Постанова № 15727713, 11.05.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/840/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Супруна Є.Б.,

при секретарі Дубовик О.І,

за участю:

представника позивача - Голікова І.А.,

представника відповідача - Тур Н.І.,

прокурора - Савченка В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтергал"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

09 січня 2007 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі -ТОВ) "Торговий дім "Інтергал"звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ),в якому після доповнення позовних вимог просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.06.2006 р. №0001362301/0/1651, від 18.08.2006 р. №0001362301/1/2026, від 02.11.2006 р. №0001362301/2/2565, від 18.01.2007 р. №0001362301/3/83 про визначення ТОВ "Торговий дім "Інтергал" податкового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 2 267 074,00 грн., а також податкові повідомлення-рішення від 18.08.2006 р. №0001862301/1/2027, від 02.11.2006 р. №0001862301/2/2654 та від 18.01.2007 р. №0001862301/3/84 про донарахування ТОВ "Торговий дім "Інтергал" податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 92 973,00 грн.

Мотивуючи свої вимоги позивач стверджує, що відповідач неправомірно нарахував вказані суми ПДВ та застосував штрафні санкції, а висновок щодо виключення сум ПДВ з податкового кредиту за всіма господарськими операціями з ТОВ "Спец-Збут" є хибним, оскільки всі поставки товару та розрахунки за ними здійснені в період з 01.11.2005 р. по 31.01.2006 р., коли ТОВ "Спец-Збут" було зареєстроване платником ПДВ у встановленому порядку. Постанову Здолбунівського районного суду від 27.04.2006 р. про визнання недійсними установчих документів ТОВ "Спец-Збут" скасовано ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 31.08.2006 р. А прийняття судом рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності не є підставою для того, щоб вважати недійсними угоди, укладені таким підприємством з іншими підприємствами чи організаціями до моменту виключення з державного реєстру.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 23.12.2008 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2009 р., позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.12.2010 р. касаційну скаргу Кременчуцької ОДПІ задоволено частково. Скасовано постанову Господарського суду Полтавської області від 23.12.2008 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2009 р., а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

31.01.2011 р. справу прийнято до провадження Полтавським окружним адміністративним судом.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що в результаті фінансово - господарських взаємовідносин ТОВ "Торговий дім "Інтергал" з ТОВ "Спец-Збут" позивачем занижено ПДВ, оскільки ТОВ "Спец-Збут" визнано фіктивним, свідоцтво про державну реєстрацію та статут вказаного суб'єкта підприємницької діяльності визнано недійсним з моменту реєстрації. Також зазначав що позивачем не надано доказів транспортування, приймання та зберігання товару, отриманого у ТОВ "Спец-Збут". Отже, на думку відповідача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно, а позовні вимоги ТОВ "Торговий дім "Інтергал" - необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні представник відповідача та прокурор підтримали заперечення проти позову та просили суд у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи суд встановив, що ТОВ "Торговий дім "Інтергал" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 27.07.2005 р. (ідентифікаційний код 33672442). На даний час позивач перебуває на податковому обліку у відповідача.

За висновками виїзної планової перевірки ТОВ "Торговий дім "Інтергал" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 04.08.2005 р. по 31.03.2006 р., що оформлені актом №326/23-120/33672442 від 06.06.2006 р., Кременчуцькою ОДПІ встановлені порушення позивачем, зокрема пп.7.2.4 п.7.2, пп.7.3.1 п.7.3. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 р., в результаті чого занижено ПДВ за 2005 рік на суму 1 353 518, 00 грн., в т.ч. за листопад 2005 року - на 862 834,00 грн., за грудень 2005 року - на 490 684,00 грн.; за 1 квартал 2006 року - на 157 865,00 грн., в т.ч. за січень - на 157 865,00 грн.

Результатом даних висновків стало визначення Кременчуцькою ОДПІ позивачу податкових зобовязань з ПДВ на загальну суму 2 267 074,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 1 511 383,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 755 691,00 грн., про що винесено податкове повідомлення-рішення від 19.06.2006 р. №0001362301/0/1651.

