Рішення № 15711397, 16.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/8916.05.11

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Західенерго»

до Державного підприємства «Вугілля України»

третя особа 1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іолід»

третя особа 2: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вуглеінвестсервіс»

про стягнення 175507,68 грн.

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 08-3390 від 30.12.2010р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 29-12/59-Д від 29.12.2010р.);

від третьої особи 1: ОСОБА_3 (довіреність від 12.01.2011р.);

від третьої особи 2: не зявились.

В судовому засіданні 16 травня 2011 року по справі було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство «Західенерго»(позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства «Вугілля України»(відповідач), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іолід», Товариство з обмеженою відповідальністю «Вуглеінвестсервіс», заборгованості в розмірі 175507,68грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач повинен відшкодувати позивачеві збитки в розмірі 175507,68 грн., які завдані останньому внаслідок неналежного виконання відповідачем зобовязань за договором поставки вугілля № 02-10/1-ЕН від 1 лютого 2010 року, зокрема, 175507,68 грн. - як збитків за поставку вугілля позивачу неналежної якості.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував та просив суд в позовних вимогах відмовити в повному обсязі.

Третя особа-1 надала до суду відзив на позовну заяву, в якому вказала, що належним відповідачем по справі № 10/89 є ТОВ «Вуглеінвестсервіс».

Третя особа-2 відзиву на позовну заяву до суду не надала, участь свого представника в судові засідання не забезпечила. Про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвалою від 01.03.2011р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 11.04.2011р. Ухвалою від 11.04.2011р. розгляд справи, у звязку з неявкою відповідача було відкладено до 28.04.2011р., в яке позивач не зявився.

Ухвалою від 28.04.2011р. до участі в справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Іолід»та Товариство з обмеженою відповідальністю «Вуглеінвестсервіс», розгляд справи відкладено до 12.05.2011р.

В судовому засіданні 12.05.2011р. по справі було оголошено перерву до 16.05.2011р.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/289 від 18.09.1997 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи-1, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

1 лютого 2010 року між позивачем (надалі Покупець) та відповідачем (далі по тексту Постачальник) (разом - сторони), було укладено договір поставки вугілля № 02-10/1-ЕН (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник поставляє Покупцю вугільну продукцію (далі - вугілля), в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками, приведеними в Договорі.

Пунктом 2.1 Договору поставки встановлено, що вугілля постачається рівномірно добовими обсягами протягом періоду поставки залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс»в редакції 2000р. з урахуванням особливостей, передбачених Договором, та за реквізитами Покупця, вказаними в Додатках до Договору.

Відповідно до п. 3.1.1. та 3.3.2. Договору Постачальник зобовязаний поставити Покупцеві на умовах цього Договору вугілля в асортименті, по реквізитах та з якісними характеристиками, погодженими сторонами, Покупець зобовязаний прийняти вугілля, поставлене на умовах Договору.

З положень п. 3.2.4. Договору випливає, що Постачальник має право доручити виконання зобовязань по поставці вугілля за Договором третій особі Вугледобувному підприємству, особу якого сторони погодять в Додатках до Договору.

З іншого боку, положеннями п. 3.4.3. Договору поставки передбачається, що Покупець має право доручити виконання зобовязання по прийманню вугілля за Договором своєму відокремленому структурному підрозділу ТЕС Вантажоотримувачу, особу якого сторони погодять у Додатках до Договору.

Так, 1 жовтня 2010 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1-10/10-Б до Договору (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі Додаткова угода), відповідно до умов якої сторони дійшли згоди, що Постачальник зобовязується відвантажити в жовтні 2010 року, а Покупець прийняти в жовтні-листопаді 2010 року вугілля на наступних вантажовідправників на умовах Додатку: Вантажоотримувач, станція призначення Буршитинська ТЕС, залізнична станція Бурштин. Вугледобувне підприємство, Вантажовідправник, станція відправлення ТОВ «Іолід», ТОВ «Вуглеінвестсервіс», код 7201 ст. Стаханів, код ст. 495409.

Таким чином, реалізуючи свої права передбачені п.п. 3.2.4., 3.4.3. Договору поставки, уклавши відповідну Додаткову угоду сторони погодили третіх осіб, які мають право на виконання зобовязань за Договором по поставці та прийнятті вугілля.

