Постанова № 15728065, 11.05.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/2875/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Костенко Г.В.

при секретарі Протас О.М.

за участю: представника відповідача - Крицького Р.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю " Фірма "Енергостар"до Державна податкова інспекція у м. Полтавіпро скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

06 квітня 2011 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Енергостар"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ДПІ у м. Полтаві проведена перевірка ТОВ "Фірма "Енергостар" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року. За результатами перевірки складено акт № 1854/23-2/23560552 від 14 березня 2011 року. На підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення рішення № 0000032311 від 28.03.2011 року яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 733583,17грн. Не погоджуючись з висновками про завищення податкового кредиту, позивач посилається на те, що податковий кредит сформований позивачем відповідно до вимог вищезазначеного Закону, на підставі належно оформлених податкових накладних, які були вилучені про що свідчить протокол виїмки від 22 червня 2010 року. Як зазначає позивач спірне рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства та просить суд його скасувати. Представник позивача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про отримання повістки, до суду надав заяву, в якій просив відкласти розгляд справи, в звязку з тим, що 20 травня 2011 року він не має змоги бути присутнім на судовому засіданні, оскільки представник ТОВ "Фірма "Енергостар" знаходиться відпустці.

Інститутом представництва не обмежено коло осіб, які можуть бути представниками на основі договору.

Крім того, відповідно до ч.7 ст. 56 Кодексу адміністративного судочинства України, законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Оскільки позивачем у справі є юридична особа, таким чином представляти її інтереси в суді може як законний представник, так і інша особа на підставі договору.

Крім того, відповідно до ч.1,2,3 ст. 56 Кодексу адміністративного судочинства України, сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника. Представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 48 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність. Представники беруть участь в адміністративному процесі на основі договору або закону.

Відповідно до ч.1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача, на підставі наявних в ній доказів, оскільки представник ТОВ "Фірма "Енергостар", належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин не прибув у судове засідання.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позовної заяви не визнав, надавши письмові заперечення на адміністративний позов, вважає, що спірне рішення прийнято правомірно в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та Законами України.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Енергостар" (ідентифікаційний номер 23560552) зареєстроване як юридична особа та знаходиться на обліку ДПІ у м. Полтаві з 24.10.1995 року за №1390.

На підставі направлення від 14.02.2011 року № 141 та плану - графіку документальних перевірок на лютий 2011 року та згідно пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.77, п.82.1 ст.82 , наказу № 226 від 24.01.2010 року, № 642 від 10.02.2011 року державними податковими ревізорами-інспекторами ДПІ у м. Полтаві проведено виїзну планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Енергостар" (ідентифікаційний номер 23560552) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року.

В ході перевірки встановлено порушення:

- пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість”, а саме заниження податку на додану вартість в сумі 586 866 грн.

За результатами перевірки складено акт № 1854/23-2/23560552 від 14 березня 2011 року.

На підставі вищезазначеного акту податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 28 березня 2011 року № 0000023311 яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 733583 грн.17 коп. (основний платіж - 586866,67 грн., штрафні (фінансові) санкції -146716,5 грн.).

Не погоджуючись з правомірністю дій відповідача позивач звернувся до суду з вимогою про скасування податкового повідомлення рішень ДПІ у м. Полтаві від 28 березня 2011 року № 0000023311 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість.

Досліджуючи питання правомірності визначення ДПІ у м. Полтаві податкового зобов'язання суд встановив наступне.

Відповідно до Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування , посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.20 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; під час проведення виїзних перевірок отримувати у платників податків (представників платників податків) копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності)), що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу.

Статтею 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги направлення на перевірку та керуючись ст. 20 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку про правомірність проведення перевірки позивача.

Досліджуючи правомірність прийняття податкового повідомлення - рішення ДПІ у м. Полтаві від 28 березня 2011 року № 0000032311 яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 733583 грн.17 коп. (основний платіж - 586866,67 грн., штрафні (фінансові) санкції -146716,5 грн.) суд приходить до наступних висновків.

Актом перевірки встановлено порушення пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість”, а саме заниження податку на додану вартість всього в сумі 586 866 грн.

Як вбачається з акта перевірки вищезазначене порушення виникло під час взаємовідносин позивача з ТОВ “С.Дж.Р.Груп”.

Податковим органом встановлено, що згідно Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України індивідуальний податковий номер платника ПДВ 349817526551 належить ТОВ “С.Дж.Р.Груп” (код ЄДРПОУ 34981754, ДПІ у Печерському районі м.Києва, стан платника запит на встановлення місцезнаходження, директор та головний бухгалтер ОСОБА_5, основний вид діяльності будівництво інших споруд).

В ході проведення перевірки первинні документи по взаємовідносинах з ТОВ "С.Дж.Р.Груп" позивачем не надавались. Головним бухгалтером ТОВ фірма “Енергостар” в ході проведення перевірки надано протокол виїмки (без номеру) від 22.06.2010 року первинних документів в кількості 86 штук, складеного старшим оперуповноваженим УБОП УМВС України в м. Севастополі старшим лейтенантом міліції ОСОБА_3 по взаємовідносинах з ТОВ “С.Дж.Р.Груп”.

Під час проведення перевірки ДПІ у м.Полтаві направлено запит до УМВС України в м.Севастополі щодо надання документів відносно виїмки фінансово господарських документів у позивача.

Відповідно до отриманої відповіді від управління по боротьби організованою злочинністю в м.Севастополі від 05.05.2011 № 5/3407 зазначено, що виїмка документів в ТОВ фірма "Енергостар" 22.06.2010 року не проводилась, старший лейтенант міліції ОСОБА_3 в УБОЗ в м.Севастополі УМВС України в м.Севастополі ніколи не значився.

Посилання представника позивача на протокол виїмки первинних документів судом не береться до уваги виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 178 КПК України виїмка проводиться за вмотивованою постановою слідчого.

Згідно ст. 183 КПК України перед обшуком або виїмкою слідчий пред'являє постанову особам, що займають приміщення, або представникові підприємства, установи чи організації, де проводяться обшук або виїмка, і пропонує їм видати зазначені в постанові предмети або документи, а також вказати місце, де переховується злочинець. У разі відмови виконати його вимоги слідчий проводить обшук або виїмку в примусовому порядку. Якщо особи, які займають приміщення, відсутні, постанова про проведення обшуку або виїмки пред'являється представникові житлово-експлуатаційної організації або місцевої Ради народних депутатів і обшук або виїмка проводиться в їх присутності.

Проводячи обшук, слідчий має право розкривати замкнені приміщення і сховища, якщо володілець відмовляється їх відкрити. При цьому слідчий повинен уникати не викликаних необхідністю пошкоджень дверей, замків та інших предметів.

Слідчий має право заборонити особам, що перебувають у приміщенні під час обшуку або виїмки, а також особам, які під час обшуку або виїмки увійшли в це приміщення, виходити з приміщення і зноситись один з одним або з іншими особами до закінчення обшуку чи виїмки.

В необхідних випадках слідчий вправі залучати до участі в проведенні обшуку працівників органів внутрішніх справ та відповідних спеціалістів.

Як вбачається з матеріалів справи, протокол про проведення виїмки датований 22 червня 2010 року, а підписаний директором ТОВ фірми "Енергостар" ОСОБА_4 10 червня 2010 року. Представником позивача не надано жодних пояснень відносно такої різниці в датах винесення протоколу та дати підписання.

Щодо, відсутності копій податкових накладних, суд звертає увагу, на норми ч. 4 ст. 186 КПК України у разі неможливості виготовлення копій вилучених документів або встановлення їх власника під час вилучення слідчий вносить до протоколу слідчої дії запис про клопотання щодо надання копій документів і в десятиденний строк з дня вилучення документів надає відповідним особам їх копії або виносить вмотивовану постанову про відмову у видачі копій документів, яка може бути оскаржена прокурору або до суду.

Згідно, ст. 188 КПК України про проведення обшуку або виїмки слідчий складає протокол у двох примірниках з додержанням правил статті 85 цього Кодексу. В протоколі зазначаються: підстави для обшуку або виїмки; приміщення чи інше місце, в якому було проведено обшук або виїмку; особа, у якої проведено обшук або виїмку; дії слідчого і результати обшуку або виїмки. Щодо кожного предмета, який підлягає вилученню, повинно бути зазначено, в якому саме місці і при яких обставинах він був виявлений.

В протокол обшуку або виїмки заносяться всі заяви і зауваження присутніх під час обшуку або виїмки осіб, зроблені з приводу тих чи інших дій слідчого. Обидва примірники протоколу, а також опис вилучених предметів підписують слідчий, особа, у якої проводився обшук або виїмка, та запрошені особи, що були присутні.

Крім того, представником відповідача надана інформація щодо проведеної невиїзної документальної перевірки ТОВ “С.Дж.Р.Груп” (код 34981754) ДПІ у Печерському районі м.Києва з питань правильності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з серпня 2008 року по травень 2010 року за результатами перевірки складено акт № 823/23-10/34981754 від 14.10.2010 року.

Працівниками відділу взаємодії з правоохоронними органами управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Печерському районі м.Києва вручити запит ТОВ “С.Дж.Р.Груп” № 12289/10/23-1011 від 13.10.2010 року щодо правильності нарахування та повноти внесення до бюджету сум податків та зборів за період з серпня 2008 року по травень 2010 року, не має можливості в звязку з тим що ТОВ “С.Дж.Р.Груп” має стан 10 запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання).

