Рішення № 15711643, 17.05.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.11 Справа№ 5015/2136/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс «Полярон», м. Львів

про: стягнення грошових коштів в розмірі 7834 грн. 12 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: ОСОБА_1 представник на підставі довіреності № 502/2085/2 від 29.04.2011 року;

відповідача: не зявився.

Ухвалою господарського суду від 18.04.2011 року прийнято до розгляду позовну заяву від 08.04.2011 року про стягнення грошових коштів в розмірі 7834 грн. 12 коп., порушено провадження та призначено справу до розгляду на 17.05.2011 року.

Представнику сторони, що брав участь в судовому засіданні, розяснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їх прав та обовязків, зокрема про право заявляти відводи судді.

В судовому засіданні 17.05.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав, в повному обсязі, вимоги ухвали про порушення провадження в частині подання витребуваних судом документів в оригіналах для огляду в судовому засіданні виконав.

Відповідач в судове засідання не зявився, причини неявки не повідомив, відзив на позов та витребувані судом документи не подав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні було оглянуто оригінали документів, копії яких подано позивачем до справи.

Від фіксації судового процесу технічними засобами сторона відмовилась.

17.05.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 19.05.2011 року.

Суть спору: Спір між сторонами виник у звязку із перевищенням відповідачем заявленої величини споживання електроенергії на 11420 кВт/год, внаслідок чого позивачем нараховано 7834 грн. 12 коп. вартості різниці фактично спожитої та договірної ціни.

Дану суму позивач просить стягнути із відповідача.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: 18 жовтня 2007 року Відкритим акціонерним товариством «Львівобленерго»та Державним підприємством науково-виробничим комплексом «Полярон»було укладено договір про постачання електричної енергії № 90543. 28 вересня 2010 року між сторонами укладена додаткова угода про внесення змін до договору про постачання електричної енергії № 90543 від 18.09.2007 року, в пункті 1 якої вказано, що в звязку із зміною типу, назви та державною перереєстрацією Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Полярон»у Публічне акціонерне товариство «Науково-виробничий комплекс «Полярон», яке є правонаступником усіх майнових і боргових прав і зобовязань ДП «НВК «Полярон», договір про постачання електричної енергії № 90543 від 18.09.2007 року вважати чинним для ПАТ «НВК «Полярон»

Відповідно до умов договору енергопостачальна організація взяла на себе зобовязання здійснювати постачання електроенергії відповідачу, а відповідач, в свою чергу, зобовязався оплачувати постачальнику електроенергії її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору (п.1 договору).

В додатку № 9 до договору № 90543 від 18.10.2007 року, пункт 5 «Перелік обєктів і точок комерційного обліку Споживача»підпункт таблиці 1.3 вказано точку обліку Завод електровакуумних приладів РП 411/ІІ Л7 к.33 прилад обліку електричної енергії № 251298. Вказано також і розрахунковий коефіцієнт (для розрахунку спожитої електричної енергії)-7200.

Згідно п. 1.1. додатку № 9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергі»покази розрахункових приладів обліку, встановлених на підстанціях електропостачальної організації знімаються згідно графіка представником електропостачальника та споживача. У випадку відсутності представника споживача на дату зняття, представник електропостачальної організації самостійно знімає покази розрахункових засобів обліку. На підставі знятих показів розрахункових засобів обліку виставляється рахунок за спожиту енергію.

Під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобовязались керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ) (п.2.1 договору).

Згідно додатку № 1 до договору „Обсяги споживання електричної енергії” на 2010 рік, який є його невідємною частиною обсяг постачання електроенергії відповідачу на грудень 2010 року визначений 250000 кВт/год.

Відповідно до додатку № 2 до договору «Порядок розрахунків», розрахунковим періодом вважається період з 01 числа поточного місяця до 30 (31) числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного.

Листом № 01/186 від 07.12.2010 року відповідач звернувся до ВАТ «Львівобленерго»про зменшення договірної величини споживання електричної енергії на грудень 2010 року з 250000 кВт/год до 45000 кВт/год. Листом № 137-5609/2 від 09.12.2010 року позивач погодив та встановив на грудень 2010 року договірну величину 45000 кВт/год.

Однак, споживач всупереч узгодженим нормативам, за розрахунковий період грудень 2010 року фактично спожив 56420 КВт/год, тобто перевищив заявлену величину споживання на 11420 КВт/год., внаслідок чого позивач нарахував 7834 грн. 12 коп. вартості різниці. За розрахунковийперіод грудень 2010 року виставлений рахунок на сплату спожитої активної енергії на 56420 кВт/год, представник ПАТ «НВК «Полярон»п. Павлів В. отримав особисто під розписку 04.01.2011 року, однак не оплатив.

Дану суму позивач просить суд стягнути із відповідача в примусовому порядку, оскільки останній не здійснив оплати за понад договірне споживання електроенергії в повному обсязі.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника сторони, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

За грудень 2010 року відповідачем спожито 56420 КВт/год, тобто на 11420 КВт/год. перевищено заявлену величину споживання.

Таким чином, відповідачем порушено вимоги щодо дотримання обсягів споживання електричної енергії, за що наступає відповідальність за ЗУ “Про електроенергетику” (п.13 Постанови КМУ від 24.03.1999року № 441 зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 16.06.2005року № 473.)

У відповідності до ч. 5 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Пунктом 4.2.2. договору № 9543 від 18.09.2007 року про постачання електричної енергії передбачена відповідальність споживача (ПАТ «НВК «Полярон») на перевищення договірниї величин споживання електричної енергії, а саме вказано, що споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини. Таким чином, за порушення умов договору (п.п.2.2.2., 2.2.3.) та вимог діючого законодавства, споживачу була нарахована двократна вартість фактично спожитої та договірної величини, що складає 7834 грн. 12 коп.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс «Полярон», м. Львів, вул. Угорська, 14 (код ЄДРПОУ 14308606) на користь Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго”, м.Львів, вул. Козельницька, 3 (поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 26004301500в ОПЕРВ філії ЛОУ ВАТ “Державний Ощадбанк України”, МФО 325796, код ЄДРПОУ 00131587) 7834 грн. 12 коп. за понаддоговірне споживання електричної енергії 102 грн.00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя