ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.05.11 Справа№ 5015/2188/11
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРТА СВ»,
м. Львів,
до відповідача:Благодійного фонду допомоги інвалідам гірських районів Львівської області, м. Львів,
про: стягнення 3725,66 грн.
Суддя М. Синчук
За участю представників:
позивача:ОСОБА_1 довіреність б/н від 20.03.2011 р.,
відповідача :не зявився.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРТА СВ»до Благодійного фонду допомоги інвалідам гірських районів Львівської області про стягнення 3725,66 грн. Ухвалою від 20.04.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 24.05.2011 р.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов Договору №2303 від 23.11.2009 р, не здійснив оплати у повному обсязі за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 2647,11 грн. Крім того, відповідачу нараховано 722,55 грн. 20% річних, 356,00 грн. інфляційних втрат.
В судове засідання 24.05.2011 р. представник позивача зявився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
В судове засідання 24.05.2011 р. представник відповідача не зявився, незважаючи на те, що був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце розгляду справи судом, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №05914142 від 29.04.2011 р., причин неприбуття судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 20.04.2011 р. не виконав.
Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.
Між сторонами у справі укладено Договір №2303 від 23.11.2009 р. (надалі Договір). За умовами цього Договору продавець (позивач у справі) зобовязується передати у власність покупця продукти харчування в асортименті відповідно до переданої продавцем комерційної продукції та/або прайс-листа (надалі товар), а покупець (відповідач у справі) прийняти та оплатити товар.
Відповідно до п. 3.1. Договору строк дії Договору до 31.12.2010 р.
На виконання умов Договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар, про що свідчить підпис та печатка уповноваженого представника відповідача на накладній №010513 від 02.12.2009 р. на суму 18804,00 грн.
Відповідно до п. 1.2.4. Договору обовязок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару уповноваженому представнику покупця і підписанням останнім накладних про приймання-передачу товару. Моментом прийняття товару покупцем є дата і час отримання товару уповноваженим представником покупця і підписання останнім накладних або приймання-передачу товару.
Згідно п. 1.7.1. Договору покупець зобовязаний оплатити продавцю прийнятий від останнього товар протягом 21 календарних днів з моменту прийняття товару.
Відповідно до п. 1.7.2. Договору вартість товару до оплати визначається на підставі накладної про приймання-передачу товару.
На виконання п. 1.7.1. Договору відповідачем проведено часткову оплату товару на суму 16156,89 грн.
Станом на день розгляду справи відповідач заборгованість у сумі 2647,11 грн. не погасив, доказів зворотнього суду не представив.
При винесенні рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно п. 1.7.1. Договору покупець зобовязаний оплатити продавцю прийнятий від останнього товар протягом 21 календарних днів з моменту прийняття товару.
Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 цього ж Кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідачем прийнято товар, про що свідчить підпис та печатка уповноваженого представника відповідача на накладній №010513 від 02.12.2009 р. на суму 18804,00 грн., проте доказів проведення повної оплати за отриманий товар, суду не представлено. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 2647,11 грн. заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до п. 1.7.1. Договору у випадку прострочення оплати продавець має право вимагати оплати товару і сплати покупцем 20% річних за користування чужими грошовими коштами від простроченої оплати за кожен день прострочення. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 722,55 грн. 20% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому вимоги позивача про стягнення 356,00 грн. інфляційних збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 193 ГК України, ст. ст. 625, 655, 692, 712 ЦК України, ст. ст. 49, 66, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1.Позов задоволити повністю.
2.Стягнути з Благодійного фонду допомоги інвалідам гірських районів Львівської області (адреса: вул. Левицького, 73, кв. 2, м. Львів, 79017; ідентифікаційний номер 23891602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРТА СВ» (адреса: вул. Шевська, 8/1, м. Львів, 79008; ідентифікаційний код 32800996) 2647,11 грн. заборгованості, 722,55 грн. 20% річних, 356,00 грн. інфляційних витрат, 102,00 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Суддя Синчук М.М.
Судове рішення № 15711537, Господарський суд Львівської області було прийнято 24.05.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 5015/2188/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: