Рішення № 15711407, 16.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/10316.05.11 За позовомФонду державного майна України

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ЕЛАНО» Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

195 центральна база Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0710) Міністерства транспорту та звязку України)

Пророзірвання договору № 551 від 08.12.2006 року, зобовязання вчинити дії та стягнення 483 634, 43 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № 497 від 31.12.2010 року;

від відповідача: не зявився;

від третьої особи: ОСОБА_2 дов. № 24 від 11.01.2010 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фонд державного майна України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ЕЛАНО»про розірвання договору № 551 від 08.12.2006 року, зобовязання вчинити дії та стягнення 483 634,43 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 31.03.2011 року було порушено провадження по справі, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 195 центральну базу Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0710) Міністерства транспорту та звязку України) та призначено її розгляд на 18.04.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 18.04.2011 року подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Крім того, в судовому засіданні 18.04.2011 року представник позивача підтримав подану через канцелярію суду заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 517094,19 грн. основного боргу та 101071,49 грн. пені, решту позовних вимог залишив без змін.

В судове засідання 18.04.2011 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи в судовому засіданні 18.04.2011 року подав додаткові документи по справі та надав усні пояснення по суті спору.

У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 18.04.2011 року розгляд справи було відкладено на 16.05.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 16.05.2011 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 16.05.2011 року не зявився, вимоги попередніх ухвали не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 16.05.2011 року представник третьої особи подав додаткові документи по справі та надав усні пояснення по суті спору.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 16.05.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08 грудня 2006 між Фондом державного майна України, іменоване надалі «Орендодавець»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «ЕЛАНО», іменоване надалі «Орендар»(відповідач) був укладений Договір оренди № 551 (далі Договір), відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування частину нежитлової будівлі цеху ремонту машин під інвентарним № 4 на 1 поверсі (в літ. А) загальною площею 3003,7 кв.м., розташовану в м. Києві по вул. Магнітогорська, 5 (далі майно).

Відповідно до пункту 3.1 Договору розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 № 786 (зі змінами та доповненнями) і становить без податку на додану вартість за базовий місяць оренди 50642,00 грн.

Згідно з пунктом 3.2 Договору нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному чинним законодавством України.

Пунктом 3.3 Договору сторони узгодили, що орендна плата за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції на наступний місяць.

Відповідно до пункту 3.4 Договору перерахування здійснюються орендарем самостійно до 12 (дванадцятого) числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 50% орендної плати перераховується орендарем до державного бюджету; 50% орендної плати перераховуються орендарем на розрахунковий рахунок балансоутримувачу.

Пунктами 5.1, 5.2, 5.3, 5.4 та 5.5 Договору сторони узгодили, що орендар зобовязується використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов Договору. Своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату. Забезпечити збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, утримувати орендоване майно в порядку передбаченому, санітарними нормами та правилами пожежної безпеки відповідно до вимог Правил пожежної безпеки України. Своєчасно здійснювати поточний, капітальний та інші види ремонтів орендованого майна. Протягом місяця після укладення цього Договору за власний рахунок застрахувати орендоване майно на рік, і в подальшому щорічно страхувати орендоване майно на суму не меншу ніж його вартість, визначену звітом про незалежну оцінку, на свою користь, як сторони, що несе ризик випадкової загибелі або пошкодження обєкта оренди, в порядку визначеному чинним законодавством України, надавати орендодавцю копію страхового полісу та копію платіжного доручення про сплату страхового внеску у 5-денний строк з моменту їх отримання.

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нерухоме майно площею 3003,7 кв.м., що розміщене за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 5 та знаходиться на балансі 195 центральної бази Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т 0710) Міністерства транспорту та звязку України, що засвідчується актом приймання передачі в оренду державного нерухомого майна від 08.12.2006 року.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 22.01.2010 року по 08.04.2011 року відповідачу були надані послуги по оренді приміщення, однак відповідач в повному обсязі за надані послуги не розрахувався, у звязку з чим в останнього перед позивачем винила заборгованість в сумі 517094,19 грн.

Станом на день розгляду справи в суді борг відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав, а тому загальна прострочена заборгованість останнього перед позивачем становить 517094,19 грн.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Частиною 1 статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості по оренді приміщення нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 517094,19 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобовязань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з пунктом 3.6 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному в п. 3.4 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, нарахування пені здійснюється від суми заборгованості, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до пункту 5.15 Договору в разі закінчення строку дії договору оренди (його розірвання), орендар зобовязаний сплатити орендну плату, заборгованість з орендної плати, пені та штрафні санкції за весь період оренди по день фактичної передачі майна балансоутримувачу (орендодавцю) на підставі акту приймання передачі.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за оренду приміщення, керуючись п. 3.6 Договору, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 101071,49 грн.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов Договору, прострочення по сплаті грошового зобовязання, а також зважаючи на порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю в сумі 101071,49 грн., перерахунок якої здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Також, позивач просить суд розірвати договір оренди № 551 від 08.12.2006 року, який був укладений між сторонами, у звязку з порушенням умов Договору та норм чинного законодавства.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до частини 1 статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 10.1 Договору сторони узгодили, що цей Договір укладено строком на 10 років та діє з 08.12.2006 року до 08.12.2016 року.