За результатами розгляду первинної скарги позивача на зазначене податкове повідомлення-рішення Кременчуцька ОДПІ виносить рішення про результати розгляду первинної скарги від 15.08.2006 р. №20511/10/25-009, в якому встановлює наявність арифметичної помилки при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 19.06.2006 р. №0001362301/0/1651, оскільки в самому акті перевірки від 06.06.2006 р. у сумі податкового кредиту за листопад 2005 року замість суми 924 816, 00 грн., зазначено 862 834,00 грн., чим занижено суму донарахованого ПДВ на 61 982,00 грн. та відповідно суму штрафної (фінансової) санкції на 30 991,00 грн.

Зазначені висновки відповідача стали підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень від 18.08.2006 р. №0001362301/1/2026 на ту ж суму податкового зобов'язання, що визначене раніше та №0001862301/1/2027, за яким позивачу донараховано ПДВ на загальну суму 92 973,00 грн., в т.ч. основний платіж 61 982, 00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 30 991,00 грн.

Оскарження позивачем в адміністративному порядку до ДПА у Полтавській області та ДПА України вищезазначених податкових повідомлень-рішень стало підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень від 02.11.2006 р. №0001362301/2/2565 та №0001862301/2/2564, від 18.01.2007 р. №0001362301/3/83 та №0001862301/3/84 без зміни цифрового ряду донарахувань ПДВ та санкцій по цьому податку.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Скасовуючи рішення судів у даній справі, суд касаційної інстанції зазначив, що оцінка податкових накладних, виписаних від імені ТОВ "Спец-Збут", судом повинна була ґрунтуватися на всіх обставинах справи, в тому числі й тих, на які посилалась ОДПІ, доводячи невідповідність зазначених у них відомостей щодо особи, яка уповноважена на здійснення поставки та виписування податкової накладної, для чого слід взяти до уваги інформацію щодо кримінального переслідування, порушеного постановою від 02.02.2006 р., та процесуальні документи, які містяться у кримінальній справі та якими зафіксовані обставини, зокрема, щодо виписування податкових накладних від імені ТОВ "Спец-Збут".

Судовим розглядом встановлено, що фактичною підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень взято висновок перевіряючих про порушення позивачем пп.7.2.4. п.7.2, пп.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", обґрунтований тим, що постачальником дизельного пального для позивача було ТОВ "Спец-Збут", м. Здолбунів Рівненської області, установчі документи якого, в т.ч. свідоцтво про державну реєстрацію від 01.09.2005 р. №87, статут підприємства та свідоцтво платника ПДВ №24589378 від 16.09.2005 р. за постановою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 27.04.2006 р. були визнані недійсними з дати видачі, а підприємство фіктивним, а також зазначено, що відносно його посадових осіб порушена кримінальна справа. А тому податкові накладні, виписані останнім на суму ПДВ: в листопаді 2005 року на 924 816,00 грн., в грудні 2005 року на 490 684,00 грн. та січні 2006 року на 157 865,00 грн. не можуть приймати участь у формуванні кредитної частини бази оподаткування ПДВ в зазначених звітних періодах.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку відповідача і винесеного на його підставі спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Платників податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (далі Закон №168/97-ВР), який був чинним на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно приписів п.1.7 ст. 1 Закону №168/97-ВР податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Підпунктом 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону №168/97-ВР зазначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи згідно податкових накладних №1-К/24 від 24.11.05, №1-К/23 від 23.11.05, №1-К/22 від 22.11.05, №1-К/21 від 21.11.05, №1-К/18 від 18.11.05, №1-К/17 від 17.11.05, №1-К/16 від 16.11.05, №1-К/15 від 15.11.05, №1-К/14 від 14.11.05, №1-К/11 від 11.11.05, №1-К/10 від 10.11.05, №1-К/09 від 09.11.05, №1-К/08 від 08.11.05, №1-К/02 від 02.11.05, №1-К/28 від 28.11.05, №1-К/29 від 29.11.05, №1-К/30 від 30.11.05, №2-К/26 від 26.12.05, №2-К/23 від 23.12.05, №2-К/22 від 22.12.05, №2-К/21 від 21.12.05, №2-К/20 від 20.12.05, №2-К/19 від 19.12.05, №2-К/08 від 08.12.05, №2-К/07 від 07.12.05, №2-К/02 від 02.12.05, №2-К/01 від 01.12.05, №К-1601/1 від 16.01.06, №К-1301/1 від 13.01.06, №К-1101/1 від 11.01.06, №К-1001/1 від 10.01.06, №2-К/13 від 13.12.05 позивач, ТОВ "Торговий дім "Інтергал" отримав від ТОВ "Спец-Збут" паливно-мастильні матеріали.

