Постанова № 15723439, 10.05.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2011 року (15 год. 12 хв.) Справа № 2а-0870/2325/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Киселя Р.В.

при секретарі судового засідання Лавринці І.П.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 27.04.2011,

відповідача: ОСОБА_2, довіреність №11208/10/10-010 від 25.08.2009

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-інвест»

до: Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя

про: визнання дій протиправними.

14.04.2011 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-інвест» (далі позивач) до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя (далі відповідач), в якому позивач просить: визнати протиправними дії відповідача, які полягають у проведенні позапланової невиїзної перевірки позивача, в результаті якої було складено акт від 18.03.2011 №54/23/32692239 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог податкового законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість за період грудень 2010 року; визнати протиправними дії відповідача, які полягають у встановленні, що підприємство здійснювало операції з фінансово-господарськими потоками відповідно до правочинів, які укладені в порушення ч.1 ст. 203 ЦК України, їх зміст суперечить зокрема інтересам держави і суспільства, зазначені правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України), недодержання в момент вчинення правочину сторонами цієї вимоги є підставою недійсності правочину, товар по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України; визнати протиправними дії відповідача щодо визнання правочинів, укладених позивачем з контрагентами такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб; визнати протиправними дії відповідача щодо встановлення відсутності поставок товарів та укладання угод з метою настання реальних наслідків і відсутності як бази, так і обєкту оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток.

Ухвалою судді від 15.04.2011 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 28.04.2011.

У судовому засіданні 28.04.2011 оголошувалась перерва для надання представником відповідача витребуваних судом документів.

У судовому засіданні 10.05.2011 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та письмових поясненнях від 05.05.2011 №645, зокрема зазначивши, що 18.03.2011 відповідачем була проведена позапланова невиїзні документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за грудень 2010 року (далі Перевірка). За наслідками цієї Перевірки 18.03.2011 відповідачем був складений акт про результати позапланової невиїзної документальної Перевірки №54/23/32692239. Позивач вважає дії відповідача щодо складання акуту Перевірки, а також дії відповідача щодо встановлення у цьому акті порушень вимог законодавства, яких, як зазначено в акті, припустився позивач, протиправними, оскільки Перевірка проведена відповідачем без вивчення первинних документів позивача, без своєчасного сповіщення позивача про її проведення, висновки акту перевірки є необґрунтованими. Відтак, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 10.05.2011 проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав наведених у запереченнях на адміністративний позов від 28.04.2011, зокрема зазначивши, що висновки про порушення позивачем вимог законодавства у грудні 2010 року, яких відповідно до акту перевірки дійшов відповідач, ґрунтуються на даних автоматизованої системи співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, відповідно до яких у грудні 2010 року позивач мав загальний обсяг правовідносин із ТОВ «МІК» в розмірі 70,42%. Згідно акту перевірки ТОВ «МІК» від 21.03.2011 №72/23-5/30105738, проведеної ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя з питань достовірності вчинення правочинів та дотримання вимог податкового законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість за грудень 2010 року, встановлено, що ТОВ «МІК» сформовано податковий кредит за рахунок контрагентів-постачальників, які є вірогідними «податковими ямами». Відтак, в діяльності позивача вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди податковими контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Отже, ця угода, на думку відповідача, в силу вимог цивільного законодавства має ознаки нікчемності. На цих підставах просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У судовому засіданні 10.05.2011 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, зясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

17.03.2011 на підставі доповідної начальника відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб №108 від 17.03.2011 та на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі ПК України) відповідачем було видано наказ №404, яким доручено посадовій особі відповідача провести невиїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період грудень 2010 року на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 79.2 ст. 79 ПК України строком на 5 робочих днів з 18.03.2011.

Листом від 18.03.2011 №2864/10/23-2 відповідач повідомив позивача про те, що 18.03.2011 згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 79.2 ст. 79 ПК України у приміщенні відповідача починається позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період грудень 2010 року.

Зазначений лист від 18.03.2011 та наказ від 17.03.2011 №404, згідно даних наявних у матеріалах справи копій конверту та поштового повідомлення, було надіслано позивачу 19.03.2011, а отримано позивачем 21.03.2011.

