Рішення № 15711832, 18.05.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" травня 2011 р.Справа № 14/22/5022-589/2011 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О. В.

розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Захід", юридична адреса: с. Риків, вул. Зарічна, 32, Турківський район, Львівська область, 82500; фактична адреса: вул. Шептицьких, 26, м. Львів, 79016

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Орвіс", вул. С. Будного, 3а, м. Тернопіль, 46000

про стягнення заборгованості в сумі 155362.71грн.

За участю представника позивача: ОСОБА_1, довіреність від 01.03.2011р.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніка Захід" звернулося в господарський суд Тернопільської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орвіс" про стягнення заборгованості в сумі 155362.71 грн.

Позовні вимоги, що підтримані в судовому засіданні повноважним представником, позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати вартості поставленого товару згідно видаткових накладних на підставі договору від 01.09.2009р., у зв'язку із чим в останнього виникла заборгованість в сумі 155362.71 грн., що і є предметом судового розгляду.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, участь повноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, в порядку ст.ст. 64, 77 ГПК України та п.19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. №01-8/482 (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи).

За таких обставин, зважаючи на неподання відповідачем витребуваних судом документів, розгляд справи здійснюється за правилами ст.75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

В судових засіданнях повноважним представникам процесуальні права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, розяснено.

За відсутності відповідного клопотання, в порядку ст. 81-1 ГПК України, технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

01 вересня 2009р. між Тернопільською філією ТОВ "Ніка Захід" (Продавець) та ТОВ "Орвіс" (Покупець), укладено договір (далі Договір), відповідно до п. 1.1 якого, Продавець бере на себе зобовязання постачати товар Покупцю, а Покупець приймати замовлений товар та оплачувати в терміни та на умовах даного Договору.

Пунктом 2.1 Договору сторони визначили, що ціна товару встановлюється на підставі прайс-листів Продавця на дату оформлення замовлення та визначається у видаткових накладних Продавця, включаючи ПДВ. Кількість, асортимент та номенклатура товару визначається згідно попереднього замовлення, що здійснюється Покупцем по телефону чи факсу та підтверджується шляхом підписання накладної (п. 2.2 Договору).

Згідно п. 4.1 Договору, оплата товару здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару.

Протоколом розбіжностей до п. 4.1 Договору сторони погодили, що оплата товару здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця протягом 40 календарних днів з моменту отримання товару, на продукцію побутової хімії та засобів гігієни та 30 календарних днів з моменту отримання товару, на решту товару.

Договір вступає в законну силу з моменту його підписання повноважними представниками сторін.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 509, 526 ЦК України, в силу зобовязання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме Договору, видаткових накладних, що долучені до матеріалів справи за період з 31.07.2010р. по 19.02.2011р., позивач здійснив поставку товару ТОВ "Орвіс", яка останнім оплачена частково і станом на 28.02.2011р. згідно долученого до позовної заяви та направленого на адресу відповідача, для погодження, акту звірки розрахунків, неоплаченою залишається заборгованість в сумі 155362.71 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

При таких обставинах, відповідач в установлений договором строк грошові зобовязання по оплаті вартості отриманого товару в повному обсязі не виконав, і станом на день розгляду спору за ним рахується заборгованість в сумі 155362.71 грн., а тому позов підлягає до задоволення, як обґрунтовано заявлений у відповідності до ст. 655 ЦК України, яка передбачає обовязок покупця оплатити вартість одержаної продукції.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст.ст. 44-49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" відшкодовуються за рахунок відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Орвіс" (вул. С. Будного, 3а, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 31490840) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Захід" (с. Риків, вул. Зарічна, 32, Турківський район, Львівська область, ідентифікаційний код 32893148) 155362 (сто пятдесят пять тисяч триста шістдесят два) грн. 71 коп. заборгованості за поставлений товар, 1553 (одна тисяча пятсот пятдесят три) грн. 63 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення 23.05. 2011 року через місцевий господарський суд.

СуддяО.В. Руденко