Рішення № 15713449, 19.04.2011, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2 –2556/2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2011 року Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

Головуючого судді                               –                    Бібіка М.М.,

при секретарі                                         –                    Лобовій Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними зобов’язаннями,

ВСТАНОВИВ:

06 липня 2010 року ПАТ «ОТП Банк»звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 06 березня 2008 року між ним та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № CL-305/076/2008, згідно з яким позивач надав відповідачеві кредит в сумі 36983, 56 доларів США строком до 06 березня 2014 року. Відповідач зобов’язалася своєчасно повертати кредит та відсотки за ним у відповідності із графіком. В якості забезпечення належного виконання ОСОБА_1 своїх зобов’язань, із ОСОБА_2 був укладений договір поруки. Також, 08 лютого 2010 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір № 2 у відповідності до якого у випадку не виконання відповідачем своїх зобов’язань понад 30 календарних днів, дата остаточного повернення кредиту переноситься на останній календарний день строку дії прострочки, при цьому позивач вважається таким, що реалізував своє право щодо вручення відповідачу вимоги про виконання боргових зобов’язань у повному розмірі, а відповідач вважається таким, що допустив істотне порушення умов кредитного договору та додаткового договору № 2 й отримав вимогу позивача, в зв’язку з чим відповідач зобов’язаний погасити боргові зобов’язання в повному розмірі протягом одного банківського дня починаючи з наступного дня після спливу строку дії прострочки. Дотепер відповідачі свої обов’язки виконують неналежно, що явилося причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідачів у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором № CL-305/076/2008 від 06 березня 2008 року, з урахуванням відсотків та пені, в сумі 272 503 гривні 97 копійок, а також судових витрат по справі (а.с. а.с. 4 –5).

Ухвалою суду від 01 лютого 2011 року було задоволено клопотання представника ПАТ «ОТП Банк»та залучено до участі у справі ТзОВ «ОТП Факторинг Україна»в якості позивача, у зв’язку із заміною кредитора у зобов’язанні (а.с. а.с. 65, 66 –84, 85, 86 –97, 99 –100).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду заперечення, де зазначив, що вважає позовні вимоги необґрунтованими та недоведеними.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача ОСОБА_1, а також відповідача ОСОБА_2 й вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.

Судом було встановлено, що 06 березня 2008 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № CL-305/076/2008, згідно з яким позивач надав відповідачеві кредит в сумі 36983, 56 доларів США з виплатою процентної ставки 11,99 % річних, строком користування до 06 березня 2014 року (а.с. а.с. 6 –9).

Того ж дня ОСОБА_1 отримала кредитні кошти, які за її згодою були перераховані ДП «Ніко –Дніпропетровськ»ТзОВ «Ніко –Україна»в рахунок оплати автомобіля «Mitsubishi Outlander»згідно договору купівлі –продажу № 0712 –21007 від 21 грудня 2007 року (а.с. а.с. 18, 116).

Одночасно з укладенням кредитного договору № CL-305/076/2008 від 06 березня 2008 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № SR-305/076/2008 від 06 березня 2008 року, за яким останній поручився перед позивачем за належне виконання ОСОБА_1 кредитних зобов’язань (а.с. 17, зворотна сторінка 17).

08 лютого 2010 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір № 2, у відповідності до якого у випадку не виконання відповідачем своїх зобов’язань понад 30 календарних днів, дата остаточного повернення кредиту переноситься на останній календарний день строку дії прострочки, при цьому позивач вважається таким, що реалізував своє право щодо вручення відповідачу вимоги про виконання боргових зобов’язань у повному розмірі, а відповідач вважається таким, що допустив істотне порушення умов кредитного договору та додаткового договору № 2 та отримав вимогу позивача, в зв’язку з чим відповідач зобов’язаний погасити боргові зобов’язання в повному розмірі протягом одного банківського дня починаючи з наступного дня після спливу строку дії прострочки (а.с. а.с. 13 –14).