Позивач зазначає, а з матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору 16 та 17 жовтня 2010 року на адресу Бурштинської ТЕС, яка є структурним підрозділом Покупця, від вантажовідправника TOB «Вуглеінвестсервіс», надійшло 19 вагонів вугілля марки Г 0-100 мм в кількості 1 278 000 кг, що підтверджується накладними: №№ 52816808, 52817602 у вагонах №№ 65810673, 67896324, 67176461, 65941700, 64258403, 66446832, 63709430, 67190736, 66240748, 66177106, 65246845, 65731754, 60793072, 67183178, 67654475, 60924974, 65306219, 66065566 та 67906909 (копії документів містяться в матеріалах справи).

Позивач вказує, що за своїми якісними характеристиками вугілля не відповідало умовам Договору та таким, що було непридатним для спалювання, у звязку з чим, для участі у проведенні випробування якісних характеристик вугілля на Бурштинській ТЕС викликались представники відповідача та третьої особи-2, що підтверджується факсограмами № 948 та № 949 від 17.10.2010р. (копії факсограм містяться в матеріалах справи). За результатами приймання вугілля були оформлені акти приймання вугілля № 6769 від 17.10.2010р. та № 6785 від 18.10.2010, які були складені та підписані уповноваженими працівниками Бурштинської ТЕС та представником третьої особи-1, що діяв на підставі виданої ТОВ «Іолід»довіреності № 24-09/Д06 від 24.09.2010р. (копії актів приймання та копія довіреності наявні в матеріалах справи).

Позивач стверджує, що у звязку з тим, що поставлене вугілля було таким, якісні характеристики якого перевищували граничнодопустимі норми, Покупець в особі Вантажоотримувача, користуючись своїм правом на відмову від прийняття та оплати вугілля (п. 3.4.5. Договору), факсограмами № 950, № 951 та № 06/2898 від 18.10.2010р. повідомив відповідача та третю особу-2 про відмову в прийнятті вугілля та просив останніх дозволу на відправлення затриманих вагонів назад постачальнику (копії факсограм містяться в матеріалах справи). Отримане вугілля було повернуто Бурштинською ТЕС вантажовідправнику, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 36674453, 36484656 (копія в справі).

Позивач зазначає, у звязку з неякісною поставкою вугілля Покупцю було завдано збитків на загальну суму 175507,68 грн., що складається з:

провізної плати з перевезень повернутого вугілля від станції Бурштин Львівської залізниці до станції Стаханів Донецької залізниці в сумі 139407 грн. (132030+7377=139407) без ПДВ, а з урахуванням ПДВ 167288,40 грн. (139407*1,2=167288,4), що підтверджується квитанціями про приймання вантажу вказани ми вище та довідками № 434 від 18.10.10р., № 433 від 19.10.10р. ТехПД-4 Львівської залізниці про проведення платежів (копії документів містяться матеріалах справи);

плати за користування вагонами в сумі 6111,30 грн. (6015,6+95,7=6111,3) без ПДВ, а з урахуванням ПДВ 7333,56 грн. (6111,3*1,2=7333,56), що підтверджується відомостями плати за користування вагонами № 18101941 від 18.10.2010р., № 19101944 від 19.10.2010р. та довідкою № 433 від 19.10.10р. ТехПД-4 Львівської залізниці про проведення платежів (копії документів містяться матеріалах справи);

зборів за оформлення документів на повернення вагонів в сумі 738,10 грн. (572,30+165,8=738,1) без ПДВ, а з урахуванням ПДВ 885,72 грн. (738,1*1,2=885,72), що підтверджується накопичувальними картками зборів за роботи №№ 19100559, 19100561 від 19.10.2010р. та довідкою № 433 від 19.10.10р. ТехПД-4 Львівської залізниці про проведення платежів (копії документів містяться матеріалах справи).

В порядку досудового врегулювання спору позивач 15.12.2010р. направив відповідачу претензію № 119-194 К з вимогою відшкодувати збитки на суму 175507,68 грн. (копія претензії міститься в матеріалах справи). Факт надсилання претензії на адресу відповідача та третьої особи-2 підтверджується квитанціями про поштові відправлення. Позивач вказує, що ніякої відповіді від відповідача на претензію він не отримав, понесені Покупцем збитки Постачальник не відшкодував.

З відповідними вимогами позивача відповідач не погоджувався та у своєму відзиві зазначив, що в матеріалах справи відсутня будь-яка довіреність, яка уповноважувала б TOB «Іолід»представляти інтереси відповідача, а відтак, у спільному опробуванні вугільної продукції приймала участь не повноважна особа, яка не мала право представляти інтереси відповідача.

Дослідивши подані відповідачем та третьою особою-1 заперечення на позовну заяву, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Зі змісту виданої ТОВ «Іолід»довіреності № 24-09/Д06 від 24.09.2010р. вбачається, що для виконання довіреності Паук Г.В. надається право виступати від імені ТОВ «Іолід»перед третіми особами під час здійснення дій, обумовлених Договором між ТОВ «Іолід»та ДП «Вугілля України», а також проводити від імені ТОВ «Іолід»звірення якості і кількості вугілля, проводити спільне опробування вугілля, поставленого на теплові електричні станції (ТЕС), в тому числі, і щодо ВАТ «Західенерго»в рахунок договору поставки № 02-10/1-ЕН.

Відтак, враховуючи те, що при укладенні Додаткової угоди сторони дійшли згоди, що ТОВ «Іолід», як третя особа, мала право на прийняття вугілля (спільне опробування вугілля), а також те, що відповідно до п.п. 3.2.4., 3.4.3. Договору поставки сторони мали право доручити виконання зобовязань за Договором по поставці та прийнятті вугілля третім особам, ТОВ «Іолід»мало право на здійснення дій щодо прийняття та спільного опробовування вугілля разом з Бурштинською ТЕС.

Твердження відповідача, що (ДП «Вугілля України») не несе відповідальності за якість поставленого вугілля, оскільки TOB «Іолід»є Вугледобувним підприємством, а TOB «Вуглеінвестсервіс»є Вантажовідправником спірного вугілля, яке безпосередньо завантажує вугілля у вагони, проводить роботи по його розміщенню у вагонах, вносить данні у перевізні документи, а відтак, відповідно до п. 4 Приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерством транспорту України від 21.11.2000р. саме останні несуть відповідальність за правильність складання перевізних документів та дотримання правил розміщення та перевезення вантажів та дотримання вимог, які б забезпечували збереження вантажу на всьому шляху перевезення є необґрунтованими з наступних підстав.

Пунктом 8.4 Договору встановлено, що у випадку відмови від прийняття вугілля якісні показники якого не відповідають умовам Договору, Постачальник несе відповідальність перед Покупцем у вигляді відшкодування його витрат пов'язаних з надходженням та поверненням вагонів з неприйнятим вугіллям, а саме - вартості залізничного тарифу, оплати за користування вагонами, їх подачу-прибирання, маневрові роботи.

Таким чином, умовами укладеного між сторонами Договору передбачена пряма відповідальність Постачальника (ДП «Вугілля України») щодо відповідальності за відшкодування понесених Покупцем витрат пов'язаних з надходженням та поверненням вагонів з неприйнятим вугіллям, а саме - вартості залізничного тарифу, оплати за користування вагонами, їх подачу-прибирання, маневрові роботи.

Викладені третьою особою-1 заперечення на позовну заяву з посиланням на те, що належним відповідачем по справі № 10/89 є - TOB «Вуглеінвестсервіс», також є необґрунтовані, оскільки п. 8.4 Договором поставки визначено, що саме ДП «Вугілля України»несе відповідальність за відшкодування понесених Покупцем витрат пов'язаних з надходженням та поверненням вагонів з неприйнятим вугіллям, а саме - вартості залізничного тарифу, оплати за користування вагонами, їх подачу-прибирання, маневрові роботи.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 3.1.1. та 3.3.2. Договору Постачальник зобовязаний поставити Покупцеві на умовах цього Договору вугілля в асортименті, по реквізитах та з якісними характеристиками, погодженими сторонами, Покупець зобовязаний прийняти вугілля, поставлене на умовах Договору.

З положень п.п. 3.2.4., 3.4.3. Договору випливає, що сторони мають право доручити виконання зобовязань по поставці та прийнятті вугілля за Договором третім особам, особи яких сторони погодять в Додатках до Договору.

