповідачем частково сплачено податкове зобовязання в сумі 17421 грн. 08 коп.

13 вересня 2010 року та 22 жовтня 2010 року проведено невиїзні документальні перевірки подання податкової звітності з податку на додану вартість. В ході перевірки було встановлено порушення п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ, а саме факт неподання наступної звітності:

- декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року термін подання 20.05.2010 року;

- декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року термін подання 21.06.2010 року;

- декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року термін подання 20.07.2010 року;

- декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року термін подання 20.08.2010 року;

- декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року термін подання 20.09.2010 року;

- декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року термін подання 20.10.2010 року.

В результаті проведених перевірок Смілянською обєднаною державною податковою інспекцією Черкаської області складено акти від 13.09.2010 року № 1865/17-111/НОМЕР_1 та від 22.10.2010 року № 2419/17-111/НОМЕР_1.

Підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Згідно з п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ платник податків, який не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі вищевказаних актів податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення № 0015281701/0 від 22.10.2010 року та № 0015291701/0 від 22.10.2010 року, якими встановлено суму податкового зобовязання за штрафними санкціями в розмірі 340 грн. та 680 грн. Вказані податкові повідомлення рішення направлені відповідачу та особисто ним отримані.

Податкові повідомлення-рішення не були оскарженні відповідачем в апеляційному чи судовому порядку, а отже відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом вважається узгодженим у день отримання податкового повідомлення.

Відповідно до абзацу 3 п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом 10 днів від дня отримання податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з облікової картки відповідачем на підставі декларації з ПДВ за квітень 2010 року, поданої 10.01.2011 року, заявлено до відшкодування в рахунок ПДВ у сумі 92767 грн.

08 лютого 2011 року проведена камеральна перевірка декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року. За результатами камеральної перевірки встановлено порушення п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, в звязку з чим податковим повідомленням-рішенням від 21.02.2011 року № 0000101701/0 відповідачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 92767 грн.

Зазначене рішення відповідачем отримано та не оскаржено в передбаченому законом порядку.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового Кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення. Отже, на підставі вказаної статті відповідачу направлялась податкова вимога форми «Ф»від 12 січня 2011 року за № 1.

Відповідно до п. п. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 Податкового Кодексу України, право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, суми грошового зобовязання, самостійно визначеної контролюючим органом з дня виникнення податкового боргу.

13 січня 2011 року позивачем в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано податкову заставу активів фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, № витягу 29985172.

Отже судом встановлено, що відповідач в порушення податкового законодавства не сплачує належні суми податків у встановлені законом терміни і тому станом на 24 березня 2011 року має податковий борг зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 241045 грн. 02 коп., про що свідчать досліджені документи та зворотній бік облікової картки.

Керуючись ст.ст. 17, 86, 159, 162, 163, 254 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (20700, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход бюджету через Смілянську обєднану державну податкову інспекцію Черкаської області (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Леніна, 76, ідентифікаційний код 21367325) податковий борг з податку на додану вартість в сумі 241045 (двісті сорок одну тисячу сорок пять) грн. 02 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку передбаченому ст. ст. 185 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Чала