Рішення № 15711593, 20.05.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.11                                                                                           Справа№ 5015/1430/11

За позовом: Комунального підприємства “Стрийводоканал”, м.Стрий

до відповідача: Малого приватного підприємства “Фірма “Західбуд”, м.Стрий

про: стягнення 7601грн. 40коп.

Суддя Гоменюк З.П.

                                         Секретар судового засідання Старостенко О.В.

Представники:

від позивача: Дуркало Б.Й.

від відповідача : не з’явився

Представнику позивача, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обов’язки, зокрема, права заявляти відводи.

Суть спору: Позов заявлено Комунальним підприємством “Стрийводоканал” до Малого приватного підприємства “Фірма “Західбуд” про стягнення 6081грн. 00коп. за послуги з водопостачання та водовідведення, 425грн. 92коп. пені, 814грн. 91коп. інфляційних втрат та 279грн. 57коп. 3 % річних.

Ухвалою суду від 18.03.2011р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 06.04.2011р. В зв”язку з неявкою представника відповідача в судове засідання 06.04.2011р., розгляд справи відкладено на 20.05.2011р.

В судовому засіданні 20.05.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з”явився, письмового пояснення на позов не подав, причин невиконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та неявки в судове засідання не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №05831018 від 08.04.2011р. ( вручене 15.04.2011р.)

Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

04.01.2005р. між Комунальним підприємством “Стрийводоканал” та Малим приватним підприємством “Фірма “Західбуд” укладено договір №369 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі, відповідно до п.2.1, 2.2.4, 3.5 якого позивач зобов”язується згідно з технічними умовами на приєднання абонента (відповідача) до міської мережі водопроводу та каналізації, виданими позивачем, забезпечити в розмірі лімітів: постачання питної води, яка відповідає чинному стандарту або дозволу Держстандарту України та Міністерства охорони здоров”я України на відхилення від стандарту в об”ємі 98,3 куб.м/міс; приймання стічних вод та дощових (талих) вод, а відповідач сплачувати за чинними тарифами вартість наданих позивачем послуг згідно з поданими рахунками до 25 числа поточного місяця.

Нарахування відповідачу оплати за водопостачання здійснювалось за показниками водяного лічильника, встановленого на бетонному вузлі підприємства марки ВТ-50, заводський номер 0327 та у відповідності з діючими тарифами: 9грн. 00коп. за куб.метр води до 5 січня 2011р. –згідно Рішення № 118 від 31.03.2008р. виконавчого комітету Стрийської міської ради і 6грн. 29коп. за куб.метр води з 6 січня 2011р. згідно Рішення № 501 від 30.12.2010р. виконавчого комітету Стрийської міської ради.

Однак, відповідач своїх зобов”язань по оплаті отриманих послуг належним чином в повному обсязі не виконав, за період з 01.01.2009р. по 28.02.2011р. (за винятком травня-серпня, грудня 2010р. і січня-лютого 2011р.) нараховано 9351грн. 00коп., за які відповідач розрахувався частково в розмірі 3270грн. 00коп. Станом на час звернення з позовом до суду, неоплаченою залишилась заборгованість в розмірі 6081грн. 00коп.

Відповідно до вимог ст.509 ЦК України – зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку. Зобов”язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов”язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.           Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.4.2. договору та ст.ст.1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” позивач правомірно просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, розмір якої відповідно до представленого суду розрахунку за період з 25.08.2010р. по 24.02.2011р. становить 425грн. 92коп.

Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З огляду на викладене, позивач також просить стягнути з відповідача 279грн. 57коп. 3 % річних та 814грн. 91коп. інфляційних втрат за період з 15.01.2009р. по 28.02.2011р. Суд вважає дану вимогу правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об’єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем при наданих йому праві та можливостях не подано заперечення стосовно заявлених вимог та доказів погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст.193, 229,230,231, 343 ГК України, ст.ст.33,43,49,82,84 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства “Фірма “Західбуд”, м.Стрий, вул.Підзамче, 5-А (ідентифікаційний код 31712197) на користь Комунального підприємства “Стрийводоканал”, м.Стрий, вул.Нижанківського, 49 (ідентифікаційний код 05432968) 6081грн. 00коп. вартості послуг з водопостачання та водовідведення, 425грн. 92коп. пені, 814грн. 91коп. інфляційних втрат, 279грн. 57коп. 3 % річних, 102грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

          3. Видати позивачу довідку на повернення з державного бюджету 100грн. 00коп. зайво сплачених за платіжним дорученням №2824 від 14.03.2011р. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Повний текст рішення виготовлено та підписано 26.05.2011р.

Суддя                                                                                           Гоменюк З.П.