Листом від 18.03.2011 №2832/10/23-2 відповідач, на підставі пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, запитав у позивача пояснення та документальне підтвердження щодо факту виникнення податкового кредиту та податкового зобовязання на період грудень 2010 року, а саме надати копії таких документів: ліцензії (дозволи) на проведення відповідної діяльності (у випадку здійснення такої); угоди, договори укладені з контрагентами,накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, акти виконаних робіт; реєстри отриманих та виданих податкових накладних за вказаний період; довіреності; банківські та касові документи; стан розрахунків з контрагентами, відображення у бухгалтерському та податковому обліку фінансово-господарських операцій по рахункам 36, 377, 63, 681, 685, 301, 311, 64.

Зазначений лист, згідно даних наявних у матеріалах справи копій конверту та поштового повідомлення, було надіслано позивачу 19.03.2011, а отримано позивачем 21.03.2011.

На підставі службового посвідчення серія УЗП №055034, виданого 18.01.2010 ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, та на підставі наказу від 18.03.2011 №404 посадовою особою відповідача 18.03.2011 було проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період - грудень 2010 року. За наслідками Перевірки 18.03.2011 було складено акт про результати позапланової невиїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період грудень 2010 року №54/23/32692239 (далі Акт перевірки).

В судовому засіданні представник відповідача підтвердив відповідність оригіналу, наявної в матеріалах справи копії Акту перевірки.

Згідно із зазначеним Актом перевірки відповідач дійшов висновку (стор. 11 Акту перевірки) про те, що у позивача «відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності згідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу, зазначена угода має ознаки нікчемності». При цьому який саме правочин має ознаки нікчемності відповідач не визначає.

В обґрунтування такого висновку на третій сторінці Акту перевірки відповідач зазначає, що «згідно автоматизованої системи співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за період грудень 2010р. податкові зобовязання ТОВ «Авангард-Інвест» - плюс» складають 489368,92 грн., податковий кредит ТОВ «Авангард-Інвест» складає 452088,89грн., у т.ч. сформовано податковий кредит «податковою ямою» ТОВ «ПРОМСТРОЙ МК» на суму 11533,33грн. (2,6%)».

На сторінці 11 Акту перевірки відповідачем зазначено, що «18.03.2011 р. посадові особи підприємства для ознайомлення та підписання акту перевірки від 18.03.2011 року №54/23/32692239 не зявилися, складений акт №143 від 21.03.2011р.»

Листом від 21.03.2011 №2929/23-2 відповідач, відповідно до ст. 86 ПК України, надіслав позивачу другий примірник акту від 18.03.2011 року №54/23/32692239.

Зазначений лист, згідно даних наявних у матеріалах справи копій конверту та поштового повідомлення, було надіслано позивачу 22.03.2011, а отримано позивачем 24.03.2011.

Листом від 21.03.2011 №427 позивач повідомив відповідача про отримання листів від 18.03.2011 №2864/10/23-2 та від 18.03.2011 №2832/10/23-2, й зазначив, що витребувані документи будуть надані відповідачу. Цей лист відповідач отримав 22.03.2011.

Листом від 23.03.2011 №435 позивач надав відповідачу витребувані документи та інформацію. Цей лист відповідач отримав 23.03.2011.

28.03.2011 позивач подав відповідачу заперечення на Акт перевірки (вихідний №472), у яких просив скасувати Акт перевірки.

Листом від 01.04.2011 №/10/23-2 відповідач надав відповідь на заперечення позивача, у якому крім обставин, які послугували складанню Акту перевірки зазначив, ще й правовідносини позивача із ТОВ «МІК», які не були висвітлені в Акті перевірки.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Надаючи правову оцінку оскаржуванім діям відповідача суд виходить з приписів ч. 3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналізуючи дії відповідача під час проведення Перевірки суд доходить висновку, що дії відповідача щодо складання Акту перевірки вчинені:

-необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

До такого висновку суд дійшов через те, що відповідачем під час складанні Акту перевірки не були враховані наявні у позивача дані та матеріали, які містять інформацію про правовідносини позивача із його контрагентами в грудні 2010 року.

Наявне в Акті перевірки обґрунтування висновків відповідача не ґрунтується на тих правовідносинах, які були у позивача із його контрагентами в грудні 2010 року, а є відстороненим. З цього обґрунтування неможливо встановити, які саме правочини відповідач вважає такими, що мають ознаки нікчемності.

-недобросовісно.

До такого висновку суд дійшов через те, що й цьому випадку відповідач явно зловживав наданими йому владними повноваженнями, оскільки провів Перевірку та склав Акт перевірки без завчасного належного повідомлення позивача про проведення такої перевірки (Акт перевірки від 18.03.2011, тоді як повідомлення про проведення перевірки було надіслане лише 19.03.2011 вихідний день).

-без урахування права позивача на участь у проведенні такої перевірки.

