Рішення № 15711523, 20.04.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.11 Справа№ 5015/1094/11

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю “Свитязь-Транс”, м.Львів

до відповідача : Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Руда Краковецька

про : стягнення 51444грн. 33коп.

Суддя Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Старостенко О.В.

Представники:

від позивача : Ведмідь В.О.

від відповідача : не зявився

Представнику позивача, розяснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обовязки, зокрема, права заявляти відводи.

Суть спору : На розгляд господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю “Свитязь-Транс” подано позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 9910 грн. 00 коп. основного боргу, 1034 грн. 33коп. інфляційних витрат та 40500 грн. 00 коп. штрафних санкцій.

Ухвалою суду від 02.03.2011р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 23.03.2011р. В зв”язку з неявкою представника позивача в судове засідання 23.03.2011р., ухвалою суду від 23.03.2011р. розгляд справи відкладено на 20.04.2011р.

В судовому засіданні 20.04.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просить позов задоволити.

Відповідач в судове засідання 20.04.2011р. повторно явку поноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 07.04.2011р. № 05829820 (вручене 11.04.2011р.).

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути позов при відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

10.08.2009р. між ТзОВ “Свитязь Транс” (перевізник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 з іншої сторони (експедиція) укладено договір про надання транспортно - експедиційних послуг за № 10/08-01 (П), відповідно до п. 2.1 якого перевізник зобов'язувався забезпечити своєчасну доставку вантажу по маршруту Бориспіль (Україна) Львів в терміни, зазначені експедицією, та передати вантаж уповноваженій особі вантажоодержувача. Вартість перевезення становить 1700грн. 00коп. (п.1.2. договору). Свої зобов”язання за даним договором позивач виконав належним чином в повному обсязі, про що свідчить товарно-транспортна накладна № 87798547/87798715 від 11.08.2010р. з відміткою вантажоодержвувача - фірма ТзОВ “Тема”. 11.09.2009р. сторонами укладено договір про надання транспортно - експедиційних послуг за № 11/09, відповідно до п. 2.1 якого перевізник (позивача) зобов'язується здійснити міжнародне перевезення вантажу по маршруту Жешів (Зачерне) (Республіка Польща) - м. Червоноград (Україна), вартість якого, відповідно до п.1.2 договору становить 4000грн. 00коп. На виконання умов даного договору, позивачем здійснено передбачене договором міжнародне перевезення, що підтвероджується міжнародною товарно-транспортною накладною СМR А № 125972 від 15.09.2009р., з відповідними відмітками митного контролю та печаткою одержувача - фірма "Євро-Дах".

15.09.2009р. між тими ж сторонами укладено договір про надання транспортно - експедиційних послуг № 12/09, відповідно до умов якого позивач зобов”язувався здійснити міжнародне перевезення вантажу по маршруту Жешів (Зачерне) (Республіка Польща) - м.Червоноград (Україна) вартістю 4210грн. 00коп. (п.п.1.2, 2.1 договору). Позивачем на виконання умов даного договору здійснено передбачене договором перевезення вантажу, про що свідчить міжнародна товарно-транспортна накладна СМR А № 125976 від 17.09.2009р. з відповідними відмітками митного контролю та печатка одержувача - фірма “Євро - Дах”.

Відповідно до умов п.3.1 укладених договорів №№ 10/08-01 (П), 11/09, 12/09 експедиція (відповідач) здійснює оплату послуг перевізника (позивача) шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок перевізника протягом 10-ти банківських днів з дня отримання експедицією належним чином оформлених платіжних документів (рахунку, податкової накладної, ТТН, актів виконаних робіт, договорів-замовлень з печаткою перевізника).

Однак, відповідачем своїх зобов”язань за даними договорами не виконано, станом на час звернення позовом до суду заборгованість відповідача становить 9910грн. 00коп.

Відповідно до ст. 909 Цивільного Кодексу України та аналогічними нормами ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 930 ЦК України передбачено, що договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України зазначено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що вимога про стягнення вартості неоплачених перевезень в розмірі 9910грн. 00коп. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача 1034грн. 33коп. інфляційних втрат за період з жовтня 2009р. по вересень 2010р. Розглянувши дану вимогу, суд прийшов до висновку, що вона підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.4.3 договору №12/09 експедиція (відповідач) несе відповідальність за невиконання умов п. 2.2 договору в розмірі 100(сто) грн. за кожну прострочену добу.

Станом на 05.11.2010р. кількість прострочених діб за договором № 12/09 від 15.09.2009р. становить 405. З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача 40500грн. 00коп. штрафних санкцій.

Розглянувши дану вимогу, суд вважає її обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що відповідачем при наданому йому праві та можливостях не подано обгрунтованого заперечення стосовно заявлених вимог та доказів погашення суми позову, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягаю задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 629, 909, 929, 930 ЦК України, ст.ст.193, 229-230 ГК України, ст.ст.33,34,35,44,49,75,82,84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (Львівська область, Яворівський район, с. Руда Краковецька, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариством з обмеженою відповідальністю “Свитязь-Транс” (м.Львів, вул.Федьковича, 27/2, ідентифікаційний код 30162644) 9910грн. 00коп. основного боргу, 1034 грн. 33коп. інфляційних втрат, 40500грн. 00коп. штрафних санкці й , 515грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Суддя Гоменюк З.П.