Рішення № 15711616, 17.05.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.11 Справа№ 5015/1107/11

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кабельні системи», м. Харків

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельної компанії «Комфортбуд-1», м. Львів

про: стягнення 121862,07 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 представник (довіреність № 14 від 14.02.2011 р.)

від відповідача ОСОБА_2 представник (довіреність б/н від 11.01.2011 р.)

Представникам сторін розяснено їх права та обовязки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 17.05.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кабельні системи», м. Харків звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельної компанії «Комфортбуд-1», м. Львів про стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції в сумі 81375,87 грн. та 3 % річних у сумі 486,20 грн., а всього 81862,07 грн. Крім того, позивач просить стягнути на свою користь витрати повязані з роботою адвоката в сумі 40000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що протягом серпня 2007 року квітня 2008 року ним за видатковими накладними, зазначеними у позовній заяві, було поставлено відповідачеві товару на загальну суму 1571227,30 грн. Однак, відповідач оплатив товар лиш на суму 1491227,00 грн. Заборгованість відповідача за поставлений, але неоплачений товар становить з врахуванням проплачених коштів 79937,00 грн., що з врахуванням індексу інфляції в сумі складає 81375,87 грн.

Ухвалою суду від 03.03.2011 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 22.03.2011 р. Ухвалою суду від 22.03.2011 р. розгляд справи відкладався до 11.04.2011 р. В судовому засіданні 11.04.2011 р. оголошувалась перерва до 18.04.2011 р. Ухвалою суду від 18.04.2011 р. розгляд справи відкладався до 04.05.2011 р. Ухвалою суду від 04.05.2011 р. продовжено строк розгляду спору та розгляд справи відкладався до 17.05.2011 р.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання зявився, проти позовних вимог заперечив з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Зокрема, зазначає, що відносини поставки, що існували між сторонами, є бездоговірними і строк (термін) виконання зобовязання не був погоджений сторонами. Вважає, що позивачем при зверненні до суду пропущено строк позовної давності, у звязку з чим ним подано заяву про застосування такого строку. Зазначає, що позивач при зверненні до відповідача з претензією про оплату боргу за поставлений товар не дотримався порядку її предявлення. Вказує, що сума, що заявлена позивачем на відшкодування витрат послуг адвоката, є належним чином не доведеною та завищеною.

17.05.2011 року відповідач подав клопотання про призначення експертизи з мотивів того, що з наявних у матеріалах справи доказів неможливо визначити суму заборгованості та підставу її виникнення. Вказане клопотання судом відхилено як таке, що необґрунтоване відповідачем поданими ним доказами та таке, що направлене на умисне затягування строку розгляду спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та обєктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

Протягом серпня 2007 року по квітень 2008 року позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 1571 164,34 грн., з яких відповідачем сплачено 1491227,34 грн., як зазначає позивач. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 79937,00 грн.

