Постанова № 15726657, 30.04.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/159/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2011 року                                                                                                     

Одеський окружний адміністративний суду складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретар судового засідання Дубовик Г.В.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1, (довіреність від 04.03.2011 року),

представника відповідача –ОСОБА_2 (довіреність від 16.08.2010 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одеса про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.10.2010 року №0009911520/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в сумі 28870,35 грн. та застосуванні штрафних санкцій в сумі 14435,18 грн., суд -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД»(далі ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД»), 10 січня 2011 року звернулося в Одеський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одеса (далі СДПІ по роботі з ВПП) про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.10.2010 року №0009911520/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в сумі 28870,35 грн. та застосуванні штрафних санкцій в сумі 14435,18 грн.

В обґрунтування позовних вимог, в позові зазначено, що за результатами перевірки ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД», СДПІ по роботі з ВПП складено акт № 599/15-2/19349403/233 від 08.10.2010 року про результати виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових зобов’язань за серпень 2009 року, які виникли за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.07.2009 року по 31.07.2009 року. На підставі акту перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення –рішення №0009911520/0 від 21.10.2010 року, згідно якого зменшена сума бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в сумі 28870,35 грн. та застосуванні штрафні санкції з цього податку в сумі 14435,18 грн., у зв’язку з порушенням підприємством вимог п.п. 7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п 7.5.1 п.7.5 ст.7, п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями. Позивач вважає податкове повідомлення –рішення необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, так як ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» не допускало порушень Закону України «Про податок на додану вартість».

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обґрунтування, викладені в позовній заяві, та просила задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні 10.03.2011 року представник відповідача надав до суду заперечення на адміністративний позов. Де відповідач зазначив, що СДПІ по роботі з ВПП проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових зобов’язань за серпень 2009 року, які виникли за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.07.2009 року по 31.07.2009 року, про що складено акт перевірки № 599/15-2/19349403/233 від 08.10.2010 року. В результаті перевірки встановлені порушення вимог п.п. 7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п 7.5.1 п.7.5 ст.7, п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 28870,35 грн. у поданій податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2009 року. На підставі акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Представник відповідача, в судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на обставини, зазначені в запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Приписами п.1 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (зі змінами та доповненнями) визначено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами.

В період з 28 вересня 2010 року по 05 жовтня 2010 року на підставі направлення від 28.09.2010 року № 392/15-2 та відповідно до наказу СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі від 28.09.2010 року № 584 співробітниками СДПІ по роботі з ВПП проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

За результатами перевірки складено акт № 599/15-2/19349403/233 від 08.10.2010 року (а.с. 8-17). В акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлені порушення вимог п.п. 7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п 7.5.1 п.7.5 ст.7, п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: підприємством до складу податкового кредиту в перевіреному періоді було включено суми ПДВ по податкових накладних попередніх періодів, на загальну суму 28870,35 грн.

На підставі вказаного акту, СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі, було прийнято податкове повідомлення –рішення №0009911520/0 від 21.10.2010 року, згідно якого зменшена сума бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в сумі 28870,35 грн. та застосуванні штрафні санкції з цього податку в сумі 14435,18 грн. (а.с.18), у зв’язку з порушенням підприємством вимог п.п. 7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п 7.5.1 п.7.5 ст.7, п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Правомірність вказаного податкового повідомлення –рішення є предметом даного спору.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття оспорюваних рішень слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п.п. 7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п 7.5.1 п.7.5 ст.7, п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що полягало у неправомірному, на думку відповідача, завищені бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 28870,35 грн. у поданій податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2009 року.

Під час розгляду справи судом встановлено, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі в судовому засіданні не доведено, що ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД»при відображенні податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за серпень 2009 року допустило порушення вимог п.п. 7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п 7.5.1 п.7.5 ст.7, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Доводи представника відповідача щодо неподання позивачем скарги до податкового органу про ненадання своєчасно контрагентом податкових накладних у вказаний період, не заслуговують на увагу так як, відповідно до абз.2 пп. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

За змістом наведеної норми, подання скарги було б доцільним, якщо б ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД»включив вказану суму ПДВ до податкового кредиту у період виписки податкової накладної, чого в даному випадку не було, в зв'язку з чим у відповідача відсутні підстави вважати порушенням позивачем зазначеної норми закону. До того ж, подання скарги є правом, а не обов'язком платника податку.

В акті перевірки та в податкових повідомленнях-рішеннях зазначено що позивачем порушено вимоги п.п. 7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п 7.5.1 п.7.5 ст.7, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, що визначена згідно з цим Законом.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 7 Закону.

Згідно п.п. 7.2.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД»є платником податку на додану вартість. Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п.п. 7.5.1 Закону).

Відповідно до п. п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації

Згідно п. п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі по тексту - Закон) платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну.

Відповідно до п. п. 7.2.3 п.7.2. ст. 7 Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п.7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Виходячи з аналізу вказаних норм, право на податковий кредит виникає в момент здійснення однієї з двох подій, які визначені п.7.5 ст. 7 Закону, підставою для нарахування податкового кредиту є належним чином оформлена податкова накладна.

Згідно п.п. 7.2.3 Закону, платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків. Згідно пп. 15.1.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації». Необхідно звернути увагу на те, що Законом України "Про податок на додану вартість" не заборонено відносити до складу податкового кредиту податкові накладні попередніх звітних періодів в межах передбачених Законом строків давності.

Факт надходження податкових накладних підтверджується реєстром отриманих та виданих податкових накладних №6 (а.с. 19).

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення, отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією. Однак, зазначеною нормою Закону надано право подання такої скарги, а не зобов'язання покупця подавати скаргу, і відповідно не є тією підставою, яка може свідчити про відмову ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» від формування податкового кредиту.

Окремо варто зауважити, що відповідно до положень п.п. 5.1. ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

З огляду на викладені вище норми, можна дійти висновку, що позивач мав право включити до складу податкового кредиту з ПДВ в декларації за серпень 2009 р. суму податку, сплаченого в попередньому періоді.

Згідно п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

На переконання суду, з огляду на наведені норми, позивачем правомірно було включено до податкового кредиту за серпень 2009 р. з урахуванням податкового кредиту, що виник за рахунок сплати податку на додану вартість в попередніх періодах, але не включеного до складу податкового кредиту в деклараціях у періоди, коли такий податок був фактично сплачений у зв’язку із отриманням податкових накладних із запізненням.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, щоподаткове повідомлення-рішення від 21.10.2010 року №0009911520/0, винесене з порушенням вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, тому зазначене податкові повідомлення-рішення є протиправним.

З урахуванням обставин справи та вище викладеного, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0009911520/0 від 21.10.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в сумі 28870,35 грн. та застосуванні штрафних санкцій в сумі 14435,18 грн., прийняте відповідачем в порушення діючого законодавства, а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД», засновані на діючому законодавстві, є обґрунтованими та підлягають задоволенню з урахуванням приписів ч. 2 ст. 11 КАС України, а саме суд вважає що зазначені податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 9, 69-72, 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД» - задовольнити.

          Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одеса від 21.10.2010 року №0009911520/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в сумі 28870,35 грн. та застосуванні штрафних санкцій в сумі 14435,18 грн.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 30.04.2011 року.

Суддя Вовченко O.A.

30 квітня 2011 року