Відповідно до пункту 10.3 Договору зміни і доповнення або розірвання цього Договору допускаються за взаємної згоди сторін.

З положень статті 291 Господарського кодексу України вбачається, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму.

Згідно з частиною 3 статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частиною 5 статті 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Орендна плата згідно статті 284 Господарського кодексу України є істотною умовою договору оренди.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначається, що орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з пунктом 5.2 Договору орендар зобовязався своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до статті 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Згідно пунктів 5.1, 5.2, 5.3, 5.4 та 5.5 Договору сторони узгодили, що орендар зобовязується використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов Договору. Своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату. Забезпечити збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, утримувати орендоване майно в порядку передбаченому, санітарними нормами та правилами пожежної безпеки відповідно до вимог Правил пожежної безпеки України. Своєчасно здійснювати поточний, капітальний та інші види ремонтів орендованого майна. Протягом місяця після укладення цього Договору за власний рахунок застрахувати орендоване майно на рік, і в подальшому щорічно страхувати орендоване майно на суму не меншу ніж його вартість, визначену звітом про незалежну оцінку, на свою користь, як сторони, що несе ризик випадкової загибелі або пошкодження обєкта оренди, в порядку визначеному чинним законодавством України, надавати орендодавцю копію страхового полісу та копію платіжного доручення про сплату страхового внеску у 5-денний строк з моменту їх отримання.

Як встановлено вище, відповідач своїх зобовязань щодо сплати орендних платежів за Договором належним чином не виконує. Окрім іншого, зазначені обставини підтверджуються рішенням Господарського суду міста Києва від 14.01.2010 по справі № 32/684, яке набрало законної сили та залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2010 року та постановою Вищого господарського суду України від 15.09.2010 року.

Також, довідкою про перевірку виконання умов Договору оренди державного майна від 08.12.2006 року № 551, укладеного з ТОВ «Елано», яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 5 та обліковується на балансі 195 центральної бази Державної спеціальної служби транспорту (в/ч Т 0710) Міністерства транспорту та звязку України від 26.03.2010 року засвідчується, що умови Договору оренди від 08.12.2006 року № 551 не виконуються в частині сплати орендної плати, страхування майна та його ремонту.

Стаття 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»до істотних умов договору відносить положення про: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Згідно з частиною 3 статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Пунктом 9.2 Договору сторони узгодили, що за невиконання або неналежне виконання зобовязань за договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Згідно зі статтею 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто, несвоєчасна сплата відповідачем орендної плати, а також не виконання відповідачем своїх зобовязань щодо здійснення своєчасного ремонту і страхування обєкта оренди, є істотним порушенням умов Договору, оскільки внаслідок несплати орендних платежів позивач не отримав грошові кошти, на які розраховував при укладенні спірного Договору з відповідачем, а стан орендованого майна внаслідок бездіяльності останнього погіршився (непроведено ремонт).

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині розірвання договору оренди № 551 від 08.12.2006 року підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивач просить суд повернути орендоване майно, а саме частину нежитлової будівлі цех ремонту машин під інвентарним № 4 та 1 поверсі (літ. А), що знаходиться за адресою: 02054, м. Київ, вул. Магнітогорська, 5195 центральній базі Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0710) Міністерства транспорту та звязку України.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача в частині повернення орендованого майна не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Згідно з частиною 5 статті 188 ГК України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до частини 3 статті 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Згідно з пунктом 2.4 Договору у разі припинення або розірвання цього Договору майно повертається орендарем балансоутримувачу. Орендар повертає майно балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому передачі майна орендарю цим Договором. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання акта приймання передачі.

Відповідно до пункту 2.5 Договору орендар зобовязується повернути майно у десятиденний строк з моменту припинення або розірвання цього Договору.

Оскільки, датою розірвання Договору оренди є дата набрання даним рішенням законної сили, то прострочення відповідача щодо повернення майна відсутнє, а права позивача в цій частині не порушені.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Розірвати договір оренди № 551 нерухомого майна, що належить до державної власності від 08 грудня 2006 року, укладений між Фондом державного майна України (місцезнаходження: 01133, м. Київ, Печерський р н, вул. Кутузова, буд. 18/9, код ЄДРПОУ 00032945) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «ЕЛАНО» (місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 5, код ЄДРПОУ 33148863).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ЕЛАНО» (місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 5, код ЄДРПОУ 33148863) на користь Державного бюджету України 517094 (пятсот сімнадцять тисяч девяносто чотири) грн. 19 коп. основного боргу, 101071 (сто одну тисячу сімдесят одну) грн. 49 коп. пені.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ЕЛАНО» (місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 5, код ЄДРПОУ 33148863) на користь Державного бюджету України 6 266 (шість тисяч двісті шістдесят шість) грн. 66 коп. державного мита та 157 (сто пятдесят сім) грн. 34 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Суддя Спичак О.М.

Дата підписання рішення

24.05.2011 року