Рішення № 15713450, 17.05.2011, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2 –2108/2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2011 року Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

Головуючого судді                               –                    Бібіка М.М.,

при секретарі                                         –                    Лобовій Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними зобов’язаннями,

ВСТАНОВИВ:

13 квітня 2010 року ПАТ «ОТП Банк»звернулося до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 18 травня 2007 року між ним та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № МL-302/158/2007, згідно з яким позивач надав відповідачеві кредит в сумі 171 884, 98 доларів США. Відповідач зобов’язалася своєчасно повертати кредит та відсотки за ним у відповідності із графіком. В якості забезпечення належного виконання ОСОБА_1 своїх зобов’язань, із ОСОБА_3 був укладений договір поруки. Також, 18 лютого 2009 року між ним та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір № 1 у відповідності до якого відповідач зобов’язана погасити прострочену заборгованість, що виникла у зв’язку з неналежним виконанням умов кредитного договору, до 18 лютого 2009 року в сумі 750 доларів США, та до 15 березня 2009 року прострочену заборгованість у повному обсязі. Дотепер відповідачі свої обов’язки виконують неналежно, що явилося причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідачів у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором № МL-302/158/2007 від 18 травня 2007 року в сумі 1406 302 гривні 96 копійок, з урахуванням відсотків та пені, а також судових витрат по справі (а.с. а.с. 4 –6).

23 грудня 2010 року у судовому засіданні, у зв’язку зі зміною прізвища, ухвалою суду було замінено прізвище відповідача ОСОБА_3 на ОСОБА_2 (а.с. а.с. 57, 60 –62).

Ухвалою суду від 01 квітня 2011 року було задоволено клопотання представника позивача ПАТ «ОТП Банк»та залучено до участі у справі ТзОВ «ОТП Факторинг Україна»в якості позивача, у зв’язку із заміною кредитора у зобов’язанні (а.с. а.с. 72, 73 –85, 86 –88, 89 –90, 92 –93).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідачів у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та представників відповідачів, а також вивчивши матеріали справи, доходить наступного висновку.

Судом було встановлено, що 18 травня 2007 року між позивачем та ОСОБА_1, був укладений кредитний договір № МL-302/158/2007, згідно з яким позивач надав відповідачеві кредит в сумі 171 884, 98 доларів США з виплатою процентної ставки 4,99 % річних, строком користування до 18 травня 2032 року (а.с. а.с. 7 –10).

Того ж дня відповідач фактично отримала кредитні кошти (а.с. 11).

Одночасно з укладенням кредитного договору № МL-302/158/2007 від 18 травня 2007 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № SR-302/158/2007 від 18 травня 2007 року, за яким останній поручився перед позивачем за належне виконання ОСОБА_1 кредитних зобов’язань (а.с. 13).

Також, 18 лютого 2009 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір № 1, у відповідності до якого ОСОБА_1 зобов’язана погасити прострочену заборгованість, що виникла у зв’язку з неналежним виконанням, з її сторони, умов кредитного договору, до 18 лютого 2009 року в сумі 750 доларів США, а до 15 березня 2009 року прострочену заборгованість у повному обсязі (а.с. 12).

Дотепер відповідачі не виконують свої зобов’язання з повернення кредиту та відсотків за ним, і у них перед позивачем утворилася солідарна заборгованість, яка станом на 17 лютого 2010 року складає суму 175735,15 доларів США, що у гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 1406 302 гривні 96 копійок, з урахуванням відсотків та штрафних санкцій, відповідно до доданих позивачем розрахунків, а саме:

-          заборгованість за кредитом –160425, 98 доларів США, що за курсом НБУ складає 1283 792 гривні 86 копійок;

-          сума несплачених відсотків за користування кредитом –12328,30 доларів США, що за курсом НБУ складає 98655 гривень 99 копійок;

-          пеня за прострочення виконання зобов’язань за кредитом –2 980,87 доларів США, що за курсом НБУ складає 23854 гривні 87 копійок.

12 листопада 2010 року ПАТ «ОТП Банк»передало, за договором купівлі –продажу кредитного портфелю, право грошової вимоги ТзОВ «ОТП Факторинг Україна»на кредитний портфель, у тому числі й право грошової вимоги за кредитним договором № МL-302/158/2007 від 18 травня 2007 року (а.с. а.с. 73 –85, 86 –88, 89 –90).

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України 2003 року, а також кредитним договором № МL-302/158/2007 від 18 травня 2007 року.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори й інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

За кредитним договором позивач передав ОСОБА_1 певні грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, отже, вказаний правочин, у розумінні ст. ст. 1054, 1055 ЦК України, було укладено.

В силу ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Ураховуючи той факт, що відповідач дотепер не виконує свої обов’язки з повернення кредиту та відсотків за ним, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням його зобов’язань у розумінні наведеної норми.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконує свої обов’язки за кредитним договором, що полягає у фактичному припиненні сплати за ним, суд вважає правильним звернення до суду з позовом про стягнення кредитних коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

У відповідності з ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом було встановлено, що основне зобов’язання (кредитний договір) було забезпечене порукою за договором поруки № SR-302/158/2007 від 18 травня 2007 року, укладеним з ОСОБА_2, отже, зважаючи на те, що дотепер боржник за кредитним договором не виконав свої зобов’язання, позивач вправі одночасно (солідарно) звернути свої вимоги й до поручителів.

В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися потрібним чином згідно з умовами договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог –за звичаями ділового обороту або інших вимог, які звичайно пред’являються.

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною 1 статті 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

В силу ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Отже, ТзОВ «ОТП Факторинг Україна»має право грошової вимоги щодо зобов’язань ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кредитним договором № МL-302/158/2007 від 18 травня 2007 року.

Згідно статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що позов необхідно задовольнити, а саме стягнути у солідарному порядку з відповідачів на користь позивача заборгованість за укладеним кредитним договором № МL-302/158/2007 від 18 травня 2007 року в сумі 1406302 гривні 96 копійок, з урахуванням відсотків та пені.

При цьому суд, не може прийняти до уваги заперечення представниками відповідачів позовних вимог, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підписавши кредитний договір, додатковий договір та договір поруки, виявили свою згоду із усіма умовами викладеними у них та не оскаржували їх у судовому порядку, рівно як і не оскаржували договір купівлі –продажу кредитного портфелю ТзОВ «ОТП Факторинг Україна».

Крім того, у порядку ст. 88 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача також у солідарному порядку слід стягнути судовий збір в сумі 1700 гривень 00 копійок та витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень 00 копійок.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 526, 553, 554, 610, 611, 1054, 1055, 1077, 1078, 1080 Цивільного кодексу України 2003 року, ст. ст. 4 –8, 10, 11, 18, 37, 57 –60, 79 –81, 88, 208, 209, 212 –215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними зобов’язаннями –задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) у солідарному порядку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (ЄДРПОУ 36789421) заборгованість за кредитним договором № МL – 302/158/2007 від 18 травня 2007 року в сумі 1406302 гривні 96 копійок, судовий збір в сумі 1 700 гривень 00 копійок, витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень 00 копійок, разом –1408122 гривні 96 копійок.

Рішення може бути оскаржено на протязі десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя                                                                                                                         М.М. Бібік