Рішення № 15711679, 17.05.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2011 р. Справа № 5016/1084/2011(3/74)

Позивач: Обласне комунальне підприємство “Миколаївоблтеплоенерго”

54034, м. Миколаїв, вул. Миколаївська , 5а

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Намив -1”

54058, м. Миколаїв, вул. Червоних Майовщиків, буд 17-б, кв. 55

про: стягнення заборгованості в розмірі 28565,25рн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

Від відповідача: ОСОБА_2, за довіреністю;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 27468,11 грн., 232,19 грн. збитків від інфляції, 140,26 грн. 3% річних, 724,69 грн. пені.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору №178.01 від 01.10.2007 року, наряду на виключення системи опалення, відомостями споживання теплової енергії, рахунків на оплату в період з 09.10.10р. пл. 31.03.2011р., норм ст.ст. 526, 625, 610, 611, Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі розраховується за послуги по договору, за вказаний період ним спожито теплової енергії на 33254,81 грн., а сплачено всього 5786,70 грн.

Відповідач в письмових запереченнях повідомляє, що останнім часом фінансове становище населення погіршилося, в звязку з чим оплата споживачами за житлово-комунальні послуги різко зменшилася, що призвело до виникнення заборгованості з постачальниками, в тому числі з ОКП «Миколаївоблтеплоенерго». Позов визнає частково, оскільки з моменту подання позову ним було сплачено додатково за спожиту теплову енергію в сумі 6615,44 грн., що підтверджується платіжним дорученням №174 від 06.05.11р. таким чином, сума основного боргу зменшилась.

17.05.2011р. в судовому засіданні позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, оскільки після звернення позивача до суду, відповідачем було сплачено частину основного боргу у розмірі 6 615,44 грн. та залишилися несплаченими 20 852,67 грн. основного боргу, 232,19 грн. - збитки від інфляції, 140,26-3 % річних, 724,69 грн. пені.

Таким чином, позивач просить суд: припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу на суму 6 615,44 грн. стягнути з відповідача залишок заборгованості у сумі - 20 852,67 грн. основного боргу, 232,19 грн. - збитки від інфляції, 140,26-3 % річних, 724,69 грн. пені.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, судом прийнято до розгляду заяву про зменшення позовних вимог.

17.05.2011 року суд, за результатами розгляду справи, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд -

В С Т А Н О В И В:

01 жовтня 2007 року між сторонами був укладений договір №178.01 «на постачання теплової енергії бюджетним організаціям та госпрозрахунковим підприємствам»згідно з умовами якого позивач, як постачальник, зобовязався відпускати, а відповідач, як споживач, використовувати теплову енергію для обєкту ЖЄД-2 ТОВ «Намив-1»Червоних Майовщиків, 9 та здійснювати розрахунки за теплову енергію згідно тарифу та відповідно до рахунків-фактури до 5 числа місяця наступного за звітним.

Строк дії договору сторонами встановлений до 01 жовтня 2012 року.

В разі несвоєчасної оплати послуг у строки, визначені у п. 1.9 договору, споживач зобовязаний сплатити на користь постачальника суму заборгованості з урахуванням за весь час прострочення виконання грошових зобовязань пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Спірні правовідносини які склались між сторонами регулюються положеннями Цивільного кодексу України про поставку. Так, відповідно до п. 1 ст. 172 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору позивач відпустив (поставив) відповідачу, а останній прийняв теплову енергію з 09.10.2010 року по 31.03.2011 рік на загальну суму 33254,81 грн., що підтверджується нарядами на підключення та відключення опалення, відомостями споживання теплової енергії.

На оплату спожитої теплової енергії позивачем на адресу відповідача були надіслані щомісячні рахунки, що підтверджується поштовими реєстрами.

Але, як свідчать матеріали справи відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі розраховувався за послуги за договором.

Так, станом на день подачі позову відповідачем було сплачено лише 5786,70 грн., що підтверджує представник відповідача в судовому засіданні.

З наданих до суду відповідачем доказів вбачається проведення ще часткової оплати в розмірі 6615,44 грн., яка була здійснена останнім 06.05.11р., тобто після надходження позову до суду (13.04.11р.).

Відповідно до п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За змістом ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За правилами ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не довів суду, шляхом надання відповідних доказів, свого належного виконання договірних зобовязань.

Та, враховуючи додаткове погашення заборгованості відповідачем, до стягнення з останнього підлягає 20852,67 грн. основного боргу.

Умовами п.5.1 договору сторони визначили в разі несвоєчасної оплати послуг у строки, визначені у п. 1.9 договору, споживач зобовязаний сплатити на користь постачальника суму заборгованості з урахуванням за весь час прострочення виконання грошових зобовязань пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Згідно з правилами ст. 610, п.1 ст. 624, ст. 625 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, дослідивши матеріали даної справи у відповідності з вимогами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про порушення відповідачем в спірних правовідносинах прав та законних інтересів позивача, в звязку з чим з винної сторони підлягає стягнення штрафних санкцій, тому позовні вимоги в цієї частині заявлені цілком обґрунтовано, та з урахуванням додаткової проплати, підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 80, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу на суму 6 615,44 грн.

2. Позов в частині стягнення штрафних санкцій задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Намив -1” (54058, м. Миколаїв, вул. Червоних Майовщиків, буд 17-б, кв. 55, код ЄДРПОУ 34852150) на користь Обласного комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго” (54034, м. Миколаїв, вул. Миколаївська , 5а, код ЄДРПОУ 31319242) 232,19 грн. збитків від інфляції, 140,26 3% річних, 724,69 грн. пені, 285,65 грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя О.Г. Смородінова

Рішення підписано 20 травня 2011 року.