Отримання товару відповідачем підтверджується видатковими накладними № РН-000240 від 05.04.2007 р., № РН-000278 від 20.04.2007 р., № РН-000348 від 23.05.2007 р., № РН-000377 від 30.05.2007 р., № РН-000368 від 31.05.2007 р., № РН-000417 від 18.06.2007 р., № РН-000413 від 18.06.2007 р., № РН-000438 від 21.06.2007 р., № РН -000451 від 22.06.2007 р., № РН -000564 від 03.08.2007 р., № РН-000568 від 03.08.2007 р., № РН-000569 від 06.08.2007 р., № РН-000606 від 20.08.2007 р., № РН-000637 від 30.08.2007 р., № РН-000659 від 12.09.2007 р., № РН-000684 від 18.09.2007 р., № РН-000685 від 18.09.2007 р., № РН-000701 від 21.09.2007 р., № РН-000732 від 01.10.2007 р., № РН-000734 від 02.10.2007 р., № РН-000820 від 01.11.2007 р., № РН-000821 від 01.11.2007 р., № РН-000833 від 05.11.2007 р., № РН-000870 від 19.11.2007 р., № РН-000884 від 21.11.2007 р., № РН-000902 від 29.11.2007 р., № РН-000920 від 07.12.2007 р., № РН-000008 від 10.01.2008 р., № РН-000012 від 14.01.2008 р., № РН-000020 від 17.01.2008 р., № РН-000045 від 25.01.2008 р., № РН-000047 від 25.01.2008 р., № РН-112 від 26.02.2008 р., № РН-154 від 21.03.2007 р., № РН-213 від 14.04.2008 р. та довіреностями відповідача ЯНЖ № 483532 від 04 квітня 2007 р., ЯНЖ № 483596 від 20 квітня 2007 р., ЯНЖ № 483726 від 18 травня 2007 р., ЯНЖ № 483767 від 29 травня 2007 р., ЯНЮ № 055260 від 14 червня 2007 р., ЯНЮ № 055612 від 03 серпня 2007 р., ЯНЮ № 055700 від 20 серпня 2007 р., НБВ № 546325 від 11 вересня 2007 р., НБВ № 546363 від 18 вересня 2007 р., НБВ № 546482 від 01 жовтня 2007 р., НБВ № 546713 від 29 жовтня 2007 р., НБВ № 547073 від 19 листопада 2007 р., НБВ № 546958 від 07 грудня 2007 р., ЯОЛ № 818327 від 25 січня 2008 р., НБІ № 288157 від 10 квітня 2008 р., ЯОЛ № 818216 від 10 січня 2008 р., ЯОФ № 914075 від 25 лютого 2008 р., ЯОФ № 914321 від 20 березня 2008 р., копії яких знаходяться в матеріалах справи. Як зазначає позивач у своєму письмовому поясненні від 17.05.2011 року заборгованість відповідача виникла у звязку з частковою неоплатою поставленого товару за видатковою накладною № РН-000045 від 25.01.2008 року, за якою сума боргу становить 11318,28 грн. та повної неоплати товару поставленого за видатковими накладними № РН-112 від 26.02.2008 року на суму 47158,93 грн., № РН-154 від 20.03.2008 року на суму 18284,09 грн., № РН-213 від 14.04.2008 року на суму 3175,70 грн., що загалом становить 79937,00 грн. Поставка товару відповідачу за вказаними накладними ним не заперечена і не спростована належним чином.

Доказів оплати товару поставленого за вказаними видатковими накладними відповідачем не подано.

Як вбачається з матеріалів справи строк виконання грошового зобовязання по оплаті поставленого товару за вказаними вище накладними не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звернувся до відповідача з претензією за вих. № 46 від 09.11.2010 року, оригінал якої подано суду відповідачем, про сплату заборгованості у розмірі 79999,94 грн. за поставлений товар по всім переліченим вище видатковим накладним, яку вимагав сплатити до 20.11.2010 року.

Вказана претензія отримана відповідачем 26.11.2010 року, про що свідчить поштовий штамп на оригіналі конверта поданого відповідачем.

У відповіді на претензію відповідач вказав, що довіреності НБВ № 546713 від 29.11.2007 року та НБВ № 547073 від 29.11.2007 року, які зазначені у претензії позивача, не містяться у переліку довіреностей, якими підтверджується отримання товару, а також у журналі реєстрації довіреностей відповідача записи про їх видачу відсутні. У звязку з цим просив надати позивача копії вказаних довіреностей протягом 20 днів з моменту отримання відповіді на претензію.

Згідно з ч. 6 ст. 222 ГК України претензія розглядається в місячний строк з дня її одержання, якщо інший строк не встановлено цим Кодексом або іншими законодавчими актами. Обґрунтовані вимоги заявника одержувач претензії зобов'язаний задовольнити.