Дотепер відповідачі не виконують свої зобов’язання з повернення кредиту та відсотків за ним, і у них перед позивачем утворилася солідарна заборгованість, яка станом на 06 липня 2010 року становить суму –34437, 94 доларів США, що у гривневому еквіваленті за курсом НБУ, з урахуванням відсотків та штрафних санкцій, складає 272 503 гривні 97 копійок, відповідно до наданого позивачем розрахунку, а саме:

-          залишок заборгованості за кредитом –32819,41 доларів США, що за курсом НБУ складає 259696 гривень 71 копійка;

-          заборгованість по відсоткам за користування кредитом –1093,07 доларів США, що за курсом НБУ складає 8649 гривень 35 копійок;

-          пеня за прострочення виконання зобов’язань за кредитним договором –526,46 доларів США, що за курсом НБУ складає 4 157 гривень 91 копійка.

12 листопада 2010 року ПАТ «ОТП Банк»передало, за договором купівлі –продажу кредитного портфелю, право грошової вимоги ТзОВ «ОТП Факторинг Україна»на кредитний портфель, у тому числі й право грошової вимоги за кредитним договором № CL-305/076/2008 від 06 березня 2008 року (а.с. а.с. 66 –84, 85, 86 –97).

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України 2003 року, а також кредитним договором № CL-305/076/2008 від 06 березня 2008 року, та додатковим договором № 2 від 08 лютого 2010 року.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори й інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

За кредитним договором позивач передав ОСОБА_1 певні грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, отже, вказаний правочин, у розумінні ст. 1054 ЦК України, було укладено.

В силу ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Ураховуючи той факт, що відповідач дотепер не виконує свої обов’язки з повернення кредиту та відсотків за ним, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням його зобов’язань у розумінні наведеної норми.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконує свої обов’язки за кредитним договором, що полягає у фактичному припиненні сплати за ним, суд вважає правильним звернення до суду з позовом про стягнення кредитних коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

У відповідності з ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом було встановлено, що основне зобов’язання (кредитний договір) було забезпечене порукою за договором поруки № SR-305/076/2008 від 06 березня 2008 року, укладеним з ОСОБА_2, отже зважаючи на те, що дотепер боржник за кредитним договором не виконав свої зобов’язання, позивач вправі одночасно (солідарно) звернути свої вимоги й до поручителів.

В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися потрібним чином згідно з умовами договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог –за звичаями ділового обороту або інших вимог, які звичайно пред’являються.

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною 1 статті 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

В силу ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Отже, ТзОВ «ОТП Факторинг Україна»має право грошової вимоги щодо зобов’язань ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кредитним договором № CL-305/076/2008 від 06 березня 2008 року.

Згідно статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що позов необхідно задовольнити, а саме стягнути у солідарному порядку з відповідачів на користь позивача заборгованість за укладеним кредитним договором № CL-305/076/2008 від 06 березня 2008 року в сумі 272 503 гривні 97 копійок, з урахуванням відсотків та пені.

При цьому суд, не може прийняти до уваги заперечення відповідачами позовних вимог, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підписавши кредитний договір, додатковий договір та договір поруки, виявили свою згоду із усіма умовами викладеними у них та не оскаржували їх у судовому порядку, рівно як і не оскаржували договір купівлі –продажу кредитного портфелю ТзОВ «ОТП Факторинг Україна».

Також, суд не може прийняти до уваги посилання відповідачів та представників на те, що ОСОБА_1 не надавала своєї згоди на перерахунок грошових коштів автосалону, оскільки ОСОБА_1 отримала автомобіль «Mitsubishi Outlander»та користується ним. Жодних належних доказів на підтвердження своєї позиції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, відповідачі та представники до суду не надали.

Крім того, у порядку ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача також у солідарному порядку слід стягнути судовий збір в сумі 1 700 гривень 00 копійок та витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень 00 копійок.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 526, 553, 554, 610, 611, 1054, 1055, 1077, 1078, 1080 Цивільного кодексу України 2003 року, ст. ст. 4 –8, 10, 11, 18, 37, 57 –60, 79, 81, 88, 208, 209, 212 –215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором –задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_2) у солідарному порядку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»(ЄДРПОУ 36789421) заборгованість за кредитним договором № CL –305/076/2008 від 06 березня 2008 року в сумі 272503 гривні 97 копійок, судовий збір в сумі 1 700 гривень 00 копійок, витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень 00 копійок, разом –274 323 гривні 97 копійок.

Рішення може бути оскаржено на протязі десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська.

Суддя                                                                                                                         М.М. Бібік