Суми ПДВ за вказаними податковими накладними включені позивачем до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.1.8 ст. 1 Закону №168/97-ВР бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з пп.7.7.1, пп.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, однією з обовязкових підстав для виникнення у платника податку права на податковий кредит є сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум ПДВ.

В акті перевірки Кременчуцька ОДПІ зазначає, що контрагент позивача протягом перевіряємого періоду сплату ПДВ до бюджету не проводив. Крім того, за фактом фіктивного підприємництва ТОВ "Спец-Збут" у відповідності до ч.2 ст. 205 Кримінального кодексу України порушено кримінальну справу.

За таких обставин суд доходить до висновку, що право на відшкодування суми ПДВ виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ.

Також суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі статтею 9 цього ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала учать у здійсненні господарської операції.

Частиною 2 статті 3 зазначеного Закону встановлено, що фінансова, податкова та інші види звітності ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Первинні документи, якими відображено господарські операції є основою і для податкового обліку.

Згідно з пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затвердженими міністерствами України.

У свою чергу, відносини в галузі діяльності з надання послуг з перевезення вантажів регулюються Цивільним кодексом України (глава 64), Господарським кодексом України (глава 32), Митним кодексом України, Законами України "Про транспорт", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про транзит вантажів", "Про автомобільний транспорт", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. №363, тощо.

Так, у відповідності до ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Аналогічні вимоги містяться і в статті 50 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно до підпунктів 11.1, 11.3-11.9 пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. №363 (далі Правила перевезень), основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Згідно з пунктом 1 Правил перевезень товарно-транспортна документація комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу. Товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Проте всупереч вищевикладеному позивачем не надано жодних документів, що підтверджують факт перевезення вантажу за договірними відносинами з ТОВ "Спец-Збут".

Таким чином відсутність належно оформлених первинних документів щодо перевезення товару свідчить про безтоварність господарських операцій, і як наслідок - неправомірність включення сум ПДВ за договорами із вказаним контрагентом до податкового кредиту ТОВ "Торговий дім "Інтергал".

Відсутність доказів реального вчинення господарської операції у свою чергу виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такою операцією, незважаючи на наявність податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати постачальнику вартості товару з ПДВ.

Постановою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 27.04.2006 р. визнано ТОВ "Спец-Збут" фіктивним, визнано недійсним свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ "Спец-Збут" від 01.09.2005 р. №87 з моменту реєстрації, визнано недійсним статут ТОВ "Спец-Збут", зареєстрований розпорядженням голови Здолбунівської райдержадміністрації від 01.09.2005 р. за №085948 з моменту реєстрації, визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію №24589378 платника ПДВ ТОВ "Спец-Збут", виданого 16.09.2005 р. на ім'я ОСОБА_3 з дати його видачі, зобов'язано державного реєстратора виключити з державного реєстру ТОВ "Спец-Збут".

Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 31.08.2006 р. вказана постанова Здолбунівського районного суду скасована, провадження по справі закрито.

На виконання вимог суду касаційної інстанції ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.02.2011 р. витребувано від прокурора Рівненської області інформацію щодо кримінального переслідування за фактом здійснення фіктивного підприємництва ТОВ "Спец-Збут".

У відповідь листом від 04.05.2011 р. №04/2/1/11-286вих-11 заступник прокурора Рівненської області повідомив, що кримінальна справа, порушена 02.02.2006 р. за фактом фіктивного підприємництва ТОВ "Спец-Збут" за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 Кримінального кодексу України, перебувала у провадженні СУ УМВС України в Рівненській області та за результатами її розслідування 03.08.2007 р. прийняте рішення про зупинення досудового слідства у зв'язку із невстановленням особи, яка вчинила злочин. На даний час провадження досудового слідства у справі не відновлювалось.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідач під час проведення перевірки позивача діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, правомірно нарахувавши субєкту господарювання податкове зобовязання з ПДВ. Спірні податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, які були встановлені під час перевірки, неупереджено та своєчасно.

Таким чином вимоги позивача суд визнає необґрунтованими, у звязку з чим позов задоволенню не підлягає.

З огляду на приписи ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтергал"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 13 травня 2011 року.

СуддяЄ.Б. Супрун