Статтею 7 ГПК України встановлено, що претензія розглядається в місячний строк, який обчислюється з дня одержання претензії (ч. 1). Якщо до претензії не додано всі документи, необхідні для її розгляду, вони витребовуються у заявника із зазначенням строку їх подання, який не може бути менше п'яти днів, не враховуючи часу поштового обігу. При цьому перебіг строку розгляду претензії зупиняється до одержання витребуваних документів чи закінчення строку їх подання. Якщо витребувані документи у встановлений строк не надійшли, претензія розглядається за наявними документами (ч. 3). Підприємства та організації, що одержали претензію, зобов'язані задовольнити обгрунтовані вимоги заявника (ч. 5).

Доказів надіслання витребуваних документів позивачем не подано. Відтак обовязок відповідача сплатити заборгованість за поставлений товар, враховуючи час поштового обігу настав з 3 січня 2011 року.

Як вбачається з позовної заяви інфляційні нарахування та 3% річних у розмірі 1438,87 грн. та 486,20 грн. відповідно, розраховані позивачем за період з 03.12.2010 року по 15.02.2011 року.

Ухвалою суду від 18.04.2011 року позивача було зобовязано надати уточнений розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань з дати настання обовязку відповідача оплатити поставлений товар. Проте, вимог даної ухвали суду позивач не виконав, відтак в частині стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних позов підлягає залишенню без розгляду.

Стосовно застосування строку позовної давності за заявою відповідача слід зазначити наступне. Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Положення ч. 5 ст. 261 ЦК України передбачають, що за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

З обставин спору вбачається, що право предявити вимогу про виконання зобовязання по оплаті поставленого товару виникло з наступного дня після підписання сторонами відповідної видаткової накладної на поставлений товар.

Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву здано в установу поштового звязку 21.02.2011 року, що підтверджується поштовим штемпелем на описі вкладення до цінного листа, скерованого на адресу господарського суду Львівської області.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відтак, до стягнення не підлягає частково несплачена заборгованість відповідача у розмірі 11318,28 грн. за поставлений йому товар згідно видаткової накладної № РН 000045 від 25.01.2008 року.

Таким чином, до стягнення підлягає заборгованість відповідача за неоплачений товар поставлений за видатковими накладними № РН-112 від 26.02.2008 року на суму 47158,93 грн., № РН-154 від 20.03.2008 року на суму 18284,09 грн., № РН-213 від 14.04.2008 року на суму 3175,70 грн., що загалом становить 68618,72 грн.

Щодо відшкодування судових витрат у вигляді витрат на послуги адвоката у розмірі 40000,00 грн., то вказані витрати підтверджуються копіями свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю, угодою на надання консультаційних та юридичних послуг № ЮП-10/01/05 від 01.08.2010 року, додатковою угодою від 06.08.2010 року до вказаної угоди, платіжними дорученнями від 27.09.2010 року та від 10.12.2010 року на загальну суму 40000,00 грн.

Відповідно до п. 12 розяснень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»(з наступними доповненнями і змінами) зазначено: «Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має врахувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи».

Враховуючи ціну позову, підставність позовних вимог, суд доходить до висновку про стягнення витрат на послуги адвоката у розмірі 5000,00 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення частково.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 256, 257, 261, 267, 530 ЦК України, ст. 222 ГК України та ст.ст. 4, 7 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити повністю.

2.Судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельної компанії «Комфортбуд-1», м. Львів, вул. Стрийська, 121 (код ЄДРПОУ 33169993) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кабельні системи», м. Харків, пров. Піскуновський, 4 (р/р 26009000010020 в Харківському АБ «Факторіал-Банк», МФО 350482, код ЄДРПОУ 32947947) 68618 грн. 72 коп. основного боргу, 5000 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката, 686 грн. 19 коп. державного мита та 197 грн. 82 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

5.У частині позовних вимог щодо стягнення 1438,87 грн. інфляційних втрат та 486,20 грн. 3% річних залишити позов без розгляду.

6.У решті частин позовних вимог у задоволенні позову відмовити.

7.Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Кабельні системи»довідку на повернення з державного бюджету 497,01 грн. державного мита як зайво сплаченого.

Суддя

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23.05.2011 р.