У звязку з несвоєчасним повідомленням позивача про проведення Перевірки та складанням Акту перевірки ще до того, як було надіслане повідомлення про проведення Перевірки, його (позивача) було позбавлено права на подання документів необхідних для проведення перевірки, а, відтак, і на участь у такій перевірці.

При цьому суд зазначає, що поняття присутність під час проведення документальних невиїзних перевірок, наведене у п. 79.3 ст. 79 ПК України, і участь у проведенні перевірки не є тотожними поняттями.

-несвоєчасно.

До такого висновку суд дійшов через те, що позивача було поінформовано про проведення Перевірки вже після того, як таку перевірку було проведено, при цьому відповідно до наказу №404 від 17.03.2011, на підставі якого фактично проводилась перевірка (хоча в Акті перевірки та запереченнях відповідача дата наказу зазначена як 18.03.2011), відповідач мав право провести таку перевірку протягом 5 робочих днів з 18.03.2011, тобто до 24.03.2011 включно (з урахуванням того, що 19.03.2011 та 20.03.2011 були вихідними днями субота та неділя відповідно).

Виходячи з вищенаведеного аналізу дій відповідача щодо складання Акту перевірки суд доходить висновку про протиправність таких дій відповідача.

Надаючи правову оцінку вимогам позивача щодо визнання протиправними дії відповідача, які полягають у проведенні позапланової невиїзної перевірки позивача, в результаті якої було складено акт від 18.03.2011 №54/23/32692239 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог податкового законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість за період грудень 2010 року суд зазначає, що право відповідача на проведення такої перевірки передбачене ст. 78 ПК України із особливостями, зазначеними в ст.79 ПК України.

Разом з тим, п. 79.2 ст. 79 ПК України встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Враховуючи часовий проміжок протягом якого, відповідно до наказу №404 від 17.03.2011, повинна була бути проведена перевірка (з 18.03.2011 до 24.03.2011 обґрунтування дивись вище), суд доходить висновку про необґрунтованість вимоги позивача про визнання протиправними дії відповідача, які полягають у проведенні позапланової невиїзної перевірки позивача.

Надаючи правову оцінку вимогам позивача про визнання протиправними дії відповідача, які полягають у встановленні, що підприємство здійснювало операції з фінансово-господарськими потоками відповідно до правочинів, які укладені в порушення ч.1 ст. 203 ЦК України, їх зміст суперечить зокрема інтересам держави і суспільства, зазначені правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України), недодержання в момент вчинення правочину сторонами цієї вимоги є підставою недійсності правочину, товар по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України; про визнання протиправними дії відповідача щодо визнання правочинів, укладених позивачем з контрагентами такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб; визнати протиправними дії відповідача щодо встановлення відсутності поставок товарів та укладання угод з метою настання реальних наслідків і відсутності як бази, так і обєкту оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток, суд зазначає таке.

По-перше, з Акту перевірки неможливо встановити, які саме правочини в розумінні відповідача є нікчемними.

По-друге, законодавством України відповідач не позбавлений права, за наявності обєктивних підстав, встановлювати наявність ознак нікчемності певних правочинів.

По-третє, вимоги позивача є неконкретизованими, а, відтак, такими з яких не можна встановити щодо яких правочинів вони заявлені (з якими контрагентами та в який часовий проміжок вчинені такі правочини).

З наведених обставин суд не знаходить підстав для задоволення вищезазначених вимог позивача.

Разом з тим, з урахуванням тієї обставини, що судом встановлена протиправність дій відповідача щодо складання Акту перевірки, на виконання принципу визначеного в ч. 2 ст. 11 КАС України, для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, а відтак визнати протиправними дії відповідача, які полягають у складанні Акту перевірки.

Згідно із ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Разом з тим, ч. 2 ст. 94 КАС України встановлено, що на користь субєкта владних повноважень суд присуджує з іншої сторони всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки суду не надано документального підтвердження здійснення відповідачем будь-яких судових витрат, то підстав для стягнення на його користь таких витрат у суду немає.

Відтак, суд доходить висновку про необхідність присудження на користь позивача з Державного бюджету України - 0,85 грн.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 98, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-інвест» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя, які полягають у складанні акту про результати позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період грудень 2010 року від 18.03.2011 №54/23/32692239.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Судовий збір у розмірі 0,85 грн. (вісімдесят пять копійок) присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-інвест» (ідентифікаційний код 32692239) з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) Р.В. Кисіль

Постанова в повному обсязі складена 16.05.2011.