Так, на реалізацію передбачених Договором відповідних прав сторони уклали Додаткову угоду якою визначили коло третіх осіб, які мають право на виконання зобовязань по поставці та прийнятті вугілля за Договором, а саме: Вантажоотримувач, станція призначення Буршитинська ТЕС, залізнична станція Бурштин. Вугледобувне підприємство, Вантажовідправник, станція відправлення ТОВ «Іолід», ТОВ «Вуглеінвестсервіс», код 7201 ст. Стаханів, код ст. 495409.

Положеннями розділу 5 Договору встановлено, що Покупець перевіряє якість вугілля у партіях та приймає вугілля за якістю таким чином:

якщо різниця між показниками Ad, Wrt посвідчення якості та результатами хімлабораторії Вантажоотримувача менша або дорівнює встановленій допустимій похибці випробування згідно з ДСТУ 4096-2002 - за показниками посвідчення про якість;

якщо різниця між показниками Ad, Wrt посвідчення якості та результатами хімлабораторії Вантажоотримувача більша за встановлену допустиму похибку випробування згідне з ДСТУ 4096-2002 Вантажоотримувач, протягом 24 годин з моменту отримання результатів, направляє Постачальнику та Вантажовідправнику телеграму про виклик їх представників для проведення спільного опробування такого вугілля, результати якого сторонами приймаються беззаперечно (без врахування похибки випробування).

ПредставникПостачальника /Вантажовідправника зобов'язаний протягом 12 годин з моменту отримання виклику повідомити свою згоду про приймання вугілля за показниками ТЕС або прибути на спільне приймання вугілля за кількістю та якістю протягом 24 годин з моменту отримання такого виклику або в той же строк повідомити час свого прибуття, який не повинен перевищувати 48 годин з моменту отримання виклику.

Покупець не має права розвантажувати вугілля із загонів без представників Постачальника до закінчення часу, встановленого на прибуття представників Постачальника, або часу, повідомленого Вантажовідправником/Постачальником про своє прибуття для проведення спільного приймання вугілля, окрім випадків згоди Вантажовідправника на розвантаження вагонів та приймання вугілля за показниками ТЕС.

Так, на виконання встановленого Договором порядку виклику представників Постачальника /Вантажовідправника щодо спільного приймання вугілля за кількістю та якістю, Покупець, факсограмами № 948 та № 949 від 17.10.2010р. викликав останніх для опробовування вугілля, на виклик якого представники ДП «Вугілля Україна»та ТОВ «Вуглеінвестсервіс» не зявилися.

В свою чергу, з матеріалів справ вбачається, що від імені ТОВ «Іолід», як вугледобувного підприємства, для опробовування вугілля зявилася уповноважена останнім особа Паук Г.В., якій довіреністю № 24-09/Д06 від 24.09.2010р. надано право виступати від імені ТОВ «Іолід»перед третіми особами під час здійснення дій, обумовлених Договором між ТОВ «Іолід»та ДП «Вугілля України», а також проводити від імені ТОВ «Іолід» звірення якості і кількості вугілля, проводити спільне опробування вугілля, поставленого на теплові електричні станції (ТЕС), в тому числі, і щодо ВАТ «Західенерго»в рахунок договору поставки № 02-10/1-ЕН.

Положеннями п. 5.10 вбачається, що у разі неприбуття у строк представника Постачальника на проведення спільного приймання вугілля за кількістю і якістю та відсутності у зв'язку з цим повідомлення про час його прибуття, а також, якщо на кількість відвантаженого вугілля не було оформлено посвідчення про якість або копія посвідчення (реєстр посвідчень) про якість не надійшла Вантажоотримувачу в термін, зазначений в п. 3.1.4 Договору, або дані, зазначені у оригіналі посвідчення про якість відрізняються від копій посвідчень якості (реєстрів посвідчень), фактичні значення показників якості/кількості вугілля в партії для розрахунків за поставками беззаперечно визначаються на підставі результатів приймання вугілля у Покупця.