При проведенні аналізу податкової звітності ТОВ “С.Дж.Р.Груп” згідно деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та додатку № 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість станом на момент проведення перевірки за період з серпня 2008 року по травень 2010 року встановлено розбіжності між сумою задекларовано податкового зобовязання ТОВ “С.Дж.Р.Груп” та сумою податкового кредиту, задекларованого підприємствами покупцями за період з 01.08.2008 року по 31.05.2010 року , причиною розбіжностей є ненадання ТОВ “С.Дж.Р.Груп” підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобовязань: журнали-ордери та картки рахунків 311, 361, 64, 643, 70 “Доходи від реалізації”, податкові накладні, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, видаткові накладні, тощо.

В ході аналізу податкової звітності (відсутність додатку К1 до декларації з податку на прибуток) відсутня будь-яка інформація, про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Крім цього в деклараціях з податку на прибуток в рядку 7 “амортизаційні відрахування” відсутні будь-які нарахування.

Фактично згідно податкової звітності у ТОВ “С.Дж.Р.Груп” відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

ТОВ “С.Дж.Р.Груп” станом на 14.10.2010 року не звітує, останній звіт був наданий до ДПІ у Печерському районі м. Києва за березень 2010 року, за юридичною та фактичною адресою м. Київ, вул. П.Лумумби буд, 13 не знаходиться.

Згідно п.3.1. Закону України від 03.04.97 року № 168-ВР “Про податок на додану вартість” обєктом оподаткування, крім того, є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Згідно п.4.1. Закону України “Про податок на додану вартість” база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обовязкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість), що включається до ціни товарів (послуг).

У звязку з вищевикладеним, у ТОВ “С.Дж.Р.Груп” відсутній обєкт оподаткування податком на додану вартість операцій з підприємствами-постачальниками в розумінні ст. 3 вищенаведеного Закону.

Також в ході перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ “С.Дж.Р.Груп” до підприємств-покупців, у звязку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

В силу п. 1.3 ст. 1 Закон України "Про податок на додану вартість" - платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. А відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 цього Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону. При цьому згідно п. 9.3 ст. 9 зазначеного Закону визначено, що особи, які підпадають під визначення п. 2.3 ст. 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом приймання робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпунктом 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право складання податкових накладних надано виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

У відповідності до п. 6.2. Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України 30.05.1997 р. № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за № 233/2037, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. Згідно з абз. 1 п. 5 цього Порядку зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996 від 16.07.1999 р. первинний документ - документ, який містить відомості про господарську діяльність та підтверджує її здійснення, а згідно із ст.9 цього ж Закону забороняється приймати до виконання первинні документи по господарським операціям, що суперечать законодавчим та нормативним актам. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, а також повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з підпунктом 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону). Податкова накладна відповідно до підпункту 7.2.3. пункту 7.2. ст.7 Закону складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Правовий аналіз наведених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що субєкт господарювання може розраховувати на податковий кредит, якщо в нього є в наявності податкові накладні та вони виписані особами, які у встановленому порядку зареєстровані як платники податку.

Отже, при формуванні податкового кредиту включаються лише суми підтверджені первинними документами, податковими накладними, проте позивачем не надано жодних документів на підтвердження правомірності включення суми ПДВ до складу податкового кредиту.

Підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

В судовому засіданні судом встановлено, що при проведенні перевірки, на підставі якої було винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення, перевіряючим не були надані первинні документи підприємства, в той же час, з матеріалів справи вбачається, що згідно протоколу виїмки від 22 червня 2010 року у позивача були вилучено оригінали первинних документів підприємства позивача.

Суд не погоджується з твердженнями позивача щодо неможливості надати первинні документи, через те, що вони були вилучені, оскільки, в матеріалах справи наявний лист управління по боротьби організованою злочинністю в м. Севастополі від 05.05.2011 № 5/3407 відповідно до якого виїмка документів в ТОВ фірма "Енергостар" 22.06.2010 року не проводилась, старший лейтенант міліції ОСОБА_3 в УБОЗ в м. Севастополі УМВС України в м. Севастополі ніколи не значився.

Крім того, згідно з вимогами діючого законодавства, підприємству не забороняється робити ксерокопії документів, які вилучаються у підприємства на підставі протоколу виїмки.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Енергостар" завищено податковий кредит за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року на суму 586866,67 грн., оскільки до складу податкового кредиту включено суми ПДВ, що не підтверджені податковими накладними.

Частиною 1, ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій винесене у відповідності та з дотриманням вимог чинного законодавства.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Енергостар" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 16 травня 2011 року.

СуддяГ.В. Костенко