Таким чином, зважаючи на те, що представники від ДП «Вугілля Україна»та ТОВ «Вуглеінвестсервіс»на виклик опробовування вугілля не зявилися, представниками Буршитинської ТЕС та ТОВ «Іолід»було складено акти приймання вугілля за якістю № 6769 від 17.10.2010р. та № 6785 від 18.10.2010 та акт відбору проб вугілля № 6769 від 16.10.2010р., на підставі яких було проведено випробовування вугілля та складено висновок про результати опробовування вугілля № 6769 від 17.10.2010р. яким встановлено про невідповідність якісних характеристик поставленого вугілля характеристикам вугілля за умовами Договору (копії документів містяться матеріалах справи).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 8.6.4. Договору на підставі понесених затрат по поверненню неякісного вугілля Покупець надає Постачальнику:

оригінал рахунку про відшкодування затрат по поверненню неякісного вугілля (вартості залізничного тарифу, оплати за користування вагонами, їх подачу-прибирання, маневрові роботи);

листа-вимогу про відшкодування затрат згідно рахунку;

належним чином засвідчені копії документів, якими підтверджується факт невідповідності вугілля умовам Договору;

належним чином засвідчені копії документів, якими підтверджується понесені затрати по поверненню вагонів;

належним чином засвідчена копія телеграми із залізничної станції відвантаження про підтвердження згоди та готовності на отримання неприйнятого Покупцем вугілля, з відміткою про отримання.

Постачальник зобов'язаний, протягом 15 днів з моменту отримання вищевказаних документів, оплатити рахунок Покупця за умови виконана Покупцем умов підпункту 8.6.4. Договору (п. 8.6.5. Договору).

Так, судом встановлено, що Покупець, на виконання умов п. 8.6.4. Договору та підтвердження понесених ним збитків надсилав на адресу ДП «Вугілля Україна»та ТОВ «Вуглеінвестсервіс»претензію з вимогою відшкодувати понесені збитки в розмірі 175507,68 грн. з додатком документів, передбачених п. 8.6.4. Договору, що підтверджується квитанціями про поштові відправлення (копії містяться в матеріалах справи).

На час розгляду справи заборгованість за Договором відповідачем позивачу не перерахована.

Відповідно до положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки за порушення виконання зобовязання, в тому числі, і на відшкодування збитків.

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Пунктом 8.4 Договору встановлено, що у випадку відмови від прийняття вугілля якісні показники якого не відповідають умовам Договору, Постачальник несе відповідальність перед Покупцем у вигляді відшкодування його витрат пов'язаних з надходженням та поверненням вагонів з неприйнятим вугіллям, а саме - вартості залізничного тарифу, оплати за користування вагонами, їх подачу-прибирання, маневрові роботи.

Враховуючи все вищевикладене, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що Буршитинська ТЕС, ТОВ «Вуглеінвестсервіс»та ТОВ «Іолід»є третіми особами за Договором які мають право на поставку та прийнятті вугілля, і, в свою чергу, не є зобовязаними/відповідальними особами за Договором щодо відшкодування понесених Покупцем збитків пов'язаних з надходженням та поверненням вагонів з неприйнятим вугіллям, а саме - вартості залізничного тарифу, оплати за користування вагонами, їх подачу-прибирання, маневрові роботи, оскільки відповідно до п. 8.4 Договору поставки такою особою є Постачальник (ДП «Вугілля Україна»), до якого і звернувся, як і в позасудовому так і в судовому порядку Покупець (ВАТ «Західенерго»).

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на викладене вище, позовні вимоги про стягнення відповідача (Постачальника за Договором) на користь позивача (Покупця за Договором) збитків пов'язаних з надходженням та поверненням вагонів з неприйнятим вугіллям, а саме - вартості залізничного тарифу, оплати за користування вагонами, їх подачу-прибирання, маневрові роботи на загальну суму 175507,68 грн. є обґрунтованими.

Судові витрати позивача в сумі 1991,07 грн. (1755,07 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Вугілля України»(ідентифікаційний код: 32709929, адреса: 01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, будинок, 4) на користь Відкритого акціонерного товариства «Західенерго»(ідентифікаційний код: 23269555, адреса: 79026, м. Львів, Сихівський район, вул. Козельницька, 15) грошові кошти: основного боргу - 175507,68 грн. (сто сімдесят пять тисяч пятсот сім гривень 68 копійок) та судові витрати: державного мита 1755,07 грн. (одна тисяча сімсот пятдесят пять гривень 07 копійок) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 23.05.2011р.